Дрони Україні, реверанси Путіну: дипломатичний шпагат Анкари
23 квітня 2021 р.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган прагне підтримувати тісні зв'язки як з Москвою, так і з Києвом. Але дається це дедалі важче. Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Стамбулі на початку квітня Ердоган підкреслив: "Ми захищаємо територіальну цілісність України та її суверенітет". Крім того, обидва президенти заявили про те, що хочуть поглиблювати економічні зв'язки двох країн.
"Це - легітимна мета, якщо Україна хоче ефективно захищати себе від сепаратизму, і Туреччина зобов'язується її в цьому підтримувати. Але це дуже заважає Росії", - вважає експерт з міжнародних відносин Мітат Челікпала зі стамбульського університету Кадір Хас.
Челікпала вважає таку зовнішню політику Туреччини, яка йде врозріз з інтересами Росії, ризикованою: "Туреччина дізналася в 2015 році, якими болючими можуть бути санкції Росії". Після того, як турецькі ППО в листопаді 2015 року збили російський винищувач Су-24 на турецько-сирійському кордоні, Росія ввела санкції проти Туреччини: обмежила інвестиції та ввезення товарів з Туреччини, скасувала чартерні авіарейси в турецькі міста, відмовилася від продажу турпутівок до Туреччини й скасувала безвізовий режим між країнами.
Читайте також: Коментар: Чому Путін та Ердоган знову зіштовхнуться у Сирії
Навіщо Ердоган продає Україні дрони
Але й Україна - важливий партнер, з яким Туреччина веде справи. Остання угода Києва та Анкари - продаж турецьких бойових і розвідувальних безпілотників. У 2019 році обидві країни підписали угоду про постачання шістьох дронів типу "Байрактар ТВ2" і трьох наземних станцій управління ними.
Протягом п'яти років Туреччина просуває свої безпілотники, які можуть виконувати як бойові, так і розвідувальні функції. Вони вже довели свою ефективність у багатьох військових конфліктах. Наприклад, в провінції Ідліб на півночі Сирії, де турецькі бойові дрони нищили військову техніку урядових військ Сирії, яких підтримувала Росія.
Дрони такого типу Туреччина експортує не лише в Україну, а й в Катар. Заплановано і експорт озброєнь у Туніс. Загалом же обсяг експорту озброєння Туреччиною останніми роками невпинно зростає. "Таким чином Туреччина хоче збільшити вплив на регіональному рівні", - каже Мітат Челікпала. Крім того, в її інтересах створювати міжнародні альянси й покращувати співпрацю в оборонному секторі.
Читайте також: Палаци Ердогана на бюджетні гроші: що будує президент Туреччини
Де ще перетинаються інтереси Туреччини та Росії
Не тільки на сході України, де Туреччина підтримує Київ, але й у війні в Лівії, в конфлікті на півночі Сирії, або у вірмено-азербайджанському конфлікті в регіоні Нагірний Карабах позиції Анкари й Москви можуть бути різними. Конфлікти інтересів виникають у Туреччині й з іншими країнами. Наприклад, в жовтні 2019 року Росія завершила поставку Туреччині всіх елементів зенітно-ракетних комплексів С-400. Відповідний контракт на суму 2,5 мільярда доларів був укладений у 2017 році. Угода викликала істотні розбіжності між Анкарою і Вашингтоном. Загроза американських санкцій мало вплинули на турецького президента, Анкара купила російське озброєння.
Читайте також: Росія і Туреччина продовжать військову співпрацю
Представники США й НАТО неодноразово попереджали, що російські ЗРК неможливо інтегрувати в систему протиповітряної та протиракетної оборони Північноатлантичного альянсу. Вашингтон також висловлював побоювання, що Москва зможе отримати доступ до секретної інформації НАТО завдяки одночасному використанню в Туреччині російських ЗРК і американських винищувачів F-35. Оскільки влада Туреччини не відмовилася від угоди з Росією, США виключили Анкару зі своєї програми поставок F-35, а також відмовилися продавати їй ЗРК Patriot.
Згодом Сполучені Штати ввели санкції проти оборонної промисловості Туреччини. Новий президент США Джо Байден відкрито критикує Ердогана, називаючи його автократом. Але в тому, що стосується України, позиції США і Туреччини схожі. Президент Байден також виступає за цілісність і суверенітет України. Напруження між РФ і Заходом наростатиме. І Захід захоче бачити Туреччину на своєму боці.