Die Welt: Європейський союз втратив ідейну привабливість

Теми нинішнього огляду преси – приєднання Болгарії та Румунії до Європейського союзу, а також врегулювання газової суперечки між Росією і Білоруссю. Коментуючи розширення ЄС, іспанська газета El Pais пише:

„Після вступу Румунії і Болгарії до ЄС процес розширення спільноти на тривалий час призупиниться. Єдиним винятком, можливо, стане Хорватія, але її приймуть не раніше 2010 року. Приєднання інших балканських країн до ЄС буде проблематичним. Із Туреччиною – ще складніше. Європейський союз внаслідок зупинення процесу ухвалення спільної конституції нині не в змозі приймати нові країни. Не можна сказати, що союз нормально функціонував, коли до його складу входили 25 країн. Тепер їх вже 27. Нинішнє розширення відбулося ще до того моменту, коли Євросоюз „перетравив” масштабне розширення 2004 року. Болгарію і Румунію таки взяли до ЄС в обіцяні терміни, хоча як ці країни, так і сама спільнота не виконали своїх домашніх завдань“, - констатує El Pais.

Бельгійське видання De Morgen звертає увагу на той факт, що Болгарія і Румунія для Європейського союзу – це і нові можливості, і проблеми:

„Попри значні успіхи у боротьбі із організованою злочинністю, мафія в обох країнах залишається надпотужною. Кримінальні групи мають вагомий вплив на політику і суспільство. Це головна причина, чому Болгарія і Румунія вступили до ЄС, так би мовити, на поруки. Протягом, щонайменше, трьох років ці країни муситимуть ретельно звітувати Брюсселю про кожний крок у подоланні цих проблем. Тим часом у Софії і Бухаресті сподіваються на притік європейських грошей. І вони з’являться. Обидві країни дуже привабливі для інвесторів завдяки швидкому економічному зростанню і зниженню рівня інфляції. Але аргумент номер один – це зарплати, втричі нижчі за західноєвропейський рівень. Крім економічних переваг від вступу Болгарії та Румунії є і геополітичні: Європейський союз тепер простягається від Атлантики до Чорного моря”, - зауважує De Morgen.

Німецька газета Die Welt коментує результати соціологічних опитувань, які засвідчили скептичне ставлення німців до розширення ЄС:

„Європейський союз остаточно втратив ідейну привабливість, яка йому колись була властива. Звісно, це не в останню чергу пов”язано із тим, що спільнота продовжує розширюватись, в той час як громадяни західноєвропейських країн не розуміють, в якому напрямку вона буде розвиватися. Щойно до ЄС приєдналися ще дві країни. І знову серед „старих” європейців жодних сентиментів із цього приводу не спостерігається. Розширення Євросоюзу перестало сприйматися як успіх європейської інтеграції – його розглядають як щось само собою зрозуміле і дивляться на нього скептично. Проти цієї тенденції знову і знову повстають європейські інтелектуали. Вони, як приміром український письменник Юрій Андрухович, оголошують війну бюрократичній безідейності ЄС. Європа, констатують інтелектуали, загубила ідею про саму себе. Немає більше жодної духовної стрічки, яка би пов”язувала між собою європейські держави”,

пише Die Welt і веде далі:

„Після Другої світової війни ідея єдиної Європи заради миру і добробуту об”єднувала європейців. Результатом величезних інтеграційних зусиль є Європейський союз. Але сьогодні пересічні громадяни сприймають його не як спільноту свободи, але як спільноту проблем. Хоча Євросоюз і є радше корисним, аніж шкідливим для кожного європейця, але йому чомусь перестали довіряти. Зокрема через постійні розширення. Німеччина, яка нині розпочала головування в ЄС, у цій ситуації нічого кардинально не змінить. Але Берлін мусить дати потужний імпульс у конституційному процесі. Велика і, водночас, така різна Європа, потребує чітких правил”, - переконані оглядачі газети Die Welt.

До іншої теми. Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung аналізує результати новорічної газової суперечки між Росією і Білоруссю:

„Білоруський президент Лукашенко опинився між молотом і ковадлом. Тепер, після того, як ціни на російський газ зросли більш ніж удвічі, він вже не зможе втокмачувати своєму народові, ніби проваджувана ним економічна модель допотопного соціалізму є ефективною. Тепер всім стане зрозуміло, що король Лукашенко у дійсності є голий. Демократична опозиція у Білорусі може відчувати сатисфакцію. Вони вже давно невтомно повторюють, що лукашенківський режим економічно триматиметься доти, доки Росія за це платитиме”,

пише Frankfurter Allgemeine Zeitung. Далі видання зауважує, що газовий тиск з боку Кремля є пасткою, яку білоруський режим поставив сам собі, свідомо опинившись міжнародній ізоляції:

„Але навіть якщо Лукашенко розчарується дружбою із Кремлем і вирішить зробити кроки зближення із Заходом, останнього диктатора Європи там все одно не слухатимуть. ... А у Москві слухатимуть тільки те, що хотітимуть чути. Приміром, розпачливі волання братського білоруського народу про прийняття до Федерації дешевих енергоресурсів”, - іронізує Frankfurter Allgemeine Zeitung.