Байден vs Кремль? Чого очікувати від "саміту за демократію"

Джо Байден упритул підійшов до реалізації ідеї, за якою уважно стежать у Москві. Наприкінці листопада адміністрація президента США оголосила список із понад 100 країн, запрошених на перший "саміт за демократію". Через пандемію COVID-19 він пройде в режимі відеоконференції 9-10 грудня. Офіційних представників Росії на нього не запросили. З російським президентом Володимиром Путіним Байден збирається поспілкуватися найближчим часом окремо і також за допомогою відеозв'язку. З країн колишнього СРСР на саміті будуть лідери країн Балтії, а також України, Молдови, Грузії та Вірменії. Від Білорусі запрошено лідерку опозиції Світлану Тихановську. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков розкритикував ідею саміту, назвавши його "спробою провести нові розділові лінії".

Як Байден вирішив протистояти Росії

Байден давно повторює тезу про те, що демократію потрібно "захищати, посилювати та оновлювати". У пресрелізі на сайті Білого дому позначено три основні теми майбутнього саміту: протидія авторитаризму та корупції, а також підтримка прав людини. Сама ідея не нова. На межі 2017-18 років колишній віцепрезидент Байден у співавторстві з колишнім чиновником Пентагону Майклом Карпентером написав статтю, що вийшла друком у престижному американському журналі про зовнішню політику Foreign Affairs під заголовком "Як протистояти Кремлю". Вона була навіяна насамперед звинуваченнями США на адресу РФ у втручанні у президентські вибори 2016 року, що Москва категорично заперечує. Автори статті пішли далі, звинувативши РФ в "атаках на основи західної демократії у всьому світі" та закликавши протистояти цьому.

Приблизно тоді ж колишній генсек НАТО та колишній прем'єр-міністр Данії Андерс Фог Расмусcен заснував приватний фонд "Альянс демократій", який претендував стати, як сказано на сайті, "провідним у світі "рупором" за справу демократії". Байден підтримав проєкт Расмусcена та брав участь у 2018 році разом із кількома колишніми політичними лідерами ЄС і США в установчому Копенгагенському саміті. Тоді серед головних тем були дезінформація та кібербезпека.

США запропонують глобальний закон Магнітського?

Тепер, ставши господарем Білого дому, Байден скликає власний саміт зі схожим порядком денним. Про те, що конкретно планують організатори, інформації мало. За даними американських ЗМІ, на першому форумі країни обміняються думками і, можливо, візьмуть на себе зобов'язання щодо зміцнення демократії. Як написало видання Politico, одним із зобов'язань може стати збільшення фінансування програм медіаграмотності. Їхнє виконання планують обговорити на другому саміті наприкінці 2022 року, який, як очікується, відбудеться вже у очному режимі. Незадовго до саміту впливовим вашингтонським аналітичним центром Атлантична рада (The Atlantic Council) було опублікувано роздуми та рекомендації експертів про те, як зробити захід успішним. Один із авторів публікації - колишній дипломат і розробник санкційної політики США Деніел Фрід.

Читайте також: Коментар: За розрядку Байдена та Путіна заплатять Навальний та Україна? 

Автори статті, серед іншого, виходять із того, що Вашингтон на саміті сфокусує увагу на підтримці "вільних та незалежних ЗМІ, гарантіях вільних демократичних виборів", а також підтримці активістів. Говорячи про зобов'язання, вони зазначають, що такими може стати ухвалення іншими країнами своїх версій так званого закону Магнітського, що діє в США стосовно Росії, як механізму для санкцій у відповідь на порушення прав людини.

Від чого залежить успіх саміту Байдена

Тим часом експерти з питань Східної Європи, зокрема, Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), налаштовані досить стримано. "Я не думаю, що саміт створить нові розділові лінії, він підтвердить ті, які існують, - сказав Майстер в інтерв'ю DW. - Західні ліберальні демократії перебувають у конфлікті з Росією, Китаєм та іншими авторитарними країнами". Він також вважає, що Москві не варто очікувати на посилення тиску Заходу. Майстер називає кілька проблем, від яких, як він вважає, залежатиме успіх проєкту Байдена. Однією з них, на його думку, є ослаблення демократії в самих США та інших західних країнах, у тому числі в державах Євросоюзу. Так, адміністрація Байдена не запросила на саміт Угорщину, яку в ЄС звинувачують у авторитаризмі.

"Другий момент - США не готові брати на себе роль лідера і йдуть з деяких регіонів, це стосується не лише Близького Сходу, а й пострадянських країн, - зазначає Майстер. - Ми дедалі більше чуємо риторику, мовляв, темою Росії та країнами "Східного партнерства" (програма Євросоюзу для пострадянських країн - Ред.) має займатися ЄС". За його словами, США фактично віддають роль лідера у регіоні. Він вважає, що це суперечить посланню саміту. Німецький експерт запитує, чи буде в України та інших країн регіону достатньо мотивації брати на себе зобов'язання щодо посилення демократії в умовах, коли у них "немає перспективи стати членом НАТО і ЄС", але є побоювання у сфері безпеки? Сам Майстер налаштований тут скептично.

Читайте також: Коментар: Чому Путін і Байден зможуть домовитися

Роль України у протистоянні демократії та автократії

Говорячи про чотири пострадянські країни, чиїх лідерів запросили на саміт, Штефан Майстер зазначає, що у більшості з них ослаблені позиції щодо розвитку демократії. "У Молдови наразі найкращі шанси для проведення суттєвих реформ, оскільки там на це орієнтовані уряд і президент", - каже експерт. При цьому він уточнює, що і Молдова чутлива у питанні енергобезпеки, а її держструктури слабкі.

В Україні, найбільшій країні з четвірки, Майстер похвалив сильне громадянське суспільство, додавши, що там залишаються "проблеми з корупцією, олігархами та верховенством права". Усі ці питання Байден теж має намір порушити на своєму саміті. Україна, судячи з усього, відіграє для нього ключову роль.

У спільній заяві за підсумками зустрічі господаря Білого дому з українським президентом Володимиром Зеленським у Вашингтоні у вересні сказано: "Успіх України відіграє центральну роль у глобальному протистоянні між демократією та автократією". Тоді сторони домовилися посилити стратегічне партнерство, насамперед у сфері безпеки. Чи планує президент США у рамках саміту нові ініціативи для Києва та інших країн регіону - питання відкрите.