Е-декларування в Україні відновили, але з обмеженнями

Відкрити закриті на початку повномасштабного вторгнення РФ електронні декларації держслужбовців та відновити повноваження Національного агентства зі запобігання корупції (НАЗК) з їх перевірки Україна зобов'язалася перед МВФ, Єврокомісією, G7, GRECO, Світовим банком та іншими міжнародними інституціями. Це один з ключових євроінтеграційних законів, який має розчистити шлях для початку перемовин про вступ України до ЄС.

Депутати проігнорували суспільний запит на прозорість

Депутати Верховної Ради довго працювали над відновленням обов'язкового е-декларування для державних службовців та народних обранців під час воєнного стану. І от у вівторок, 5 вересня, депутати в другому читанні більшістю голосів проголосували за законопроєкт, який повертає електронне декларування, а також за законопроєкт, який передбачає покарання за несвоєчасне подання декларацій посадовими особами.

Однак той, хто сподівався на відновлення прозорості в питанні статків державних службовців, буде розчарований. Адже  електронні декларації посадовців залишатимуться закритими для суспільства ще мінімум рік, оскільки депутати так і не підтримали відкриття публічного доступу до них.

Відповідну правку внесли до законопроєкту напередодні голосування й ухвалили на профільному комітеті. "Реальний мотив депутатів - не показувати свої статки суспільству, адже це декларації за останні два роки, з них півтора роки воєнного стану. Звісно, коли хтось має активи й майно невідомого походження під час війни, він не хоче це показувати суспільству, то не хоче нести за це відповідальність", - прокоментувала в розмові з DW заступниця виконавчої директорки Центру протидії корупції Олена Щербан.

Побачити чиюсь декларацію публічно можна буде лише за згоди декларанта. Ці зміни, за словами експертки, не дозволять здійснювати ефективний контроль громадськості та журналістів за владою. Але саме такий контроль є критично важливим під час війни, зважаючи на скандали, які виникали впродовж півтора року активної фази війни з квартирами, закордонними будинками та дорогими автомобілями посадовців, наполягає Щербан.

У Центрі протидії корупції наголошують, що депутати знехтували вимогою суспільства на прозорість. Нещодавно Центр Разумкова провів соціологічне опитування, результати якого засвідчили, що 91,7 відсотка українців виступають за те, щоб державні службовці публічно декларували статки, набуті під час війни.

Читайте також: Е-декларування: шпарини для приховування статків залишаються?

З закритими деклараціями судова реформа під питанням

Антикорупційні експерти наголошують, що відкриття реєстрів декларацій також конче потрібне для продовження суддівської реформи: якщо зараз недоброчесний суддя, декларацію якого не можливо побачити, пройде конкурсний відбір, то звільнити його найближчі 30 років буде неможливо. "Відкриті реєстри і саме декларування потрібні для того, щоб ефективно могла працювати Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада доброчесності, які мають здійснити оцінку і перевірку більше двох тисяч суддів, яких зараз призначають на посади", - пояснює експертка з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова.

Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков, у свою чергу, вказує на те, що перевірка декларацій в оцінці доброчесності суддів посідає центральне місце. На його переконання, з закритими деклараціями Україна може проґавити шанс якісного оновлення суддівської системи та зацементує ситуацію з корупцією в судах ще мінімум на покоління. "Якщо суддя минулого року отримав у власність хоч Софію Київську, хоч королівство Ліхтенштейн - ми цього ніколи не дізнаємося, якщо декларації будуть закритими. Покладатися доведеться в цьому питанні виключно на доброчесність, ретельність і ресурси вузького кола "уповноважених органів", - коментує Жернаков.

Читайте також: Прирівнювання корупції до держзради. Що не так з ініціативою Зеленського?

Прикриватися безпекою військових - "маніпуляція"

Правку про негайне відкриття реєстру підтримало лише 199 парламентарів із необхідного мінімуму у 226 голосів. Серед тих, хто не голосував за відкриття декларацій велика частина фракції "Слуга народу", депутати з фракції "Батьківщини" та з депутатської групи "Платформа за життя та мир".

"Більшість аргументів за закритий реєстр - це маніпуляція, мета якої - відтягнути якомога далі момент, коли доведеться звітувати за відпустки в Дубаї та нові маєтки на Печерську", - вважає перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики, депутат з фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. На своїй сторінці у Facebook депутат зазначив, що всі слушні аргументи щодо безпеки декларантів враховані в законопроєкті, тому прикриватися тим, що відкривати реєстр декларантів поки небезпечно, неприпустимо.

За словами Юрчишина, військові, прикордонники, зв'язківці, управління державної охорони та інші представники військових формувань, що залучені до бойових дій, мають подати декларації лише через 90 днів після скасування воєнного стану або звільнення зі служби. Також не пізніше 90 днів після воєнного стану або припинення відповідних обставин, мають право подати звіти ті чиновники, що перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в зоні бойових дій, полонені та поранені.

Ця "відстрочка" не поширюється на тиловиків, що працюють у територіальних центра комплектування та соціальної підтримки, у військово-лікарських комісіях, а також на тих, хто бере участь у підготовці оборонних закупівель, проходить військову службу на посадах міністрів, заступники міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їхніх заступників. А також на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя та тих, що відряджені на ці посади. Всі вони маю подати декларації.

Читайте також: Фактор корупції. Як ЄС контролює фінансування України?

"Смішний адмінштраф" за неправдиві дані

Хоча суспільство електронні декларації держслужбовців поки що не бачитиме, подані декларації зможе перевіряти НАЗК, для якого це повноваження знову відновили.  Також депутати проголосували за автоматизоване накладення штрафів на декларантів, які несвоєчасно подали декларацію.

У разі ж внесення в декларацію недостовірних даних про статки до 1 млн 300 тисяч грн порушнику загрожує, як написав у своїй колонці на УП голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, "смішний адмінштраф (від 17 тисяч грн)". Сплативши його, декларант не вважатиметься таким, що притягувався до відповідальності. "Ця сума (1 млн 300 тисяч грн. - Ред.) може здаватися невеликою нардепам. Але точно здасться великою для українських родин під час війни", - зауважив Шабунін. За його словами, ця правка забезпечить непотрапляння до "Реєстру корупціонерів" і відповідно дозволить уникнути покарання.

Тож, Центр протидії корупції закликає президента Володимира Зеленського ветувати законопроєкт, який передбачає штраф за внесення недостовірних даних про статки до 1 млн 300 тисяч грн, а законопроєкт щодо відновлення е-декларування повернути в парламент з вимогою відкрити реєстр, тобто накласти на нього вето з пропозиціями. Також перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк вважає, що міжнародні партнери не схвалять українські законодавчі ініціативи зі закритим реєстром декларацій. "Не впевнений, що це зарахують як виконання одного з структурних маяків МВФ", - написав Железняк у Telegram.