1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ХАМАС: що це за радикальний рух і хто його підтримує

Давід Ель | Марина Барановська
9 жовтня 2023 р.

З 2007 року ісламістська терористична організація ХАМАС контролює Сектор Гази та здійснює звідти атаки на Ізраїль. Це можливо лише завдяки іноземній допомозі, зокрема зброєю.

https://p.dw.com/p/3tSSR
Бійці ХАМАС моляться під час параду у Секторі Гази у 2019 році
Бійці ХАМАС моляться під час параду у Секторі Гази (фото з архіву)Фото: Reuters/I. Abu Mustafa

Старт чергового спалаху насильства на Близькому Сході було дано в суботу, 7 жовтня, коли радикальний ісламістський рух ХАМАС оголосив про початок операції "Повінь Аль-Акса" або "Буря Аль-Акса". Атаки на південні та центральні райони Ізраїлю бойовики ХАМАС приурочили до 50-річчя війни Судного дня, коли держава Ізраїль з успіхом відбила напад коаліції арабських країн на чолі з Єгиптом та Сирією.

У перші кілька годин ХАМАС випустив по території Ізраїлю кілька тисяч ракет. Водночас бойовики прорвалися через стіну, яка відокремлює Сектор Гази. Було захоплено кілька прилеглих ізраїльських населених пунктів та військових об'єктів. ХАМАС заявили, що утримують у заручниках понад 130 осіб, насильно вивезених з території Ізраїлю. У відповідь уряд Ізраїлю вперше, починаючи від 1973 року, оголосив воєнний стан. Армія оборони Ізраїлю розпочала операцію "Залізні мечі", готується наземна операція у Секторі Гази.

За попередньою інформацією станом на ранок 9 жовтня відомо про понад 700 загиблих в Ізраїлі та 2382 постраждалих. Водночас палестинська сторона повідомляє, що в Секторі Гази з початку бойових дій загинули 436 людей, ще близько 2300 палестинців було поранено. 

Ізраїльська ППО перехоплює ракети випущені із Сектору Гази 8 жовтня 2023 року
Ізраїльська ППО перехоплює ракети випущені із Сектору Гази 8 жовтня 2023 рокуФото: Amir Cohen/REUTERS

Читайте також: "Чорний день": що писали соцмережі Ізраїлю після атаки ХАМАСу

Хто не визнає ХАМАС терористичною організацією

"Радикально-ісламістське" - це визначення раніше вживали більшість німецьких ЗМІ, коли йшлося про палестинський рух ХАМАС. Останнім часом німецька преса дедалі частіше говорить про неї як терористичну організацію. Такою ХАМАС визнаний Європейським Союзом, ФРН, Ізраїлем, Канадою, США, Японією, і навіть іншими країнами. Австралія та Великобританія визнали терористичним лише військове крило ХАМАС.

У свою чергу ХАМАС не визнається терористичною організацією, зокрема у Бразилії, Катарі, КНР, Норвегії, Організації ісламського співробітництва, Туреччині, Швейцарії та ще деяких країнах.

Росія також не зараховує ХАМАС до терористичних організацій, вважає його легітимним партнером для переговорів, лідери ХАМАС неодноразово відвідували Москву на запрошення президента Володимира Путіна. Останній візит відбувся у середині вересня 2022 року. 

Голова політбюро ХАМАСу Халед Машаль і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров (фото з архіву)
Голова політбюро ХАМАСу Халед Машаль і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров (фото з архіву)Фото: Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation/dpa/picture alliance

Коли виник ХАМАС

Рух було засновано в середині грудня 1987 року, невдовзі після початку Першої палестинської інтифади, на базі відділень єгипетської організації "Брати-мусульмани" та Палестинського ісламського джихаду в Секторі Гази. Духовним лідером ХАМАС став шейх Ахмед Ясін.

З моменту виникнення ХАМАС перебував в опозиції до Організації визволення Палестини (ОВП) Ясіра Арафата. Спочатку рух розглядався Ізраїлем як противага ОВП і навіть, за деякими даними, якийсь час користувався його фінансовою підтримкою. Втім, обидві сторони категорично заперечують цю версію. На відміну від ОВП, ХАМАС із самого початку не визнавав існування держави Ізраїль, закликаючи до його знищення та створення на його території ісламської палестинської держави. На гербі ХАМАС зображено два схрещені мечі на тлі Купола Скелі на Храмовій горі в Єрусалимі та в обрамленні палестинських прапорів, а вгорі - контур палестинської держави, яка займає територію Ізраїлю.

У 1993 році між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини Арафата були підписані угоди в Осло, що поклало край першій інтифаді (у перекладі з арабської "піднесення", "потрясіння" або "визволення" - повстання палестинців у 1987-1993 роках проти ізраїльтян, метою якого було названо звільнення територій, зайнятих Ізраїлем у ході Шестиденної війни 1967 року. - Ред.). ХАМАС досягнутих домовленостей в Осло не визнав, продовживши напади на територію Ізраїлю. 

