DIE WELT: Україна майже зникла з європейських радарів

Німецька газета DIE WELT надрукувала коментар експерта з питань Східної Європи Александера Рара про політичну ситуацію в Україні. У статті „В ЄС залишилося небагато інтересу до України” політолог, зокрема, пише:

Ентузіазм Ющенка щодо швидкого вступу його країни в ЄС та НАТО був послаблений тверезим прагматизмом. Україна не може не зважати на втому європейців від розширення Євросоюзу. І хоча міністр оборони США Дональд Рамсфелд висловився в Литві за вступ України до НАТО, все ж вислови з Києва стали обережнішими, оскільки ніхто не хоче йти на конфлікт з Росією. Економіка України залежить від постачання енергоносіїв з Росії. Київ знову втратив можливість економічно приєднатися до Заходу. Власний парламент блокує швидкий вступ країни до Світової організації торгівлі, -

констатує автор і веде далі:

Ющенко і Тимошенко в рівній мірі несуть відповідальність за наближення політичної катастрофи. Очевидно, що Тимошенко зловживала посадою прем’єр-міністра у власних інтересах. Без впровадження ліберальних економічних реформ та реформи правосуддя вона почала боротьбу за перерозподіл власності з олігархами епохи Кучми і при цьому грала на руку наближеним до неї концернам. За часів керування Тимошенко економіка не була лібералізована, навпаки, популістські подарунки населенню, а також сумнівні адміністративні методи економічного контролю не дали змоги запрацювати в країні принципам ринкової економіки, -

читаємо в DIE WELT. Далі експерт Александер Рар підсумовує:

Ющенку терміново потрібна підтримка Заходу, однак США та ЄС настільки перевантажені своїми внутрішніми проблемами, що майже втратили Україну зі своїх „радарів”. Дехто із західних політиків може навіть радіти тому, що за цих умов послабився тиск на ЄС щодо надання Україні перспективи членства. У той же час президент Путін використовує зовнішньополітичний параліч Заходу, щоб вміло грати на суперечностях між командами Ющенка та Тимошенко. Плани Берліна та Москви щодо будівництва газопроводу по дну Балтійського моря означають втрату Україною транзитної монополії щодо російського газу. Можливо, Москві невдовзі навіть вдасться привабити Київ ідеєю Єдиного економічного простору, - не виключає DIE WELT.

Чимало європейських газет приділяють увагу неформальному саміту ЄС, що відбувся в четвер у Лондоні. Головними темами зустрічі були проблеми глобалізації та вироблення подальшої стратегії розвитку спільноти. Німецька газета HANDELSBLATT з цього приводу пише:

Позачергове засідання у Hampton Court Блер скликав для того, щоб „відкрито та відверто” поговорити про майбутній курс ЄС. Однак населення, вочевидь, марно чекатиме на справжню відвертість. Даунінг-стріт останнім часом перейшла на компромісний курс. Без тіні сум’яття британські високопосадовці почали перебільшено вихваляти благодатну дію соціал-політичних стандартів... Відсутність запалу та войовничого ентузіазму з боку британців пояснюється лише одним: Блер більше не вірить у спроможність реформувати Європу в її теперішніх конституційних рамках, - вважає HANDELSBLATT.

Французька газета LIBERATION звертає увагу на такий момент:

Неформальний саміт ЄС, на який Тоні Блер запросив своїх європейських колег, можна розглядати як погану відповідь на добре питання. Британський прем’єр має слушність, коли каже, що європейці мають визначити стратегію щодо процесу глобалізації. Але він помиляється, коли легковажно стверджує, що про деталі можна буде подбати пізніше. (...) Каменем спотикання стануть передусім підготовлені британцями фінансові поправки, які блокують ухвалення бюджету ЄС, а також субвенції для французьких селян та аграрна політика ЄС, бої за яку веде Жак Ширак, навіть якщо це загрожує провалом переговорам із СОТ. Ніщо в Європі не рухатиметься вперед, поки ці дві священні корови не будуть спалені на вогні, - зазначає LIBERATION.

Тему продовжує німецька SÜDDEUTSCHE ZEITUNG:

На лондонський саміт ЄС, що має дати відповідь на питання Європи щодо глобалізації, з’їхалася виснажена команда, яка ставиться до цього завдання якщо не безпорадно, то вороже. Жак Ширак, приміром, божеволіє, коли мова заходить про польських робітників, так ніби ці посланці глобалізації є новими лицарями апокаліпсису. Сильвіо Берлусконі намагається рятувати свою шкіру в полеміці проти євро, навіть якщо єдина валюта забезпечує італійській економіці низьку інфляцію. А Ґергард Шредер розпочав у Німеччині сміливі реформи, які німецькі виборці, однак, не дуже оцінили. Як можуть ці політики споряджати свої країни на глобальне змагання, не боячись по дорозі розгубити підтримку населення? - риторично запитує SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.