1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ХАМАС зробив подарунок Путіну

Журналіст Deutsche Welle Костянтин Еггерт
Костянтин Еггерт
11 жовтня 2023 р.

Нова війна на Близькому Сході дасть Кремлю не лише шанс заробити на зростанні ціни на нафту, а й покращити свою репутацію, вважає Костянтин Еггерт.

https://p.dw.com/p/4XP6r
Президент РФ Володимир Путін
Президент РФ Володимир Путін (архівне фото)Фото: Grigory Sysoyev/AFP

"Невже ХАМАС приурочив початок нападу на Ізраїль до дня народження Володимира Путіна?" Я втомився відповідати "ні" на це питання в соцмережах та YouTube-ефірах. Єдина символічна дата, яку лідери ісламістів тримали в пам'яті - 50-річчя початку "війни Судного дня" у жовтні 1973 року. Однак, напавши на Ізраїль, ХАМАС, хай і мимоволі зробив Путіну великий подарунок.

Нафта дорожчає на радість Кремлю

По-перше, нова арабо-ізраїльська війна (враховуючи масштаб бойових дій та кількість жертв, це слово цілком доречне) різко перемкнула увагу міжнародної спільноти з російської агресії проти України на Близький Схід. Це на руку Кремлю. Путін може піти на ескалацію або ж, навпаки, знизити напруження бойових дій - у нинішній ситуації на це звернуть набагато менше уваги, ніж лише кілька днів тому.

Костянтин Еггерт
Костянтин Еггерт

Цікаво, що у якомусь сенсі для Москви тут повторюється давня історія. Восени 1956 року британо-французька інтервенція в Єгипті, підтримана Ізраїлем, дала Микиті Хрущову чудову можливість швидко придушити антирадянську, антикомуністичну революцію в Угорщині. Поки весь світ переймався долею Суецького каналу, націоналізованого союзним СРСР єгипетським військовим режимом, радянська армія розстріляла угорців, що повстали, і встановила в Будапешті промосковське керівництво на чолі з Яношем Кадаром. Втім, Путін явно не дійде до Києва і не скине Володимира Зеленського.

По-друге, ціна нафти після атаки ХАМАСу на Ізраїль підскочила. Це означає: у російського режиму, який не відчуває браку грошей через вуглеводні, що подорожчали, буде ще більше коштів на стимулювання військового виробництва, вербування добровольців на війну, виплати сім'ям загиблих, подачки бюджетникам і подарунки бюрократичному апарату, включаючи ФСБ, армію, поліцію.

По-третє, війна Ізраїлю з рухом ХАМАС надає російському режиму шанс хоча б трохи відмити свою репутацію і постати в ролі одного з незамінних учасників близькосхідних інтриг. Впевнений, що майбутній візит до Москви давнього, скажімо, м'яко, "друга" Кремля, глави Палестинської національної автономії Махмуда Аббаса стане частиною дипломатичної гри, яку Путін готується розіграти. Він хоче нагадати, що має вплив на Близькому Сході. Нехай і не такий, як у США, але має. Причому найчастіше на тих, з ким у Вашингтона відносини складні.

Читайте також: Сектор Гази. Чому це гаряча точка на Близькому Сході

Ізраїльські заручники та репутація Кремля

З одного боку, він має нагоду нагадати арабським країнам, що Росія залишається їхнім другом і завжди готова, за можливості, протидіяти американському впливу в регіоні. З іншого, не можна виключити, що російський режим запропонує свої посередницькі послуги у переговорах щодо звільнення захоплених бойовиками ХАМАСу в Ізраїлі заручників. Якщо, скажімо, голова політичного бюро ХАМАСу Ісмаїл Ханія або його заступник Муса Абу Марзук найближчим часом опиняться в російській столиці, то можна буде говорити про спробу зміцнити репутацію Москви як нібито незамінного регіонального гравця і хоча б частково відмити репутацію російського керівництва та особисто Путіна в очах світової спільноти. "Краще мати Кремль на нашому боці, аніж на боці ісламістів" - ось на які розмови у західних канцеляріях розраховує російський диктатор. І не можна виключити, що розрахунок виявиться точним.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров під час зустрічі в Досі у 2015 році з тодішнім головою політбюро ХАМАС Халедом Машалем
Глава МЗС РФ Сергій Лавров під час зустрічі в Досі у 2015 році з тодішнім головою політбюро ХАМАСу Халедом МашалемФото: Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation/dpa/picture alliance

Зрештою, по-п'яте, напад ХАМАСу на Ізраїль дає нові козирі вкрай правим республіканцям - прибічникам згортання військової допомоги Україні в американському Конгресі. Мовляв, перед екзистенційною загрозою Ізраїлю Сполучені Штати мають кинути всі сили та кошти на підтримку перевіреного стратегічного союзника, а не України, яка все одно Росію не переможе.

Читайте також: Допомога Україні: Європа дасть удвічі більше, ніж США

Утім, все може скластися не так. У випадку, якщо Ізраїль вирішить завдати удару по Ірану, як головному спонсору і захиснику ХАМАСу, один з головних союзників Москви, що ще залишився, може серйозно постраждати. Не впевнений, що ізраїльтяни можуть повалити режим мулл, але здатні серйозно послабити його. Однак цей варіант розвитку подій поки що не головний.

Цікава деталь: на тлі того, що відбувається, російська пропаганда отримала можливість пхати російській публіці погано завуальований, натомість випробуваний часом антисемітизм радянського зразка під приводом засудження "імперіалістичного союзника Америки на Близькому Сході". Пропагандисти користуються цією можливістю на всі сто. Путінська верхівка, схоже, вирішила, що, з одного боку, Ізраїль нікуди не подінеться від необхідності мати справу з нею щодо сирійського питання. "Отже, можна з ізраїльтянами не церемонитися і заробляти бали в арабських держав" - так, схоже, вирішив Путін. Напад ХАМАСу на Ізраїль дає йому перепочинок, і Путін ним намагатиметься скористатися по максимуму.

Читайте також: Без емпатії. Як реагували в РФ на атаку ХАМАСу на Ізраїль

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою редакції та Deutsche Welle загалом.

ЦАХАЛ відновив контроль над кордоном з Сектором Гази