Музика

Якось під час однієї літньої подорожі у 20-х роках минулого століття Альфред Лев уперше почув діксіленд. Музика справила на нього таке враження, що він сам називає це "початком роману з джазом завдовжки в життя". Натомість фотограф Франк Вольфф уперше познайомився з джазом у берлінському Адміральському палаці.

У Нью-Йорку наприкінці 1930-х років німецькі емігранти, яких тоді вже звали Альфред Лаєн і Френсіс Вольфф, зустрілися знову, щоб перетворити своє хобі на професію. Вони заснували власний музичний лейбл.

Дискримінація залишила свій слід

Можливо, особистий досвід дискримінації з боку нацистів підштовхнув колишніх берлінських євреїв Лаєна і Вольффа до того, щоб записувати переважно чорношкірих виконавців і пропонувати їм майданчик для самореалізації. Лаєн і Вольфф платили не лише за запис платівок, а й за години репетицій. Для тодішніх реалій це було нечувано. Дуже швидко у двері Blue Note Records постукали відомі джазові музиканти того часу, наприклад, зірковий піаніст Телоніус Монк і барабанщик-легенда Арт Блейкі.

Альфред Лаєн і Френсис Вольфф після завершення Другої світової війни зібрали чудову комаду: тенор-саксофоніст Айк Квебек зі звукорежисером Руді ван Гельдером і двома засновниками створили основу для культового джазового лейблу. Стилістична палітра молодої фірми швидко розширювалася - від хард-бобу до популярного бібопу, як його виконує легендарний трубач Майлс Девіс.

Зустріч гігантів

І такі прабатьки сучасного джазу, як піаніст Хербі Хенкок, саксофоністи Вейн Шортер, Джон Колтрейн, Чарлі Паркер і багато інших джазових величин були нероздільно пов'язаними з Blue Note Records. У 50-х і 60-х роках фірма переживає розквіт. 1967 року Лаєн і Вольфф продають свій лейбл конкурентам - Liberty Records. Потім його придбали United Artists, а згодом - EMI Capitol. 1979 року настає кінець Blue Note, коли Capitol забирає у власний репертуар найгучніші імена.

Лише шістьма роками пізніше Blue Note засновують заново як підлейбл у Capitol. З музичної точки зору, маленький лейбл зі зворушливою історією бере нове спрямування. Він, зокрема, відкриває американську соул і поп-джаз співачку Нору Джонс.

Нова музична орієнтація

З огляду на світовий успіх доньки віртуозного гравця на індійському інструменті-сітарі Раві Шанкара репертуар музичної фірми змінюється далі. Зокрема, музика у стилі кантрі перестає бути табу. Разом з такими соул-музикантами, як Ел Грін чи Ван Моррисон до найвідоміших імен лейблу може долучитися і такий старий майстер кантрі, як Віллі Нельсон. Водночас Blue Note дає шанс потрапити у великий музичний світ і початківцям. Так, американський співак і автор пісень Еймос Лі вийшов на міжнародний музичний бізнес через Blue Note.

Тепер лейбл належить до Universal Musik, що є, так би мовити, "китом" цього бізнесу. Тож фірма Blue Note вже відкрита не тільки для американських митців. З цим "камерним" лейблом співпрацює і співачка та авторка пісень Керен Анн з її нідерландсько-ізраїльським корінням. Або Чано Домінгес з Іспанії, винахідник фламенко-джазу.

Водночас багато інших цікавих виконавців творять у власному стилі разом із Blue Note. Серед них і музикант з Німеччини - Гетц Альсманн, котрий записав вже три альбоми з цим лейблом. Він співає пісні з середини 20-х років минулого століття німецькою мовою. Тож, таким чином заснований 75 років тому німецькими емігрантами у США лейбл немовби повертається до своїх витоків.