1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Bûche de Noël і Різдво

25 грудня 2006 р.

Напередодні Різдва кожний француз, який себе поважає, має не лише придбати ялинку, попіклуватися про подарунки для всієї родини та запросити у гості діда Мороза. Свято буде не таким вже й святковим, якщо цей саме француз забуде зазирнути до кондитерської і прихопити рулет зі смачного тіста, вкритого ніжним кремом, прикрашеного святковими атрибутами.

https://p.dw.com/p/AM6L
Вітрина кондитерської
Вітрина кондитерськоїФото: picture-alliance / dpa/dpaweb

Без Bûche de Noël не буває Різдва – скаже вам будь-яка дитина. Водночас, передріздвяний час – це й перевірка майстерності кондитерів, які звичайно, кожного року намагаються запропонувати ласунам кращі – смачніші рецепти

“Для мене мій єдиний гід – це мій смак – і лише смак. Незважаючи на те, що сьогодні багато що говорять про дотримання певних правил”, -

розповідає шеф-кондитер П”єр Хермес.

Втім, як розповідають народознавці, багато століть тому Bûche de Noël здався б сучасним ласунам зовсім не смачним, точніше – взагалі неїстівним. Народознавці говорять, що історія французького новорічного рулету розпочалася ще у давні часи, коли племена Кельтів відзначали свято зимового сонцестояння. У цей день - найкоротший день року, кельти відшукували велике поліно і підпалювали його. Палаюче дерево було символом відродження сонця і водночас подяка світилу за те, що воно повертається й знову грітиме землю.

Із часом деревину почали оздоблювати різнокольоровими стрічками і різними прикрасами, право донести її до місця спалювання отримували найстарший та наймолодший член родини. Поліно горіло протягом усієї ночі, а попіл збирали і зберігали у мішечку. Люди вірили, що за його допомогою, можна лікувати різні хвороби та захистити домівку від шторму, блискавки та нечистих сил. Викорінити цю язичницьку традицію католицькій церкві не вдалося.

Втім із часом цей звичай почав видозмінюватися, після того, як у домівках з’явилися невеличкі печі. Тоді французи почали класти посеред столу гілочку та обкладати її солодощами, якими потім пригощали гостей. І от саме ця гілочка згодом перетворилася на солодкий рулет із кремом, який сьогодні називається Bûche de Noël.

Перша згадка смачного їстівного рулету та перший його детальний опис з’явилися у 1879 році. Пиріг, який виглядає так само, можна побачити й сьогодні у вітринах французьких кондитерських.

“Звичайно, клієнти приходять подивитися на наші витвори, що ми виставляємо, і залишають вони магазин здебільшого із традиційним тортом Bûche de Noël.”

Говорить кулінар Філіп Андрю та розповідає, що кондитерські кожного року експериментують, використовуючи різ кольорові глазур та різноманітне оздоблення. Ці твори сучасного кулінарного мистецтва виставляють у вітринах, щоб прикути увагу перехожих. Традиційним формам приходять на заміну нові – більш оригінальні. Такий різдвяний рулет може коштувати від 19 до 79 євро

“Ми хотіли створити щось креативне, щось, щоб було справжнім видовищем”

За статистикою 25 відсотків французів купують твори кулінарів – новаторів. А інші 75 відсотків все ж таки надають перевагу рулету традиційної форми, прикрашеного різдвяними атрибутами. Ще й по сьогодні мешканці Парижа та Ліона сперечаються з приводу того, хто ж першим винайшов солодкий тортик Bûche de Noël, відстоюючи звичайно власне авторство. Але ніхто не піддає сумнівам той факт, що з 1879 року у франкомовних країнах важко уявити різдвяні свята без Bûche de Noël.

Тетяна Карпенко