ЄС реформує систему надання притулку: що змінюється

Розгляд прохань про притулок у країнах ЄС стане більш суворим та коротким. Мета - скоротити кількість мігрантів, що прибувають. Але щоб реформа набула чинності, буде потрібно ще два роки.

20 грудня представники Європарламенту, Єврокомісії та держав-членів ЄС погодили проєкт реформи щодо спільної міграційної політики та системи надання притулку. Глава Європарламенту Роберта Мецола нагадала, що робота над проєктом тривала десять років, і зазначила, що тепер схвалення "Пакту про міграцію та надання притулку" - так офіційно називається підготовлений пакет законодавчих актів - вийшло на фінішну пряму.

 "Це величезний успіх у рік, коли буде обрано новий склад Європарламенту", - наголосила Мецола, яка не приховувала свого задоволення. Реформа не ідеальна, але це компроміс, який набагато кращий за нинішній стан процедур, що регулюють надання притулку в ЄС, додала вона. І висловила сподівання, що ухвалене рішення позбавить правопопулістські партії багатьох їхніх аргументів у рік виборів до Європарламенту. "Європа може досягти успіху в питанні, яке хвилює людей", - зазначила Мецола.

Читайте також: "Нікого не впускатимемо проти волі": Угорщина критикує реформу надання притулку в ЄС

Практична реалізація реформи триватиме два роки

Однак мине певний час, перш ніж нові процедури надання притулку в ЄС набудуть чинності. По-перше, Європарламент та країни-члени Євросоюзу мають офіційно ухвалити відповідні нормативні акти. Після цього потрібно близько двох років, щоб нові правила були повністю впроваджені в державах, що входять до ЄС, уточнив євродепутат від Швеції Томас Тобе, який брав участь у розробці проєкту реформи від Християнсько-демократичної фракції Європарламенту.

Суть нових правил полягає в зобов'язанні всіх країн-членів ЄС на зовнішніх його кордонах реєструвати та перевіряти всіх мігрантів, що прибувають. Така перевірка має виявити, чи є мігранти вихідцями з країн, для громадян яких частка задоволених клопотань про надання їм притулку в ЄС становить менше 20 відсотків від поданих прохань.

Якщо це так, то такі мігранти, включаючи сім'ї з дітьми, мають бути спрямовані на проходження прискореної прикордонної процедури. У закритих таборах поблизу кордону протягом дванадцяти тижнів має бути ухвалене рішення про те, чи підлягають вони негайній депортації або, можливо, все ж таки потребують захисту.

Читайте також: "Білоруський маршрут": як мігранти з Іраку через Мінськ потрапляють до ЄС

Зобов'язання держав-членів ЄС до солідарності

Ті, кого визнають такими, що потребують захисту, проходитимуть звичайну процедуру розгляду клопотань про надання притулку - як і мігранти з країн, для яких частка задоволення таких прохань перевищує 20 відсотків. Як і раніше, відповідальність за процедуру надання притулку нестиме та країна ЄС, куди мігранти спочатку прибули.

Новим є те, що вперше буде запроваджена "обов'язкова солідарність" для всіх 27 держав-членів ЄС. Навантаження на країни, що особливо потерпають від напливу претендентів на притулок, як-от Італія, Кіпр, Мальта чи Греція, має бути зменшене завдяки перерозподілу мігрантів. Якщо інші держави, що входять до Євросоюзу, вирішать відмовитися від прийому мігрантів, вони зможуть виплачувати допомогу в натуральній формі або збір у розмірі 20 тисяч євро за кожну неприйняту ними людину.

Щоб забезпечити репатріацію після завершення прикордонних процедур, Єврокомісія прагне більш активно, ніж раніше, вести переговори з країнами походження та транзиту мігрантів. Їхня депортація також має бути можлива у так звані безпечні треті країни. Досі лише п'ята частина всіх осіб, зобов'язаних залишити країни ЄС, була з них видворена. 

