1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ембарго і гранична ціна спрацювали: нафта дуже дешевшає

7 грудня 2022 р.

У Москві знову помилилися з прогнозами: ні в ОПЕК+, ні на біржах не очікують різкого подорожчання нафти через санкції Заходу. У Німеччині думки щодо ефективності вжитих заходів розділилися.

https://p.dw.com/p/4Kb7d
Greenpeace блокує танкер, який транспортує російську нафту до Норвегії (квітень 2022 року)
У квітні танкер із нафтою з Росії намагалися зупинити активісти Greenpeace, тепер це роблять санкції ЄС та G7Фото: NTB via REUTERS

У Кремлі вкотре цього року кардинально помилилися в оцінці ситуації. Прогнози, згідно з якими запровадження 5 грудня ембарго Євросоюзу і запровадженої G7 граничної ціни на нафту з Росії  призведуть до різкого зростання нафтових котирувань, не виправдалися. У будь-якому разі перші два дні дії запроваджених через війну Росії проти України нових штрафних заходів викликали зовсім не той ефект, на який сподівалися в Москві: світові ціни на нафту не злетіли, а, навпаки, впали. Навіть, можна сказати, рухнули.

Нафта Brent впала до позначки 80 доларів

Графік котирувань європейського еталонного ґатунку Brent за 5 і 6 грудня дуже промовистий. У понеділок ціни спершу пішли вгору і перевищили 88 доларів за барель: спекулянти явно вирішили скористатися незвичайною ситуацією і спробували зіграти на підвищення. Однак до середини дня вони зрозуміли, що на ринку немає яскраво виражених тривожних очікувань дефіциту нафти, і почали розпродавати свої позиції.

У результаті до кінця понеділка за барель Brent давали уже тільки 83 долари. Вранці у вівторок після невеликого відкочування котирування продовжили падіння і до вечора впали майже до позначки у 80 доларів. Тож вони повернулися на рівень початку січня 2022 року. Іншими словами, нафта знову коштує стільки ж, скільки до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Читайте також: Чи зламає економіку РФ ембарго ЄС на російську нафту?

Нагадаємо: незабаром після початку вторгнення ціна Brent злітала до 130 доларів, потім досить довго, фактично до кінця серпня, трималася вище за 100 доларів, з вересня до середини листопада перебувала в діапазоні 90-100 доларів, після чого опустилася вже нижче за позначку в 90 доларів. Тож із наближенням дати набрання чинності ембарго ЄС (її було оголошено пів року тому) нафта не дорожчала, а вельми послідовно дешевшала.

Нафта дешевшає, незважаючи на зиму та погрози Росії 

Причому це відбувалося на тлі наближення зими, коли споживання нафтопродуктів у Європі зазвичай зростає, оскільки вони досі широко використовуються для обігріву приміщень. До того ж цього року в Німеччині, наприклад, багато промислових підприємств стали активно замінювати нафтопродуктами природний газ як паливо для своїх заводських електростанцій і виробничих процесів. Додамо до цього швидке відновлення після пандемії COVID-19 повітряного сполучення, що потягло за собою зростання попиту на авіаційний гас.

Ціна на нафту падала навіть тоді, коли Росія стала погрожувати, що не постачатиме її країнам, які погодяться на запроваджену Великою сімкою та Австралією стелю цін.

"Ціна нафти протягом останніх місяців знизилася і, попри на цю загрозу, не пішла помітно вгору, - констатував 5 грудня в інтерв'ю агенції Reuters глава Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні Марсель Фрацшер (Marcel Fratzscher). - Отже, стеля цін на російську нафту, схоже, виявиться успішним інструментом для стабілізації світових цін". При цьому під стабілізацією професор Фрацшер, вочевидь, розуміє повернення світових котирувань на рівень, прийнятний як для споживачів, так і для виробників, що зараз і відбувається.

Читайте також:  Байден розчарований. Чи грає Саудівська Аравія на руку Кремлю?

ОПЕК+ не очікує сильного зростання цін на нафту

Дуже показовою є й реакція ОПЕК+. 4 грудня, напередодні набрання чинності штрафними заходами ЄС та G7, керівники цього нафтового картелю під час позачергової відеоконференції ухвалили рішення зберегти обсяги видобутку, знижені у листопаді на два мільйони барелів на добу, на нинішньому рівні до кінця 2023 року.

Таким чином керівники нафтогазової галузі з 23 країн, що входять до ОПЕК+, просигналізували, що не очікують різкого бурхливого зростання цін на нафту, що дестабілізує світову економіку, ні найближчими тижнями, ні протягом наступного року. Цей сигнал, покликаний заспокоїти ринки, підкріпили оголошенням про скликання наступної зустрічі лише через пів року, у червні 2023 року. Хоча, знову ж таки для заспокоєння ринків, тут-таки додали, що за необхідності готові "у будь-який час" зібратися на екстрену нараду.

Тото картель експортерів нафти не поділяє точку зору заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який 5 грудня спрогнозував, що з цінами на нафту "відбуватиметься щось неймовірне".

Що думають у Німеччині про експеримент зі стелею цін?

Однак наскільки ембарго ЄС та стеля цін G7 сприятимуть досягненню своєї мети - зупинити війну в Україні чи щонайменше суттєво обмежити фінансові можливості Росії для її продовження?

Очільник DIW Марсель Фрацшер називає стелю цін "експериментом із хорошими шансами на успіх". Берлінська газета Tagesspiegel пише про "експеримент із незрозумілим результатом". Коментар у німецькій економічній газеті Handelsblatt вийшов під заголовком: "Стеля цін на нафту може те, що інші санкції проти Росії не можуть". На думку автора, "удар по продажу нафти міг би дати швидший ефект", ніж інші економічні санкції Заходу, які матимуть радше довгострокові наслідки.

Читайте також: "Це слабка позиція": Київ різко критикує обмеження цін на російську нафту

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung нагадує, що багато експертів вважають однією з основних причин розпаду Радянського Союзу саме падіння цін на нафту. Але цього разу, вважає автор коментаря, навряд чи варто чекати "подібного результату". Швидше за все, вважає він, ембарго і стеля цін "не виявляться ані дуже дієвими, ані неефективними". Проте треба враховувати, що взагалі-то в Німеччині "схильні переоцінювати Росію", зазначає газета в коментарі під заголовком "Російський ризик".

Якщо ціни на нафту Brent після обвалу 5 і 6 грудня залишаться біля позначки у 80 доларів за барель, ризики для Росії зростуть. Адже багато хто на Заході, хто вже зараз критикує запроваджену стелю на російську нафту в 60 доларів як занадто високу і комфортну для РФ, напевно вимагатимуть її подальшого зниження.

Але є й інший ризик для Росії. Професор Марсель Фрацшер вже зараз закликає уряд ФРН підтримати ті країни ЄС, які вимагають запровадження стелі цін і на російський природний газ, щоб "досягти сильнішого зниження цін на газ та їхньої стабілізації". Якщо нафтова стеля виявиться успішним інструментом, кількість таких закликів напевно зросте.