1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаШвейцарія

Зеленський змусив швейцарців замислитись над нейтралітетом

Елла Джойнер
15 червня 2023 р.

Війна в Україні стала тестом для Швейцарії - однієї з небагатьох у Європі нейтральних країн. Швейцарці не мають наміру відмовлятися від нейтралітету, але, схоже, самі не дуже певні, де пролягають його межі.

https://p.dw.com/p/4ScOM
"Скасувати санкції. 100-відсотковий нейтралітет" - плакат на мітингу в Берні, 11 березня 2023
"Скасувати санкції. 100-відсотковий нейтралітет" - плакат на мітингу в Берні, 11 березня 2023Фото: Andreas Haas/IMAGO

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 15 червня, виступив через відеозв'язок перед парламентом Швейцарії - Федеральними зборами. У промові він закликав законодавців дозволити реекспорт озброєння швейцарського виробництва в Україну.

"Я знаю, що у Швейцарії точиться дискусія щодо експорту військової техніки для захисту та оборони України. Це було б життєво важливо, - цитує Зеленського агенція Reuters. - Нам потрібна зброя, щоб ми могли відновити мир в Україні".

Зеленський став першим іноземним президентом, який виступив перед парламентом Швейцарії з відеозверненням. Права Швейцарська народна партія (SVP) як не намагалася перешкодити президентові України виступити у парламенті, але успіху в цьому не досягла.

Депутати швейцарського парламенту аплодують після виступу президента України, 15 червня 2023 року
Депутати швейцарського парламенту аплодують після виступу президента України, 15 червня 2023 рокуФото: FABRICE COFFRINI/AFP/Getty Images

"Україна пробує напряму вплинути на ухвалення рішень у парламенті щодо постачання зброї та боєприпасів. Це порушення нашого нейтралітету!" - писав  парламентарій Томас Еші (Thomas Aeschi) від SVP у соцмережі Twitter. Та заклик відмовити у відеозверненні президентові Зеленському, ініційований Еші, не знайшов підтримки.

Швейцарія понад два століття офіційно дотримується доктрини військового нейтралітету, але вона рішуче виступила проти вторгнення Росії в Українуу лютому 2022 року.

Деякі ліберальні політики зараз закликають послабити нейтралітет, або ж хоча б суворі правила Швейцарії щодо реекспорту її зброї третіми країнами. Поки що безуспішно: пропозиція дозволити швейцарським союзникам відправляти швейцарську зброю Києву була відхилена на початку цього місяця, посилаючись як на національне, так і на міжнародне законодавство. З проханням відправити в Україну зброю швейцарського виробництва раніше зверталися Німеччина, Данія, Іспанія та Нідерланди.

Читайте також: Швейцарський концерн просить дозволу на експорт танків Leopard 1

Зброї - ні, а санкціям - так

Хоча реекспорт зброї залишається темою табу, але санкції - ні. Через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Берн приєднався до західних країн у накладенні на Москву безпрецедентних економічних санкцій. Це стало відходом від давньої репутації Швейцарії як фінансового центру, що обслуговує і російських багатіїв. Приєднання до штрафних заходів вважали таким, що відповідає міжнародним і швейцарським законам про нейтралітет. Але й тут не обійшлося без суперечок серед політиків.

Колишній лідер SVP Крістоф Блохер (Christoph Blocher) закликав провести референдум щодо закріплення позицій нейтралітету у Конституції. Приєднання до санкцій ЄС схоже на участь у війні, сказав він минулого березня газеті Neue Zürcher Zeitung.

Читайте також: Швейцарія дозволила продаж списаних танків Leopard 2 компанії Rheinmetall

Нейтралітет - "гумова" доктрина з розмитими межами

Історик Марко Джоріо (Marco Jorio) вважає помилковим таке вузьке тлумачення нейтралітету. "Швейцарська народна партія - фетишисти нейтралітету. Таке заідеологізоване розуміння нейтралітету має дуже мало спільного з його реальною суттю", - сказав DW історик, чия книга "Швейцарія та її нейтралітет: 400-річна історія" вийшла друком у квітні.

