1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ексголову Держспецзв'язку взяли під варту. Що відомо?

23 листопада 2023 р.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді двомісячного тримання під вартою ексголові Держспецзв'язку Юрію Щиголю. Його і ще п'ятьох осіб підозрюють у заволодінні державними грошима.

https://p.dw.com/p/4ZNHp
Феміда
Щиголя та ще п'ятьох людей підозрюють в заволодінні державними грошима в сумі понад 62 мільйона гривеньФото: picture-alliance/dpa/F. Rumpenhorst

Колишній голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) Юрій Щиголь, якому раніше оголосили підозру у заволодінні державними грошима, отримав запобіжний захід у вигляді двомісячного тримання під вартою, але з можливістю внесення застави. Відповідну ухвалу оголосив у четвер, 23 листопада, суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Як повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), запобіжний захід діятиме до 21 січня 2024 року. Водночас як альтернативу слідчий суддя Віктор Маслов визначив внесення 25 мільйонів гривень застави. "У разі внесення застави на підозрюваного буде покладено низку обов'язків, зокрема утриматися від спілкування з підозрюваними і свідками, здати паспорти для виїзду за кордон та носити електронний браслет", - зазначили у ЦПК.

Криптовалюта та готівка

Таким чином суд задовольнив клопотання детективів частково. Адже Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) просили заґратувати Щиголя з альтернативою застави у розмірі 50,23 мільйона гривень з огляду на майновий стан підозрюваного. Так, за даними слідства, у "телефоні Щиголя виявлено криптогаманець, на якому зберігаються кошти у різних криптовалютах”. "Зокрема, криптовалюта Tether USDT у кількості 1 201 285 одиниць, що станом на 20 листопада становить 1 201 928 доларів. Також на цьому криптогаманці містяться біткоїни у кількості 6,9, вартість яких станом на 20 листопада складає 265 тисяч доларів", - сказав прокурор САП Ігор Ткач під час засідання суду.

Також, за його словами, офіційни дохід Щиголя за період з 2020 року по перше півріччя 2023 року склав 4,7 мільйона гривень, а під час обушку 20 квітня 2023 року у Щиголя знайшли 82 тисяч євро і 72 тисячі доларів готівки.

Також, як стверджує Ткач, Щиголь у березені 2022 року "використовував свої звязки в держорганах та намагався незаконно організувати виїзд свого сина через дежркордон". Зрештою його син 1 січня 2023 року виїхав з території України і перебуває 10 місяців за кордоном, наголосив прокурор.

Щиголя взяли під варту в залі суду, назважаючи на те, що його хотіли взяти на поруки двоє народних депутатів від фракції "Слуги народу", які прийшли на засідання. Це Олександр Федієнко, який є заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації та Михайло Крячко, який очолює цей комітет.

Схема заволодіння бюджетними коштами

Щиголя та ще п'ятьох людей підозрюють в заволодінні державними грошима в сумі понад 62 мільйона гривень. Напередодні у цій справі ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 50 мільйонів гривень застави власнику групи компаній Роману Ковалю. Згідно з даними сервісу YouControl, Коваль був співвласником низки компаній, зокрема "2К Консалтинг", а також володіє 50 відсотками компанії "Медирент", яка спеціалізується на випуску програмного забезпечення і має серед замовників багато державних відомств. Згідно із інформацією на сайті "Медирент", це, зокрема, Державна фіскальна служба, держкомпанія "Інформаційні судові системи", міністерство юстиції, Національний банк, Пенсійний фонд.

За версією слідства, впродовж 2020-2022 років Коваль у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння бюджетними грошима, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Як повідомив прокурор Ткач, Коваль разом із Щиголем та заступником голови Держспецзв'язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктором Жорою ще за півроку до закупівлі програмного забезпечення визначили як учасників торгів три приватні компанії - "Сембер трейд", "Інсайд Солюшенс" і "Білінгтек". При цьому, за даними НАБУ, закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їхню перемогу.

Також до оборудки, за даними прокурора, підозрювані залучили двох працівників державного підприємства "Українські спеціальні системи" (УСС), яке підпорядковане Держспецзв'язку: керівника Артура Вітренка та ще одного працівника. В подальшому УСС уклало договори із "Сембер трейд" і "Інсайд Солюшенс" на постачання відповідного забезпечення і перерахувало компанії понад 285 мільйонів гривень. При цьому, наголосив Ткач, реальна вартість програмного забезпечення становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 мільйонів гривень заволоділи учасники схеми.

У Держспецзвʼязку, реагуючи на підозру Щиголю, заявили, що всі закупівлі від 2020 року проводили з дотриманням законодавства і закликали утриматись від звинувачень посадовців до рішення суду. "Закупівлі у сфері захисту державних реєстрів є складними, їхній аналіз потребує підготовки та розуміння, і Служба готова надавати всі необхідні роз’яснення детективам НАБУ в будь-якому форматі", - йдеться у заяві Держспецзв'язку, оприлюдненій на її офіційному сайті.

20 листопада Кабмін звільнив Щиголя та Жору з посад. Тимчасовим виконувачем обов'язків голови Держспецзв’язку призначили Дмитра Маковського, який обіймав посаду першого заступника Щиголя.

Низка українських ЗМІ тоді оприлюднили заяву Щиголя, яку він опублікував на своїй сторінці у Facebook. В дописі, скріншоти якого опубліковані в медіа, він стверджує, що написав заяву про відставку тому, що не може "допустити, щоб розслідування негативно впливало на роботу Держспецзв'язку". Він також висловив упевненість, що зможе довести власну невинуватість під час слідства і в суді.

"Служба не має страждати від підозр, поки я доводитиму свою невинуватість та пояснюватиму, як формується ціна під час закупівлі необхідного програмного забезпечення", - написав він. Наразі сторінка Щиголя у Facebook доступна лише для його друзів у соцмережі.

Читайте також: Ексзаступник міністра оборони отримав нову підозру у розтраті 1 млрд грн

також: Ексзаступник міністра оборони отримав нову підозру у розтраті 1 млрд грн

Хто такий Щиголь?

На посаду голови Держспецзв'язку Щиголя, який до цього працював близько 12 років у Службі безпеки України, призначили 8 липня 2020 року. Держспецзв'язку відповідає за кіберзахист і спецзвʼязок топ-посадовців країни. А з початку повномасштабного вторгнення РФ відомство розпоряджається значними сумами державних грошей. Зокрема, відповідає за закупівлю дронів в рамках проєкту "Армія дронів", куди спрямовують мільярди гривень. Лише з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з зарплати військовослужбовців і поліцейських Держспецзв'язку до кінця року має отримати 13 мільярдів гривень. 

Читайте також: Суперечка навколо "військового" ПДФО. Кому дістануться гроші

Також Щиголь входив до Ставки Верховного головнокомандуча і мав доступ до практично всіх державних таємниць. А 29 березня 2022 року указом президента України Володимира Зеленського йому навіть було присвоєно військове звання бригадного генерала. Втім, 22 листопада, після викриття схеми у Держспецзв'язку, Зеленський вивів Щиголя зі складу Ставки, замінивши його на міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. 

Тарас Чмут про зброю, необхідну для початку контрнаступу ЗСУ