Ескалація на Близькому Сході. Чи є ще шанс досягти миру?

"Ми переживаємо найжахливіший та найгостріший етап конфлікту з моменту утворення Держави Ізраїль у 1948 році", - каже Пніна Шарвіт Барух з Інституту досліджень національної безпеки (INSS), аналітичного центру Тель-Авівського університету. У ході конфлікту між ізраїльтянами і арабами, що триває понад 75 років, загинули вже десятки тисяч людей. Зараз, вважають експерти, Близький Схід опинився на порозі довгої та кривавої війни. Не виключено, що конфлікт переросте у релігійну війну, яка зачепить весь регіон, каже Амджад Шихаб, палестинський політолог зі Східного Єрусалиму.

7 жовтня бойовики угруповання ХАМАС, визнаного ЄС, США, Німеччиною та більшістю західних країн терористичною організацією, прорвалися через кордон в Ізраїль, вчинили криваві вбивства та захопили багатьох ізраїльтян у заручники. Атаки ХАМАСу супроводжувалися ракетними ударами по цілях в Ізраїлі. ХАМАС заперечує право Ізраїлю як держави на існування і хоче запобігти мирному врегулюванню конфлікту. З 2007 року бойовики ХАМАСу контролюють ізольований Ізраїлем Сектор Гази. На терор ХАМАСу Ізраїль відреагував авіаударами по цілях в Секторі Гази та тимчасово повною блокадою Палестинських територій.

У чому суть конфлікту?

З моменту проголошення ізраїльської держави у 1948 році Ізраїль, палестинці та сусідні арабські країни вели кілька воєн. Тільки в 1948 році, за даними ООН, близько 700 тисяч палестинців залишили свою батьківщину або були вигнані - у Сектор Гази, на Західний берег річки Йордан та у сусідні арабські держави. Своєю чергою, за період до 1972 близько 800 тисяч євреїв втекли або були вигнані з арабських і північноафриканських держав після ізраїльсько-арабської війни 1948 року.

Донині значна частина території Західного берега річки Йордан окупована Ізраїлем. Багато палестинців вимагають створення власної держави, повернення біженців і виселення принаймні частини з близько 700 тисяч жителів ізраїльських поселень, які згідно з міжнародним правом, є нелегальними, із Західного берега та Східного Єрусалима. "Окупація - ось головна проблема, - каже палестинський політолог Шихаб. - Чарівний ключ до подолання конфлікту - припинення окупації".

Для Ізраїлю, який раз по раз стає мішенню атак і терору екстремістських угруповань, таких як ХАМАС і "Хезболла", визнання з боку арабських держав та гарантії власної безпеки мають вирішальне значення. Чарівна формула Ізраїлю могла б звучати так: мир можливий лише тоді, коли закінчиться терор. Однак останнім часом у обох сторін посилився вплив прихильників жорсткої лінії, які не готові йти на жодні поступки.

Читайте також: Ізраїль пригрозив "Хезболлі" "спустошенням" у разі відкриття другого фронту

Чи можливий мир попри все?

Деякі експерти попереджають, що тепер конфлікт може розростися до війни, яка охопить весь регіон. Але можливе і протилежне, каже Марґрет Йоганнсен (Margret Johannsen) в інтерв'ю DW. Гамбурзька політологиня вже давно вивчає близькосхідний конфлікт і, як і раніше, вірить у можливість його мирного врегулювання, незважаючи на безліч жертв терору ХАМАСу та ізраїльських бомбардувань Сектора Гази. "Все це настільки жахливо, і я можу собі уявити, що це стане сигналом тривоги, сигналом пробудження. І я можу тільки сподіватися, що він буде почутий", - каже вона.

Досягнути компромісу сторони можуть протягом трьох років, вважає Йоганнсен: "Рани повинні затягтися. І можна тільки сподіватися, що знайдуться люди, які візьмуться бути посередниками. Без посередництва неможливо". На думку експертки, конструктивну роль могли б зіграти нові гравці на Близькому Сході - такі, як Китай, Індія або африканські країни.

Рішення одне: дві держави

Протягом кількох десятиліть єдиною можливістю подолання конфлікту вважалося створення двох держав - палестинської разом з Ізраїлем. Ще в 1947 році Організація Об'єднаних Націй запропонувала планстворити ізраїльську та арабську держави. Проте арабська сторона такий план відкинула.

У 1993 році в Осло було досягнуто домовленостей, завдяки яким вперше в історії подолання близькосхідного конфлікту шляхом створення двох держав здавалося досяжним у короткому проміжку часу. Ізраїльська армія пішла з окремих районів Західного берега річки Йордан. А створена Палестинська національна автономія (ПНА) отримала можливість керувати приблизно п'ятою частиною території та частково контролювати ще одну п'яту частину.

