In vino sanitas?.. Суперечливі ліки

Але, виявляється, пити лише тоді, коли є привід, недостатньо. Принаймні так уважає відомий німецький експерт із проблем харчування Ніколаі Ворм:

„День без склянки вина – й ми вже ризикуємо своїм здоров’ям”, - ці слова належать не якомусь виноробові, що вдається до останніх аргументів, аби збути свою продукцію, а професорові Бостонського університету Кертисові Еллісону. І виступив він із такою заявою на міжнародному медичному конгресі в німецькому Центрі серця. Данські науковці на основі багаторічних досліджень дійшли висновку: серед тих, хто регулярно вживає вино в помірній і навіть у великій кількості, загальна смертність і, насамперед, смертність від інфаркту, нижча, ніж у прихильників тверезого способу життя. З античних часів цілителі знали: у вині не тільки veritas – істина, а й багато sanitas - здоров’я. Гіппократ призначав хмільний сік виноградної лози для швидшого одужання, як знеболювальне та снодійне, при серцево-судинних хворобах і навіть при хворобах очей. У Давньому Римі міцним червоним вином лікували важкі кишково-шлункові інфекції, з нього робили компреси, натирання, вином обробляли відкриті рани... Іще не так давно, 1892-го року, в німецькому Гейдельберзі лікарі могли виписати хворому пляшку вина, й такий рецепт сплачувало медичне страхування. Але потім розпочалася переможна хода фармацевтики й про винолікування забули. Наприкінці сімдесятих років 20-го століття медична наука знову відкрила для себе цілющі та профілактичні властивості цього напою, й відтоді пильно досліджує їх.”

„Вино щодня” – так називається видана 1996-го року книга Ніколаі Ворма, яка одразу стала бестселером. На хвилі її популярності на полицях німецьких книгарень невдовзі з’явилися й інші праці: „Здоров’я та вино”, „Винна аптека”, „Природне лікування вином” тощо. Нарешті й експерти визнали: червоне чи біле до кожної вечері – це не ознака алкоголізму, а здорова звичка. За однієї умови, наголошує Ніколаі Ворм, - якщо не перевищувати розумної кількості. Для жінок це 300 мілілітрів, для чоловіків – 400. „Тобто, - каже фахівець, - чесно поділена на двох пляшка вина – це й буде „здорова доза””. З великим сумнівом ставляться до таких рекомендацій противники щоденного „лікування” напоєм Бахуса. Професор медицини Манфред Зинґер, засновник мангеймського Фонду досліджень проблем споживання алкоголю:

„Можна сказати одне: для певної категорії - для тих, кому за п’ятдесят і хто загалом дотримується здорового харчування – для цих людей неодмінна чвертка вина до столу, схоже, справді має кардіопротекторну дію. Це означає, що в таких пацієнтів рідше розвивається артеріосклероз і рідше трапляється ішемічний інсульт мозку. Але зиск від регулярного пиття вина має дуже обмежена група населення. Для молоді й людей середнього віку з кожним келихом пива чи вина зростає ризик токсичного ураження печінки та хронічних запалень підшлункової залози.”

Іще в 20-х роках минулого століття патологоанатоми помітили, що в алкоголіків, які померли від цирозу печінки, внутрішня поверхня судин була незвичайно чистою, практично без ліпідних бляшок. Ніколаі Ворм пише:

„Алкоголь змінює характер обміну ліпідів: рівень „поганого” холестерину знижується, а кількість у крові „доброго” трохи підвищується. Та чи не найголовнішу роль у профілактиці інфарктів міокарда та інсультів мозку – хвороб-убивць номер один – відіграє те, що спиртні напої гальмують агрегацію, тобто, злипання тромбоцитів а, отже, запобігають утворенню тромбів. Наукові докази виявилися настільки переконливими, що навіть у США, країні, де до спиртного традиційно ставляться дуже критично, Спілка кардіологів додала абстиненцію до переліку чинників, що можуть сприяти серцево-судинним хворобам.”

Торік науковці вирішили перевірити наслідки 54-ох досліджень, у яких ішлося про те, чи справді люди, що не зловживають алкоголем, живуть довше за тих, хто категорично відмовляється від нього. „У більшості цих наукових праць – свідомо чи підсвідомо – залишилося поза увагою головне питання”, - пояснює доцент університетської клініки в місті Вюрцбург, кардіолог Йорґ Штротман:

„Чому, власне, люди належали до абстинентної групи? Як установили тепер, переважна кількість учасників досліду була непитущою тому, що лікарі заборонили їм доторкатися до спиртного. По суті це були хворі пацієнти, й робити на основі такого порівняння висновок, начебто алкоголь подовжує життя, науково некоректно. Утім, як і весь час посилатися на „французький парадокс”. Так, наші європейські сусіди менше хворіють на атеросклероз, і від хвороб серця вмирають рідше, ніж мешканці решти промислових країн. Але я переконаний, справа тут не в червоному вині, без якого французи буцімто не сідають за стіл, а в традиціях кухні. Багато оливкової олії та багато риби й морепродуктів – ось у чому полягає оздоровча дія, так званої, середземноморської дієти.”

Цитата зі статті Ніколаі Ворма: „Противники алкоголю твердять: інфарктові ліпше запобігати здоровим харчуванням. На превеликий жаль, це не діє, або ми досі не зрозуміли, що таке здорова їжа. Дослідники Гарвардського університету провели одне з масштабніших епідеміологічних досліджень сучасності. Роками вони аналізували взаємозв’язок між споживанням корисних продуктів – принаймні тих, що офіційно визнані такими в США - і причиною смерті. Отримані дані всіх приголомшили. Дотримувалися жінки неухильно здорового меню, чи цілком нехтували його, це жодним чином не вплинуло на зменшення смертності від інфаркту та раку. У чоловіків, що особливо ретельно стежили за вибором продуктів, спостерігався незначний позитивний ефект. Але коли до складу щоденного раціону входила обмежена доза спиртних напоїв, смертність помітно знижувалася. Чи не логічно припустити, що саме алкоголь і є важливим складником здорового харчування?..”

„Полярна розбіжність наукових даних почасти пояснюється тим, що дослідження нерідко здійснюють на замовлення певних інституцій,” – зауважує професор медицини Манфред Зинґер:

„Треба пам’ятати, що винна, лікеро-горілчана промисловість дуже зацікавлена, аби попит на її вироби постійно зростав. Та хоч би які графіки й таблиці нам демонстрували, цілком безпечних доз алкоголю не існує. На клітинному рівні він завжди був і буде отрутою для людського організму.”

Один із журналістів якось запитав Ніколаі Ворма: „Ви – член наукової ради Німецької академії вин, організації, що представляє, зокрема, інтереси виноробів. Чи можна вважати Вашу книгу „Вино щодня” особливо вдалою PR-акцією?”

„Іноді роблять такі закиди, але вони безпідставні. У моєму трактаті не бракує й критичних висловів. До речі, згідно з новітніми даними, пити щодня не обов’язково саме вино. Таку ж захисну дію мають і один літр пива чи 100 грамів горілки, коньяку. Чого в жодному випадкові не слід робити, то це насилувати себе, якщо алкоголь вам не йде, а також постувати тиждень, аби в суботу хильнути в сім разів більше. Багато спиртного не більше допомагає, а шкодить.”

За матеріалами німецьких ЗМІ