FAZ: Суддів КС України важко назвати справді незалежними

Кривава трагедія в університеті американського штату Вірджинія залишається провідною темою в коментарях європейської преси. Почнемо однак з коментарів німецьких газет, які звертаються до ситуації в Україні. Так, видання Freie Presse пише:

Нинішній прем’єр-міністр, якого 2004 року звинувачували у фальсифікації виборів, задавалося б, уже був не при справах. Не варто коментувати те, в який спосіб йому вдалося повернення до політики, яке довело Януковича до прем’єрського крісла. І, здається, що він на цьому не заспокоїться. Адже в нинішній владній боротьбі з президентом Ющенком козирі на його боці. Президентське рішення розпустити парламент й провести позачергові вибори, яке було нічим іншим, як актом розпачу, може стати для Ющенка та його прибічників бумерангом. Натомість для глави уряду воно може виявитися точним пострілом, вважає Freie Presse.

Frankfurter Allgemeine Zeitung інформує про розгляд Верховним Судом України подання щодо конституційності президентського указу про розпуск парламенту, зауважуючи однак:

Щоправда, 18 суддів, які займаються цією справою, важко назвати справді незалежними. Практично кожен з них може бути зарахований до того чи іншого політичного табору. Крім того, відповідним порядком передбачено, що достатньо того, щоб була відсутня меншість із семи суддів, аби блоку роботу Конституційного суду. Саме тому багато коментаторів у Києві очікують що така меншість чи з одного, чи з іншого боку з’являтиметься. Приміром, через раптові „захворювання”, якщо стане помітно, що шальки терезів схиляються в інший бік. У такий спосіб процес затягуватиметься так довго, що зрештою унеможливить рішення конфлікту в суді, - прогнозує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Ще одна німецька газета, Die Welt, у продовження теми пише:

Допоки незрозуміло, яким буде вердикт Конституційного Суду, бо серед суддів є прихильники як уряду, так і президента. Політичні оглядачі наголошують, що вся ця справа є радше політичним, ніж юридичним питанням. Тому для вирішення кризи потрібен швидше не вирок суду, а політичний компроміс, - підкреслює Die Welt.

До іншої теми. „Чи можна було запобігти кровопролиттю?", - запитує італійська газета Corriere Della Sera і веде далі:

Після трагедії в університеті американського Блексбурґа в США виник конфлікт між керівництвом вузу та силами безпеки. Лунають звинувачення про те, що через затримку попередження студентів були фактично поліпшені умови для споєння злочину. Але це не єдина конфліктна тема в Америці. Великою проблемою є ліберальне законодавство про зброю, - пише Corriere Della Sera.

"Уже не перший десяток років у школах США трапляються такі трагедії”, - нагадує датська газета Berlingske Tidende:

Ми дізнаємося і забуваємо про них. Історія і культура носіння зброї бере в США початок з тих часів, коли людям справді доводилося захищати себе. Але Сполучені Штати 21 століття – це вже не примітивне суспільство новоселів, а високотехнологічна супердержава. І це мають віддзеркалювати закони країни, - вважає Berlingske Tidende.

Tages Anzeiger зі Швейцарії піддає критиці ліберальні закони про зброю в США:

Зрештою саме безперешкодний доступ до зброї, відсутній контроль з боку законодавства й потужна влада американського збройного лоббі створюють передумови для того, що в країні з трагічною регулярністю повторюються такі трагедії, як останні події в Блексбурзі. Аргумент прихильників ліберального збройного законодавства, що не зброя, а люди вбивають людей, можна легко розвінчати на прикладі Блексбурґа: якби злочинець мав змогу застосувати лише свої кулаки чи, скажімо, ніж, його жертвами не стали б 32 людей. Поки кожен американський громадянин, не дивлячись на те, чи є він психічно стабільним, має право мати зброю й може безперешкодно її придбати, такі страхіття повторюватимуться, - переконана газета Tages Anzeiger.

Нідерландська газета De Volkskrant пише:

Потужне збройне лоббі знає, як запобігати ухваленню строгіших законів. Хочеться сподіватися однак, що трагедія в університеті у Вірджинії спонукає й багатьох інших політиків протистояти цьому лоббі й заборонити вільний продаж зброї. Хоча досвід минулого не дає підстав для оптимістичних прогнозів, - читаємо у De Volkskrant.