1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ким був Генрі Кіссінджер - держсекретар США родом з Баварії

Даніель Шешкевіц | Валерій Сааков
30 листопада 2023 р.

На 101-му році життя помер лауреат Нобелівської премії миру і колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер - один з найвідоміших урядовців США та поки що єдиний керівник Держдепартаменту німецького походження.

https://p.dw.com/p/4ZbzQ
Колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер
Колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер помер на 101-му році життяФото: Adam Berry/Getty Images

Генрі Кіссінджер, або Гайнц Альфред Кіссінґер (Heinz Alfred Kissinger), як його назвали при народженні, народився 27 травня 1923 року в баварському місті Фюрт у єврейській сім'ї. Батько Луїс працював вчителем середньої школи, а його дружину звали Паулою. У 1938 році - тоді Кіссінджеру було 15 років - він разом з батьками емігрував до США, рятуючись від переслідування євреїв нацистами. А далі вже на його новій батьківщині на нього чекав карколомний злет кар'єрною драбиною, якому він і сам, здається, не перестав дивуватися аж до глибокої старості.

"Мене переповнює гордість, - сказав він, коли його зробили почесним громадянином міста Фюрт у 1998 році, - стояти тут як колишній міністр закордонних справ, можливо, єдиної країни у світі, де натуралізований громадянин має змогу отримати завдання і відповідальність, які поклали на мене".

Читайте також: Генрі Кіссінджеру - 100 років. Політичний провидець чи злочинець?

Кіссінджер навчався в одній зі шкіл в Нью-Йорку і служив в армії США протягом останніх двох років війни, зокрема, у військовій контррозвідці. Згодом закінчив всесвітньо відомий Гарвардський університет, де захистив дисертацію на тему балансу сил перед Першою світовою війною. Нині його дисертація належить до однієї з класичних праць сучасної історіографії.

Карколомна політична кар'єра

У 1950-х роках Кіссінджер швидко піднявся до посади директора університетського Міжнародного семінару. Як гарвардському професору йому вдалося зробити собі ім'я в політичних колах завдяки блискучому аналізу конфлікту між Сходом і Заходом. Після зведення Берлінського муру Кіссінджер порадив президенту Кеннеді не вживати військових контрзаходів.

Читайте також: Донбас в обмін на Крим: що стоїть за "планом Кіссінджера"

А вже одразу після перемоги на виборах у листопаді 1968 року президент Ніксон призначив Кіссінджера своїм радником з нацбезпеки. У 1973 році Кіссінджер стає державним секретарем в адміністрації Ніксона. На цій посаді Кіссінджер залишався і тоді, коли невдовзі після того сам президент Ніксон змушений був залишити свій пост через так званий Вотергейтський скандал. "Якщо проаналізувати Вотергейт, то вся ця справа - це серія дрібних дурниць, які не зовсім лестять Ніксону, - визнав згодом Кіссінджер. - Однак, на мою думку, його покарали занадто суворо".

Читайте також: Кіссінджер застеріг від територіальних поступок Росії

У 1973 році Кіссінджер також отримав Нобелівську премію миру, що, однак, було дуже спірним через участь США у війні у В'єтнамі. Кіссінджер брав участь у таємних переговорах з В'єтнамом, чим допоміг своїй новій батьківщині закінчити війну, яку Америка програла.

Кіссінджер агітував за сильну Європу

Непересічний талант Кіссінджера полягав у його блискучій здатності мислити геостратегічними категоріями. Він не лише рано збагнув перетворення Китаю на наддержаву і став ініціатором і медіатором відкритішої політики Америки щодо КНР, але й збагнув можливості, що відкрилися внаслідок мирного розпаду Радянського Союзу. Він також підтримав возз'єднання Німеччини, надаючи дорадчу допомогу.

Навіть після завершення кар'єри професійного політика потреба в ораторських та дорадчих послугах Кіссінджера не згасала аж до глибокої старості. Після терористичних атак 11 вересня 2001 року та американської військової кампанії в Афганістані та Іраку Кіссінджер застерігав від тріщини в трансатлантичному партнерстві. Він робив це, не відмовляючись від позиції своєї другої батьківщини, Америки.

Читайте також: Кіссінджер підтримав ідею вступу України до НАТО

"Йдеться не про односторонність проти багатосторонності, а про змогу знайти спільну мету. Якщо вона існує, багатосторонність навіть не вступає в гру. У будь-якому разі, сильна Європа в наших інтересах", - зазначав він. Кіссінджер не вгавав агітувати за сильну Європу навіть у літньому віці, приміром, після єврокризи він застерігав у 2012 році від повернення Європи до національних держав старого типу.

В інтерв'ю виданню Financial Times влітку 2018 року він відповів на запитання, чи може шок від тодішнього президента США Трампа призвести до того, що інші західні країни нарешті стануть на власні ноги: "Було б іронією долі, якби це сталося. Але це не є неможливим". Тоді він сказав, що Трамп може стати "однією з тих історичних постатей, які час від часу з'являються, щоб ознаменувати кінець епохи й змусити її відмовитися від старої вдаваності". Він також перестеріг, що ми живемо в "дуже, дуже тривожні часи". 

Кіссінджер був активним до останнього, приміром, у 95 років він ще працював над книгою, де аналізував політичний і дипломатичний спадок відомих державних діячів і діячок, зокрема Маргарет Тетчер. Навіть після свого 100-річчя в травні цього року Кіссінджер залишався активним, відвідував зустрічі в Білому домі та давав свідчення перед комітетом Сенату щодо ядерної загрози з боку Північної Кореї. У липні 2023 року він здійснив несподіваний візит до лідера Китаю Сі Цзіньпіна.

29 листопада 2023 року Кіссінджер помер у своєму будинку в американському штаті Коннектикут. Повідомляється, що поховають політика в рамках закритої від громадськості церемонії в родинному колі. Згодом у Нью-Йорку проведуть поминальний захід.

Кому і за що дали нобелівську премію миру (06.10.2017)