Прем'єр Ізраїлю Іцхак Рабін, президент США Білл Клінтон та глава ФАТХ Ясир Арафат після підписання угод в Осло
Прем'єр Ізраїлю Іцхак Рабін, президент США Білл Клінтон та глава ФАТХ Ясир Арафат після підписання угод в ОслоФото: J. David Ake/AFP/Getty Images

Після смерті Арафата в 2004 році ХАМАС почав брати активну участь у політичному житті Палестинської автономії, в лютому 2006 року отримавши абсолютну більшість на виборах до Палестинської законодавчої ради і суттєво похитнувши позиції ФАТХ - однієї з провідних партій, яка, по суті, формувала на той час політику ОВП. У тому ж місяці президент Росії Володимир Путін запросив делегацію ХАМАС на переговори до Москви, що викликало подив у партнерів РФ щодо врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту та обурення в Ізраїлі. 

Читайте також: Чи вплине на підтримку України війна в Ізраїлі?

Протистояння ХАМАС та ФАТХ

У 2007 році внаслідок збройного протистояння з ФАТХ у Секторі Гази ХАМАС повністю захопив владу у цьому регіоні; ФАТХ, своєю чергою, зберіг позиції на Західному березі річки Йордан і створив там новий уряд на чолі з Махмудом Аббасом. Таким чином території Палестинської автономії нині не лише розділені на дві частини географічно, а й розколоті на два ворожі політичні табори.

Влаштувавшись у Секторі Гази, ХАМАС продовжив здійснювати напади на ізраїльтян та ракетні обстріли Ізраїлю. У відповідь на посилення ракетних та мінометних атак з території Сектору Гази ізраїльська армія тричі проводила військові операції з метою знищення військової інфраструктури ХАМАС: "Литий свинець" (2009), "Хмарний стовп" (2012) та "Непорушна скеля" (2014).

Хто підтримує ХАМАС

Сектор Гази є одним із найбільш густонаселених районів у світі. Довжина його становить приблизно 40 кілометрів, ширина - від шести до 12 кілометрів. Загальна площа - близько 360 квадратних кілометрів. Понад дві третини населення складається з біженців, які залишили територію Ізраїлю внаслідок Арабсько-ізраїльської війни 1947-1949 років, та їхніх нащадків. За різними оцінками, густота населення становить від 4890 до 5328 особи на квадратний кілометр.

Сектор значною мірою економічно ізольований, маючи укріплені кордони з Ізраїлем та Єгиптом на півдні та сході та вихід до Середземного моря на заході. Більшість населення живе в злиднях і покладається на міжнародну гуманітарну допомогу, яка була сильно урізана під тиском попереднього президента США Дональда Трампа.

При атаках на Ізраїль ХАМАС традиційно використовує як щит власне мирне населення. Ракетні установки розміщуються біля житлових районів, на дахах шкіл чи лікарень, а командні центри створюються у багатоквартирних будинках. Бойовики риють тунелі для доставки зброї, здебільшого, з території Єгипту, хоча його керівництво й намагається перекривати такі канали надходження озброєнь на територію Сектору Гази. 

Емір Катару, шейх Хамад бін Халіфа Аль Тані під час візиту до Сектора Гази та лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія (праворуч)
Емір Катару, шейх Хамад бін Халіфа Аль Тані під час візиту до Сектора Гази та лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія (праворуч)Фото: Getty Images

Одним із найважливіших донорів та іноземних союзників ХАМАС є Катар. 2012 року емір Аль Тані став першим главою іноземної держави, який відвідав керівництво ХАМАС у Секторі Гази. Катар перерахував на рахунки ХАМАС понад 1,5 мільярда євро. Ізраїль сподівається, що Катар, як і деякі інші арабські держави, наслідуватиме приклад Об'єднаних Арабських Еміратів, які підписали Авраамський договір (угоду про нормалізацію відносин між Ізраїлем та ОАЕ, ініційовану Дональдом Трампом і підписану 15 вересня 2020 року. - Ред.) з Ізраїлем. 

Іншим важливим союзником ХАМАС є Туреччина. Ще до початку останніх ракетних обстрілів Ізраїлю турецький президент Реджеп Таїп Ердоган у розмові з політичним лідером ХАМАС Ісмаїлом Ханією пообіцяв йому свою підтримку.

ХАМАС підтримують і десятки неурядових ініціатив у різних країнах, зокрема в Німеччині. За даними журналу Der Spiegel, пожертвування на користь ХАМАС, зібрані на території ФРН подібними організаціями, обчислюються мільйонами євро.

Роль Ірану у нинішній війні ХАМАС проти Ізраїлю

Як стверджує американське видання The Wall Street Journal, нинішню атаку ХАМАС на Ізраїль було сплановано за сприяння Ірану. У публікації наголошується, що наприкінці вересня "іранські офіційні особи під час зустрічі з ХАМАС у Бейруті дали зелене світло нападам". Офіцери іранського Корпусу вартових ісламської революції "працювали з ХАМАС із серпня, плануючи вторгнення з повітря, суходолу та моря". Іранська делегація в ООН спростувала причетність Тегерану до планування чи здійснення атаки ХАМАС на Ізраїль. "Ми рішуче підтримуємо Палестину, але ми не причетні до палестинської відповіді, оскільки це рішення приймає лише сама Палестина", - заявили у представництві Ірану в міжнародній організації у Нью-Йорку. 

 

Війна в Ізраїлі: ЦАХАЛ готує наземну операцію в Секторі Гази