Але політичні провокації, теракти та будівництво нових ізраїльських поселень, а особливо вбивство прем'єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабина у 1995 році, зруйнували надію на вирішення проблеми шляхом створення двох держав. "Яструбам" з обох боків вдалося запобігти подальшим переговорам.

"Варіант створення двох держав, як і раніше, є гарною ідеєю", - говорить ізраїльський експерт Майрав Зонзейн з Міжнародної кризової групи (ICC). "Те, наскільки його можна реалізувати, залежить від відповіді на питання, чи готові обидві сторони та міжнародна спільнота вкласти у здійснення свій політичний капітал та енергію, - зазначає він. - Багато людей сьогодні більше не вірять, що це можливо".

Підтримка концепції двох держав дедалі слабша

Згідно з опитуванням соціологічного інституту Pew Research Center, лише кожен третій ізраїльтянин вірить у можливість мирного співіснування з незалежною палестинською державою. Десять років тому ще половина ізраїльтян вірила у варіант створення двох держав. Опитування проводилося навесні 2023 року. Тепер, після терористичного нападу ХАМАСу на Ізраїль, ці цифри, ймовірно, будуть ще нижчими, тому що навіть багато хто з радше світських і політично лівих ізраїльтян також більше не вірять у мирне рішення.

Схожа ситуація склалася на Західному березі річки Йордан, у Газі та Східному Єрусалимі, де перед терористичною атакою ХАМАСу опитування проводив Інститут Ґеллапа: лише кожен четвертий палестинець підтримує варіант створення двох держав. У 2012 році таких було 60 відсотків.

На тлі зростання кількості ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан тепер і Марґрет Йоганнсен перестала вірити в реалістичність такого варіанту: "Я думаю, що про рішення створити дві держави можна забути".

Читайте також: Які загрози у наземній операції Ізраїлю в Секторі Гази?

Два народи в одній країні?

Йоганнсен пропонує варіант із однією державою. "Не зараз, зараз ситуація загострена. Але в довгостроковій перспективі це стало б оптимальним рішенням". Якщо ізраїльтяни та палестинці зможуть ужитися в одній державі, то й єврейські поселення могли б залишатися там, де вони є, каже Йоганнсен.

Часто йдеться про три моделі такої держави. Поряд із класичною унітарною державою з сильним центральним урядом, як-от у Франції, обговорюється варіант федеративного державного устрою зі слабшим центральним управлінням. У такій федеративній державі, наприклад, на кшталт Бельгії, ізраїльські та палестинські регіони мали б широкі компетенції.

Третій варіант - це конфедерація чи союз держав, які об'єднують дві території з відкритими кордонами. За такого сценарію спільний ізраїльсько-палестинський уряд мав би повноваження лише у таких питаннях, як, наприклад, зовнішня торгівля чи зовнішня безпека.

"Рецепт для громадянської війни"

Пніна Шарвіт Барух із INSS у Тель-Авіві вважає всі ці ідеї нереалістичними. Більше того, "єдина територія з рівною кількістю палестинців та ізраїльтян - це рецепт для громадянської війни", впевнена вона. Барух дійшла такого висновку ще до терористичного нападу бойовиків ХАМАСу на Ізраїль. На її думку, ворожість між ними занадто велика.

Майже половина мешканців Ізраїлю, Сектора Гази, Східного Єрусалима та Західного берега - араби. Тому багато ізраїльтян побоюються, що спільна з палестинцями держава втратить свою ідентичність саме як єврейська держава. Навіть у тому разі, якщо співіснування стане мирним. Для багатьох ізраїльтян - і євреїв у всьому світі - ідентичність єврейської держави дуже важлива ще й тому, що після Голокосту Ізраїль став надійною гаванню, батьківщиною для євреїв з усього світу.

Тому деякі ультраправі ізраїльтяни виступають за таку свою державу, в якій палестинці отримають більше автономії, ніж зараз, лише в окремих районах Західного берега. На думку палестинців, така держава не була б демократичною і такою, в якій їм були б надані повні громадянські права.

Проблема, яку неможливо вирішити?

З часом конфлікт між ізраїльтянами та палестинцями став синонімом проблеми, яку неможливо вирішити. "Хоч би яким складним це здавалося багатьом, насправді все дуже просто, - каже ізраїльський експерт Майрав Зонзейн. - Є два народи, яким треба жити тут у мирі та безпеці. І жоден тероризм і жодна військова міць не наблизили нас до цієї мети".

Стійкий мир буде можливий лише якщо обидві сторони віднайдуть довіру одна до одної. Але для цього спочатку потрібно зупинити кровопролиття, що наразі видається навряд чи можливим. Невелику надію дають підручники з історії. Навіть такі непримиренні у минулому вороги, як Німеччина та Франція, стали друзями, підписавши у 1963 році - майже через два десятиліття після закінчення Другої світової війни - Єлисейський договір.

Читайте також: Як ХАМАС відтворив тактики й технології війни в Україні