Експорт агропродукції до ЄС: чим обурені сусіди України
1 квітня 2023 р.
Фермери в Європейському Союзі досі потерпають від негативних наслідків війни в Україні та спричинених нею економічних потрясінь. Окрім високих цін на паливо, корми та добрива, які спричинила російська агресія, життя європейським аграріям у прикордонних з Україною країнах ускладнює безмитне ввезення української сільгосппродукції.
Такий захід Брюссель запровадив торік, щоб економічно підтримати Україну після того, як її порти було заблоковано Росією. Призупинення ввізних мит і квот на українську сільгосппродукцію в ЄС допомогло пом'якшити викликаний війною економічний тиск на українське сільське господарство, а залізничні "лінії солідарності" і Чорноморська зернова ініціатива полегшили торгівлю та розв'язали логістичні проблеми, з якими зіткнулися українські аграрії, зазначається у доповіді Єврокомісії від 30 березня. Очікується, що ці ініціативи триватимуть і 2023 року. Тим часом термін полегшеного митного режиму з Україною спливає в червні, але Єврокомісія вже запропонувала подовжити його ще на рік.
Однак тепер допомога потрібна вже фермерам Євросоюзу. Імпорт зернових, олійних культур, цукру, м'яса птиці та яєць до ЄС з України суттєво зріс та чинить тиск на регіональні ринки. "Надлишкова пропозиція, тиск, що веде до падіння цін та насичення логістичних ланцюжків виникли в деяких регіонах Євросоюзу (Польща, Болгарія, Румунія), тоді як в інших імпорт з України допоміг компенсувати нестачу продукції через спекотні та посушливі погодні умови влітку", - йдеться у документі.
Продукти не доїхали до Африки та Азії
Спочатку передбачалося, що українське зерно доставлятиметься "лініями солідарності" через Польщу та Румунію до моря, а звідти - до країн Азії та Африки, але щось пішло не так. Великий обсяг українського зерна так і не залишив країни Центральної Європи. Наслідком цього стало зниження обсягів продажів у тамтешніх фермерів, які тепер зазнають збитків.
"Польські фермери та інші аграрії в країнах, що межують з Україною, опинилися в скрутному становищі й потребують підтримки з боку ЄС, - повідомила віцеголова фракції Європейських консерваторів і реформістів у Європарламенті Беата Шидло з Польщі. - Оскільки зерно, яке насправді призначено для транзиту, залишається в нашій країні, це тягне за собою системні, фінансові та соціальні наслідки".
На зустрічі євродепутатів із головами Єврокомісії та Ради ЄС Шидло закликала діяти негайно, щоб допомогти Польщі та іншим сусіднім з Україною державам у перевезенні українських зернових. "Польща - одна з країн, які найбільше допомагають Україні всіма можливими способами, ми поділяємо долю українців і солідарні з країнами та інститутами ЄС, які надають їм допомогу. Але зараз потрібна допомога нам! Польським фермерам потрібна допомога!" - наголосила Шидло, вказавши на термінову необхідність не тільки фінансових виплат, а й системної підтримки.
За кілька днів до того Брюссель запропонував 56,3 мільйона євро як компенсацію постраждалим фермерам. З цієї суми Польща отримає майже 30 мільйонів євро, Болгарія - 16,7 мільйона, а Румунія - 10 мільйонів. Рішення було схвалено країнами ЄС 30 березня. Але влада постраждалих держав вважає ці виплати замалими, а заходи - недостатніми.
Прогноз: імпорт з України зростатиме й далі
Імпорт зернових до Євросоюзу у 2023 році може зрости на 44 відсотки порівняно із середнім показником за 5 років - до 35 мільйонів тонн, внаслідок зростання імпорту з України, сказано у прогнозі Єврокомісії. Імпорт насіння соняшнику в ЄС, як очікується, зросте майже вдвічі до 2,2 мільйона тонн - це також пов'язано зі збільшенням імпорту з України через перебої в роботі українських переробних підприємств та обмежені можливості експорту. 2022 року імпорт м'яса птиці в ЄС зріс приблизно на 15 відсотків (105 000 тонн), в основному внаслідок збільшення постачання з України, що зростало й з початку 2023 року.
Якщо приплив продукції з України "безпрецедентних масштабів" не вдасться зупинити іншими заходами, то, можливо, доведеться повернути мита, заявили прем'єр-міністри Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини у листі до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).
"Підтримуймо Україну, але робити це треба розумно і ставити інтереси країни та польських фермерів на перше місце", - написав у Twitter прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Глави урядів п'яти країн закликали владу Євросоюзу розробити разом із Всесвітньою продовольчою програмою рішення, що не допускає потрапляння українського зерна на ринки ЄС. Прем'єр-міністри також наполягають на швидкому нарощуванні транспортної інфраструктури для перевезення українських товарів - доріг, залізниць, транспорту, а також регулюванні на законодавчому обсягів та напрямків імпортної сільгосппродукції.
Лист був написаний після протестів фермерів не лише у Польщі, де в міністра сільського господарства навіть кидали яйця, а й у Болгарії, яка не має спільного кордону з Україною. Українські товари надходять туди із Румунії, на кордоні якої й пройшла їхня акція. За даними болгарських аграріїв, близько 40 відсотків їхнього торішнього врожаю залишається нерозпроданим, а майбутній урожай нема де зберігати.
Читайте також: Східноєвропейські члени ЄС скаржаться на дешеве зерно з України
Єврокомісія не виключає повернення митних квот
Єврокомісія сповнена рішучості й надалі підтримувати Україну та розвивати її торгівлю, заявила на брифінгу у Брюсселі її речниця Міріам Гарсіа Феррер. "Ми дуже вдячні країнам ЄС, які проявляють солідарність у цьому питанні, але водночас ми зважаємо на той вплив, який це чинить", - сказала вона. Наступним етапом після компенсацій мають бути інші заходи, які Єврокомісія зараз аналізує.
У крайньому разі ЄС може активувати захисні положення, які дозволять знову запровадити митні квоти на низку українських товарів, допустила Гарсіа Феррер, додавши, що це з'ясується лише після ретельного розслідування. Його предмет - не лише ситуація на внутрішньому сільськогосподарському ринку Євросоюзу, а й причини проблем із транзитом українських продуктів через ЄС до країн, що страждають від продовольчої кризи.
"Ми знаємо, що ця допомога (Україні. - Ред.) має свою ціну, і шукаємо способи максимально допомогти цим країнам", - пообіцяв віцеголова Єврокомісії Марош Шефчович.