1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чим небезпечні для України іранські дрони і як їх збивають

Марина Барановська
17 жовтня 2022 р.

У чому небезпека дронів-камікадзе, які Росія використовує у війні з Україною, наскільки вони ефективні та як українська ППО вчиться їх збивати, розбиралася DW.

https://p.dw.com/p/4IGd3
Іранські дрони
Іранські дрониФото: Iranian Army Office/ZUMA/IMAGO

Масований ракетний обстріл Києва, Львова, Запоріжжя, Харкова, Дніпра та інших українських міст, завданий російськими військами 10 жовтня, став однією з наймасштабніших атак з повітря, яких зазнала Україна з початку війни. По території країни завдали понад 100 повітряних ударів.

Крім ракет, за даними Києва, російські війська атакували українські міста іранськими дронами-камікадзе. За даними Генштабу Збройних сил України, Росія тоді запустила загалом 86 безпілотних літальних апаратів "Шахед-136", 60 відсотків із яких збили українці. Вранці 17 жовтня, за попередніми даними, РФ атакувала іранськими дронами Київ - внаслідок нападу загинули люди. Наскільки небезпечні такі дрони і чи можуть вони вплинути на перебіг бойових дій в Україні, розбиралася DW.

Мета - цивільна інфраструктура України

Іранські безпілотні літальні апарати (БПЛА) стали першим видом зброї іноземного виробництва, яку, за даними ЗМІ, Росія почала активно використовувати у війні з Україною. Вперше Росія застосувала іранські БПЛА у вересні у боях у Харківській області, де їхніми цілями стали позиції української артилерії та РСЗВ, як тоді написало американське видання The Wall Street Journal. 11 жовтня президент України Володимир Зеленський на екстреному засіданні лідерів країн Великої сімки з посиланням на дані української розвідки повідомив, що Росія замовила в Ірану 2400 дронів-камікадзе. Іран офіційно заперечує інформацію про постачання безпілотників.

Лідери G7 під час виступу президента України Зеленського
Лідери G7 під час виступу президента України ЗеленськогоФото: Steffen Kugler/Bundesregierung/dpa/picture alliance

Нині, за даними Києва, російські війська атакують іранськими дронами не так військову, як цивільну інфраструктуру, зокрема, 11 жовтня із безпілотників "Шахед-136" вдарили по Ладижинській ТЕС у Вінницькій області. За даними Головного управління розвідки міноборони України, Росія доставила іранські безпілотники "Шахед-136" і до Білорусі: українські спецслужби припускають, що дрони можуть використовуватися для можливих ударів по західних та північних областях України. 

У чому небезпека іранських дронів

Масову закупівлю в Ірану безпілотників ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман пояснює прагненням Росії компенсувати дефіцит інших боєприпасів.

"Боєприпаси, що баражують, можуть якийсь час патрулювати певний район та або самостійно вести пошук цілі, або отримувати вказівки від інших літальних апаратів - іншого безпілотника, літака чи супутника. І після цього завдати негайного удару", - розповідає Гендельман.

Давид Гендельман
Давид ГендельманФото: Privat

За його словами, це класичне застосування такого типу безпілотників. Але саме "Шахеди-136" застосовуються в Україні в сліпому варіанті, без системи оптичного наведення, вилітаючи на ціль одразу без патрулювання. Їхніми мішенями стають стаціонарні об'єкти української інфраструктури, за якими не треба "полювати", пояснює експерт.

Росія застосовує ці дрони як "дешевший замінник дорогим крилатим ракетам", яких їй явно бракує", каже Гендельман. Він вважає, що рішення про закупівлю дронів у Ірану, очевидно, було комплексним: на озброєнні у російської армії можна побачити не тільки боєприпаси, що баражують, "Шахед-136", але й розвідувальні безпілотники "Мохаджер-6", та ще кілька видів БПЛА.

Безпілотники "Шахед-136", як стверджують в Ірані, здатні долати відстань до 2000 кілометрів, хоча експерти оцінюють дальність польотів цих дронів до 1000 кілометрів. Вони не несуть такого потужного заряду, як крилаті ракети, - боєголовка містить до 40-50 кг вибухової речовини.

Небезпека іранських БПЛА, зокрема, полягає в тому, що їхній невеликий розмір - близько 200 кілограмів - і низька висота польоту робить безпілотники набагато менш доступною мішенню для систем ППО. Радарам складно їх виявити, пояснює DW полковник Бундесверу у відставці та військовий експерт берлінського Фонду "Наука та політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter).

"На озброєнні Україна має радіолокаційні системи комплексів ППО ще радянської розробки, які розраховані на перехоплення великих ракет, які використовує російська армія", - розповідає він. Проте, українська ППО вже пристосувалася збивати й іранські дрони - так само, як вона збивала ракети "Калібр", каже Ріхтер. "Наразі можна припустити, що близько третини всіх безпілотників, запущених Росією 10 жовтня, були збиті українцями".

Чи не універсальна "чудо-зброя"

Військовий експерт Давид Гендельман наголошує, що, як і будь-який вид озброєнь, іранські БПЛА мають низку недоліків, які підвищують їхню вразливість.

"Мала висота польоту, яка дозволяє їм залишатися невидимими для радарів, робить їх помітними неозброєному оку. Крім того, у цих безпілотників дуже гучний двигун - через нього в Україні їх уже прозвали "мопедами", і з цього шуму їх можна розпізнати навіть у темний час доби. Тож невразливою зброєю ці безпілотники назвати не можна - їх цілком можна збивати, і ЗСУ успішно це роблять", - зазначає Гендельман.

Уламки збитого українськими ППО дрона-камікадзе
Уламки збитого українськими ППО дрона-камікадзеФото: Ukrainian military's Strategic Communications Directorate/AP Photo/picture alliance

Крім того, на сьогодні в українських військових зібралося достатньо актуальної оперативної інформації про іранські дрони, що також підвищує ефективність протидії і цьому виду озброєнь.

"Зараз Україна має і велику кількість збитих дронів, і уламки тих, які вибухнули. І, звичайно ж, є можливість розібрати їх на частини та подивитися, як вони влаштовані - аж до плат та радіовузлів”, - каже Гендельман.

Попри шкоду, яку такі безпілотники завдають Україні, вони не здатні переламати ситуацію на фронті на користь Росії, упевнений ізраїльський військовий експерт Гендельман.

"Для цього вони мають використовуватися в кількості десятків тисяч одночасно, - пояснює він. - Навіть якщо за даними української розвідки, Росія і закупила понад дві тисячі БПЛА, вона застосовує їх десятками. Зрозуміло, це один із тактичних засобів, але це не якась універсальна чудо-зброя, здатна вплинути на перебіг війни загалом".

Найближчим часом допомогти Україні відбивати удари безпілотників має намір НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 13 жовтня заявив, що організація передасть Києву кошти для боротьби з дронами для захисту мирного населення та критичної інфраструктури, зокрема станції глушення БПЛА, які зроблять їх неефективними.

Українські "гіки" адаптують дрони для бойових задач