1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Історія митарств і повернення "скіфського золота" в Україну

27 листопада 2023 р.

Після більше 10 років в Україну повернулися скарби з музеїв Криму. На момент анексії кримського півострова Росією вони якраз виставлялися в Амстердамі. Про тернистий шлях повернення скарбів - у DW.

https://p.dw.com/p/4ZVOl
Один з експонатів виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря", які застрягли в Амстердамі, й тепер повернулися в Україну
Один з експонатів виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря", які застрягли в Амстердамі, й тепер повернулися в УкраїнуФото: Peter Dejong/AP/dpa/picture alliance

Коли влітку далекого 2013-го золото скіфів відправлялось у турне Європою ніхто навіть уявити собі не міг, що скарби з українського Криму стануть заручниками різко змінених політичних обставин. У лютому 2014 року Росія вторглася в Україну та анексувала Крим. Виставка "Крим: золото й таємниці Чорного моря" якраз демонструвалася у Нідерландах, в амстердамському музеї Алларда Пірсона.

У межах експозиції були виставлені предмети з колекцій п'яти українських музеїв - Національного музею історії України та чотирьох музеїв у Криму. Експонувалося понад 560 предметів з Музейного фонду України. Неодноразово можна було почути про унікальність цієї виставки, адже поряд зі скіфським золотом та римською бронзою на ній можна було побачити й, наприклад, китайські лаковані скриньки, яким дві тисячі років, і які вразили археологів, адже знайти їх у Криму ті не сподівалися.

Коли ж Росія незаконно анексувала Крим перед амстердамськими музейниками постало складне питання: кому й куди повертати "скіфське золото"? І якщо 19 об'єктів, позичених з київського музею, були одразу ж повернуті, то, що робити з рештою експонатів, в Амстердамі не знали.

Читайте також: "Відкриття" Криму: виставка кримської археології в Німеччині

 

Експонати виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря"
Експонати виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря"Фото: Bart Maat/dpa/picture alliance

Судові розгляди на користь України

Чотири кримські музеї - Керченський та Бахчисарайський історико-культурний заповідники, "Херсонес Таврійський" в Севастополі та Центральний музей Тавриди в Сімферополі - звернулись з позовом до суду в Амстердамі, наполягаючи, що колекція має бути повернута на територію півострова.

Проте у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення повернути "скіфське золото" українській державі, а не музеям, котрі опинилися в анексованому Росією Криму. Тоді суд визначив, що незалежно від того, де раніше перебували експонати, згідно з нормами міжнародного права та нормативними актами ЮНЕСКО, вони є спадщиною України, тому експонати потрібно передати Києву.

Але Росія в "особі" Кримських музеїв оскаржила це рішення в Апеляційному суді. Але і суд другої інстанції підтвердив перше судове рішення. Хоча музейні цінності, які увійшли до колекції, походять з Криму і "до певної міри можуть вважатись частиною кримської культурної спадщини, проте вони є частиною культурної спадщини української держави, яка існує як незалежна країна з 1991 року", говориться у рішенні Апеляційного суду.

Апеляційний суд дозволив музею Алларда Пірсона вважати не чинною попередню домовленість про повернення "скіфського золота" кримським музеям. "Суд вирішив, що права української держави, базовані на законі про музеї, мають перевагу", - йшлося в рішенні. І зобов’язав музей Алларда Пірсона передати "скіфське золото" Києву "на зберігання до стабілізації ситуації в Криму". 

Касація росіян не мала успіху

Однак Росія направила до Верховного суду Нідерландів касаційну скаргу на рішення щодо повернення колекції "скіфського золота" Україні. Втім, у червні 2023-го Верховний суд Нідерландів залишив у силі рішення судів нижчих інстанцій про повернення "скіфського золота" в Україну. Згідно з постановою нідерландського суду, "скіфське золото" мало бути передано до Національного музею історії України.

Один нюанс ще залишався - фінансовий. Згідно з рішенням Верховного Суду Нідерландів, Україна мала виплатити музею Алларда Пірсона 111 689 євро з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв. Однак, як повідомив минулого тижня тимчасовий виконувач обов'язків міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв, нідерландська сторона вирішила не стягувати з України витрати за зберігання протягом дев'яти років музейних експонатів.

Виставка не обмежувалась лише скіфським золотом та римською бронзою, на ній можна було побачити й, наприклад, китайські лаковані скриньки, яким дві тисячі років
Виставка не обмежувалась лише скіфським золотом та римською бронзою, на ній можна було побачити й, наприклад, китайські лаковані скриньки, яким дві тисячі роківФото: Peter Dejong/AP/picture alliance

Майже три тонни скіфських скарбів

І от 27 листопада Національний музей історії України повідомив, що експонати з виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря" повернулися в Музейний фонд України. "В листопаді предмети з кримських музеїв пройшли незалежну перевірку, після чого їх ретельно запакували відповідно до музейних правил. Потім артефакти перевезли до Києва", - йдеться у повідомленні Національного музею історії України. До деокупації Криму всі ці об'єкти зберігатимуться в сховищах Національного музею історії України.

Для розмитнення скіфських скарбів на території Києво-Печерської лаври у Скарбниці Національного музею України створили тимчасову зонну митного контролю. Там під наглядом інспектора Київської митниці й відбулось вивантаження майже трьох тонн експонатів. "У Скарбниці Національного музею України митники зроблять ідентифікацію скарбів", - йдеться у дописі Державної митної служби України в соцмережі Х. 

Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зазначив, що вибору місця зберігання експонатів передували юридичні суперечки і нині колекція потребує належної охорони, а музей відповідного фінансування, аби це забезпечити.

"Зі свого боку музей докладе максимум зусиль для їх збереження та для того, щоб громадяни й гості України змогли їх побачити. Разом з тим, оскільки колекція набула міжнародного політичного резонансу, її стан і подальша доля будуть відтепер під прискіпливою увагою світу. Це, у свою чергу, покладає відповідальність на всіх, хто стояв за політичним рішенням щодо повернення колекції у воюючу Україну. Вони мають забезпечити їй безпрецедентну охорону, а також відповідну економічну підтримку Національному музею історії України", - наголосив Андрощук.