"Азербайджанська афера": навіщо Баку вплив на політиків ФРН?

У Бундестазі набирає обертів неабиякий корупційний скандал. Судячи з усього, кілька німецьких політиків намагались оримати особисту вигоду зі своїх контактів з владою Азербайджану. Увага прокуратури ФРН прикута у зв'язку з цим до двох членів правлячої у ФРН партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) - Акселю Фішеру (Axel Fischer) та Марку Гауптманну (Mark Hauptmann).

На початку березня в офісі Фішера у Бундестазі, а також у нього вдома були проведені обшуки в рамках антикорупційного розслідування, пов'язаного з імовірним отриманням політиком грошей від Азербайджану під час його роботи у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Читайте також: Резолюція ПАРЄ: Депутатів асамблеї підкуповує не лише Азербайджан

Марка Гауптманна звинувачують у тому, що він заробив 16 тисяч євро публікаціями у належній йому газеті Südthüringen Kurier реклами турів до Азербайджану та гранатового соку з азербайджанських фруктів. Реклама супроводжувалась редакційними матеріалами на схожі теми. Сам Гауптманн заперечує, що публікація цих оголошень якось вплинула на його політичну позицію. Тим не менш, 11 березня християнський демократ, якого у ФРН вважають причетним не тільки до азербайджанської, але й також до так званої "маскової афери", відмовився від свого депутатського мандата.

Не корупція, а гуманітарна допомога

У корупційних зв'язках з Азербайджаном підозрюють й однопартійця Гауптманна та Фішера - Томаса Барайса (Thomas Bareiß). За даними розслідування видань групи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND), 12 березня Барайсу висунуто обвинувачення у тому, що незабаром після початку пандемії коронавірусу політик добивався від німецького виробника медичної техніки Löwenstein Medical пріоритетних поставок до Азербайджану апаратів штучної вентиляції легенів.

Читайте також: Коментар: Авторитарні примани для західних політиків від Баку і Москви

Журналісти з'ясували, що у січні 2019 року Барайс відвідав Баку у складі делегації з економічних питань та був запрошений на прийом до президента країни Ільхама Алієва. Сам депутат наполягає, що не чинив тиску на німецьку компанію, а його підтримка Азербайджану пов'язана лише з намірами надати "гуманітарну допомогу".

Лобіювання інтересів Азербайджану в ПАРЄ

Тим часом Аксель Фішер, Марк Гауптманн та Томас Барайс - не єдині фігуранти "азербайджанської афери" у лавах ХДС. Згідно з опублікованою у 2017 році доповіддю незалежних експертів з назвою "Ікряна дипломатія", Азербайджан уже давно намагається впливати на депутатів ПАРЄ.

Експерти стверджують, що Баку підкуповувало доповідачів моніторингового комітету ПАРЄ, що стежили за виконанням зобов'язань, які взяв на себе Азербайджан, вступаючит до Ради Європи. Хабарями були численні подарунки, у тому числі чорна ікра, килими, дорогий алкоголь та ювелірні прикраси.

Читайте також: Німеччина: чи зможуть у партії Меркель позбутися іміджу корупціонерів?

У доповіді згадують, зокрема, й імена політиків з делегації Бундестагу в ПАРЄ, наприклад, депутатки від ХДС Карін Штренц (Karin Strenz), яка у 2014 та 2015 роках отримала з Баку через фірму-посередницю 22 тисячі євро. У 2015 році Штренц проголосувала в ПАРЄ проти вимоги звільнити політичних в'язнів в Азербайджані. Через корупційні звинувачення на початку 2018 року Штренц уже не відправили на роботу в ПАРЄ, однак вона досі є депутаткою Бундестагу.

Іншим фігурантом справи про ймовірні хабарі від Азербайджану є колишній депутат фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Едуард Лінтнер (Eduard Lintner). Як і Карін Штренц, політика звинувачують у тому, що кілька років тому він отримав хабар з Баку в обмін на лобіювання інтересів Азербайджану в Європі. Зокрема, німець входив до моніторингової комісії Ради Європи, яка на диво позитивно оцінила організацію та перебіг парламентських виборів в Азербайджані. Прокуратура Франкфурта-на-Майні розслідує щодо Лінтнера та Штренц.

Робота над іміджем сімейного клану Алієвих

Які ж інтереси має азербайджанська влада, коли дарує коштовні речі депутатам з Німеччини та інших європейських країн? "Тут річ не тільки у розвитку відносин між країнами чи залученні інвестицій. Першочергово Азербайджан хоче покращити власний імідж", - вважає Штефан Майстер (Stefan Meister), глава представництва близького до німецької опозиційної партії "Союз-90 / Зелені" Фонду імені Генріха Белля у Тбілісі.

"Азербайджан намагається створити позитивний образ країни завдяки підтримці важливих політичних фігур на міжнародній арені і таким чином легітимізувати свій політичний курс", - наголошує експерт. А політичний курс Азербайджану визначає, в першу чергу, родинний клан президента Ільхама Алієва. У 2003 році Алієв змінив на посту глави держави свого батька - Гейдара Алієва, а в 2017-му дружина політика - Мехрібан Алієва - була призначена віцепрезиденткою Азербайджану.

Однак критика у бік керівництва країни пов'язана не тільки з культом Алієвих, але й з драматичною ситуацією з правами людини та свободою слова. За даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International, в країні немає справедливого суду та не здійснюється належне розслідування випадків загибелі людей в ізоляторах тимчасового тримання. У рейтингу країн за рівнем свободи преси, що складається організацією "Репортери без кордонів" (RSF), Азербайджан посідає 168 позицію зі 180.

Подарунки в обмін на політичну вигоду

Судячи з повідомлень європейських ЗМІ, "робота" над іміджем Азербайджану в Європі відбувається відразу за кількома напрямками. По-перше, країна, що розбагатіла завдяки великим запасам нафти та газу, вкладає великі кошти в організацію крупних міжнародних заходів - як-от пісенний конкурс "Євробачення-2012", "Єропейські ігри-2015" та гонки "Формули-1". У 2021 році в Баку проводитимуть і деякі матчі Чемпіонату Європи з футболу.

З іншого боку, влада Азербайджану намається здобути прихильність європейських політиків завдяки цінним подарункам на кшталт турів до Азербайджану та запрошень на розкішні обіди та інші заходи. "Це свого роду опосередкована корупція, і цілі, яких досягають за її допомогою, також не дуже масштабні, - пояснює Штефан Майстер. - Не виключено, що депутати, до яких звертаються з такого роду пропозиціями, мають у своїх країнах не так вже й багато привілеїв".

Чи призведуть розслідування щодо Марка Гауптманна та Акселя Фішера до того, що німецькі політики припинять лобіювати інтереси автократичної влади Азербайджану? Експерт з південнокавказького регіону Штефан Майстер у цьому сумнівається. "Адже існує низка німецько-азербайджанських організацій, кафедр в університетах, культурних та економічних інститутів. Не думаю, що правлячі партії в Німеччині послідовно боротимуться з ними. Реакція є лише тоді, коли галас здіймають ЗМІ", - зазначає він.