Єврокомісія відкидає критику на свою адресу

Єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоханссон, яка витратила роки на досягнення компромісу щодо надання притулку, наполягає на тому, що ситуація для майбутніх мігрантів не погіршиться. "Тепер протягом усієї процедури їм надаватиметься юридична допомога, і право на судовий перегляд (рішення. - Ред.) буде збережено", - повідомила Йоханссон журналістам. Цим вона відреагувала на різку критику з боку майже 50 благодійних організацій, які вважають, що нові правила є незручними та призведуть до обмеження права на притулок або навіть прав людини.

НКО, які допомагають біженцям, виклали свої критичні доводи у відкритому листі до представників Європарламенту, Єврокомісії та країн-членів ЄС, які брали участь у підготовці міграційної реформи. Єврокомісарка Йоханссон пообіцяла, що сім'ї з дітьми, які проходитимуть прискорену прикордонну процедуру, отримають спеціальне житло та догляд.

Уряд Німеччини довго чинив опір поширенню такої процедури на сім'ї з маленькими дітьми, але в результаті здався. Міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser) похвалила узгоджений проєкт реформи й оцінила його як великий успіх для Європи. "Якщо ми хочемо зберегти Європу з відкритими кордонами всередині неї, то ми повинні захистити зовнішні кордони та домогтися функціонування (відповідних. - Ред.) процедур. Ми хочемо покласти край загибелі людей у Середземному морі, хаосу та беззаконню на зовнішніх кордонах", - заявила Фезер у Берліні.

"Запланована реформа суперечить правам людини і призведе до ще більших страждань, ще більшого пушбека (англ. рushback, у даному разі - відтіснення та видворення біженців і мігрантів без розгляду їх прохань про притулок. - Ред.) та ще більшого насильства на зовнішніх кордонах ЄС, - розкритикувала реформу Юлія Духро (Julia Duchrow), генеральна секретарка відділення Amnesty International (AI) у Німеччині. - Це не вирішить існуючі проблеми, а лише загострить їх".

У разі так званої "інструменталізації" проблеми мігрантів, наприклад, доставлення їх до кордонів ЄС з Білоруссю чи Росією, нові правила передбачають негайне видворення таких осіб без жодної процедури. Це становище викликає особливу критику з боку Amnesty International. Італія, зазначають в AI, може, наприклад, звинуватити організації, які займаються порятунком мігрантів на морі, в їхній "інструменталізації" і відправити назад людей, які зазнали лиха.

Читайте також: Як мігранти потрапляють через Росію до Фінляндії

Усе залежить від частки задоволених клопотань про притулок

За даними Європейського статистичного відомства (Eurostat), нова прискорена процедура перетину кордону торкнеться, наприклад, вихідців з Пакистану чи Венесуели, оскільки для них рівень задоволення прохань щодо надання притулку в країнах ЄС перебуває в середньому на рівні нижче 20 відсотків. А мігранти з Сирії, Сомалі, Малі чи Афганістану - для них цей показник значно вищий за 20 відсотків - проходитимуть звичайну процедуру, яка зараз може тривати кілька років.

Щодо Туреччини ситуація на даний час розвивається дуже динамічно. Число прохачів притулку з цієї країни у 2023 році різко зросло, проте частка задоволених клопотань, наприклад, у Німеччині, знизилася з 28 відсотків минулого року до приблизно 15 відсотків цьогоріч.

Ні Греція, ні Італія поки що не взяли на себе зобов'язань щодо будівництва нових закритих центрів (Єврокомісія у своїх юридичних документах називає їх "центрами прийому") утримання мігрантів для проходження ними прикордонних процедур. А Угорщина та Польща ще у червні відмовилися брати участь в обов'язковій програмі солідарності щодо прийому мігрантів. Таким чином, практична реалізація нових нормативних актів, що регулюють надання притулку в ЄС, може ще зазнати негативного розвитку.