"Деескалація замість агресії" - агітація на мітингу в Берні, березень 2023
"Деескалація замість агресії" - агітація на мітингу в Берні, березень 2023Фото: Andreas Haas/IMAGO

Для нього ця доктрина більш гнучка, ніж заведено її вважати, і в першу чергу існує для того, щоб служити інтересам 8,8 мільйона громадян Швейцарії. Невелика держава, розташована між великими європейськими сусідами, про свій нейтралітет оголосила ще у 17-му столітті, але формально юридично ця позиція була закріплена в її нинішньому вигляді у Гаазькій конвенції 1907 року, пояснив Джоріо. Відтоді вона неодноразово зазнавала різних змін. "Це як гума", - іронізує історик.

Читайте також: Швейцарія хоче послабити заборону на реекспорт зброї

Нюанси нейтралітету

У побутовій мові нейтралітет часто асоціюється з неупередженістю - іншими словами, коли не пристаєш на бік жодної зі сторін. Натомість визначення цього поняття у міжнародному праві набагато вужче.

"По суті, основний обов'язок нейтральної держави полягає в утриманні від підтримки військовими засобами ворогуючих сторін у міжнародному збройному конфлікті", - пояснював у 2014 році академік Поль Сегер (Paul Seger), чинний посол Швейцарії у Німеччині.

Швейцарії не закинути те, що вона дотримується пацифізму або ж відсторонена від глобальних процесів. Ця країна утримує серйозну армію з обов'язковим призовом для чоловіків. Виробники зброї в альпійській республіці здійснюють і міжнародний її експорт, продаючи таким державам, як Катар, Данія, Німеччина, США та Саудівська Аравія.

Рональд Рейган та Михайло Горбачов на переговорах у Женеві, 11 листопада 1985
Рональд Рейган та Михайло Горбачов на переговорах у Женеві, 11 листопада 1985Фото: NARA/Everett Collection/picture alliance

Швейцарію європейські сусіди, особливо країни-переможниці, критикували за її офіційний нейтралітет під час Другої світової війни. Та останніми десятиліттями Берн зміцнює свою репутацію надійного посередника між ворогуючими сторонами. Визначною подією стала, зокрема, Женевська зустріч президента США Рональда Рейгана та генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова 1985 року. Ця їхня перша зустріч стала ключовим моментом для початку процесу завершення "холодної війни".

Менше люблять нині згадувати про відмову Берна від приєднання до міжнародних санкцій проти уряду білої меншості Південної Африки в часи апартеїду.

Читайте також: Шольц сподівається на дозвіл Швейцарії на реекспорт зброї Україні

Швейцарська класика

Хоча нейтралітет не означає автоматичної претензії на якісь високі моральні якості, швейцарці явно дорожать цією політикою як частиною характерної і складної ідентичності. Дослідження 2021 року Центру студій безпеки Цюрихського університету ETH виявило, що 96 відсотків швейцарців підтримують нейтралітет і що 84 відсотки вважають, що він нерозривно пов'язаний з концепцією швейцарської держави. У маленькій країні, що має чотири державні мови і оточеній з усіх боків членамиЄС і (крім Австрії) НАТО, саме нейтралітет вважають об'єднуючим фактором.

На початку війни в Україні Австрія, Ірландія, Швеція, Фінляндія та Швейцарія були останніми нейтральними країнами у Європі. Та лише частина з цих країн дотримуються постійного нейтралітету.

Фінляндія цього року вже відмовилася від нейтралітету й приєдналася до НАТО. Заявку Швеції на вступ до Альянсу наразі блокують Туреччина та Угорщина, але вона також прагне членства. Інші нейтральні країни поки не планують таких радикальних кроків як дві скандинавські держави, але дебати точаться всюди.

Читайте також: Швейцарія виділить Україні 1,7 мільярда доларів

Правила реекспорту збираються переглянути

Жоріо у випадку Швейцарії поки теж не прогнозує серйозних змін. Ні вступу до НАТО, ні прямих постачань зброї. Однак зараз, за його словами, "гарячим питанням" є зміна правил реекспорту зброї для приватних компаній. Рада кантонів, одна з палат парламенту Швейцарії вже підтримала таку ініціативу. На його думку, навіть скасувавши старі правила, все одно країна залишиться нейтральною згідно з міжнародним правом. За його словами, швейцарські економічні санкції, накладені на Росію, є більш "провокаційними", ніж дозвіл на реекспорт зброї.

Дві третини швейцарців, опитаних невдовзі після початку війни, заявили, що вони проти надсилання Україні зброї, хоча майже стільки ж відповіли, що підтримують активнішу участь Берна у допомозі Україні.