1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ризикована, але правильна політика ЄС щодо Білорусі

Barbara Wesel Kommentarbild App *PROVISORISCH*
Барбара Везель
20 серпня 2020 р.

ЄС напрочуд одноголосно встав на бік демонстрантів у Білорусі та відмовився визнати сфальшовану перемогу Лукашенка на виборах. Це є правильним, але ризикованим кроком, вважає Барбара Везель.

https://p.dw.com/p/3hEbd
Політика ЄС щодо Білорусі може бути ризикованою
Політика ЄС щодо Білорусі може бути ризикованоюФото: DW/E. Daneiko

Є таке китайське прислів'я: відв'язати дзвіночок з хвоста тигра має той, хто його прив'язав. Щодо політичної кризи у Білорусі Євросоюз раптово набрався зовнішньополітичної хоробрості та кинув виклик Володимиру Путіну. Понад два десятки роки ЄС лише споглядав за репресивними діями керівника Білорусі Олександра Лукашенка, оскільки було цілком очевидно, що його країна належала до сфери впливу Москви. У політиці щодо Білорусі Європа керувалась девізом: не бачити і не чіпати. Що ж раптово змінилося у цьому?

Нове єднання Східної Європи

Не лише Польща та Литва, де знайшла прихисток частина опозиції та багато емігрантів з Білорусі, але також Словаччина, Чехія і навіть Угорщина - де, безумовно, є друзі автократа Лукашенка - раптом побачили в протестах у Білорусі відображення свого власного минулого.

Барбара Везель
Барбара Везель

Мужніх протестувальників, які вийшли на вулиці за свободу й демократичні вибори, били й затримували поліцейські - це нагадало Варшаві, Вільнюсу, Празі та Братиславі події з власної історії 1989 року. І навіть там, де наразі демократичні правила ставляться під питання, нестримна диктатура Олександра Лукашенка стала небажаним нагадуванням про інші, темні часи.

Читайте також: Коментар: Володимиру Путіну замало обіцянок Заходу щодо Білорусі

Свою роль відіграє і скепсис щодо Росії, а дехто ставиться до неї навіть вороже, тому ідея зачепити інтереси господаря Кремля, трохи спровокувати його, знайшла в ЄС напрочуд велику кількість прихильників. Багато східних європейців бачать у демонстрантах у Мінську та інших білоруських містах братів та сестер, яким вони також бажають свободи.

Демократично правильні, але політично ризиковані дії

Морально та політично ЄС зараз зробив усе, щоб показати підтримку більшості людей у Білорусі. Їм важливо бути почутими та побаченими світом. Їм важливо знати, що погляд Європи спрямований на розвиток подій у Білорусі, що там бачать і засуджують брутальне насильство силовиків.

Утім, більшого європейці також зробити не можуть. Жителі Білорусі повинні самотужки торувати розпочатий ними шлях, далі чинити тиск та сподіватися, що багаторічний диктатор Лукашенко здасть свої позиції. Звичайно, багато залежить від того, чи продовжать залишатися на його боці армія та сили безпеки країни. Але ще більше вихід з конфлікту залежить від позиції російського президента.

Німецька канцлерка та французький президент зверталися до нього із закликом надати людям у Білорусі мінімальну свободу вибору. Але чи може він дозволити собі це зробити, тим самим не підкріпивши аналогічні процеси у своїй країні? Анґела Меркель (Angela Merkel) і Еммануель Макрон також непрямо дали зрозуміти, що не бажають бачити повторення військових дій, як це відбулося у 2015 році в Україні.

Читайте також: Коментар: Санкціями Лукашенка не налякати

Так би виглядав сценарій у "найгіршому випадку", і ультимативною зброєю європейців проти цього були б нові, набагато жорсткіші економічні санкції проти Росії. Які Путін, враховуючи складну економічну ситуацію, навряд чи може собі дозволити. Й вони б призвели до повної конфронтації Європи з Росією, чого також ніхто не хоче.

А якщо усе піде не так?

Зараз немає упевненості у тому, що ризикована гра піде добре. Європейці повинні тримати якомога більшу дистанцію до опозиції у Білорусі, щоб дотримуватися власних обіцянок, що ніхто не втручатиметься у ситуацію в країні ззовні. Вони також повинні уникнути ситуації, коли президент РФ Путін почуватиметься загнаним у кут. 

Є певні шанси на те, що цей дипломатичний трюк вдасться. Тоді ЄС зміг би здобути зовнішньополітичну перемогу, що йому рідко вдається, та відзначитися як захисник свободи та демократії. Але все може піти й за абсолютно жахливим сценарієм, внаслідок чого Путін встановить у Білорусі маріонеткову владу та відбере у країни залишки її суверенітету. Утім, поки ЄС продемонстрував тут свої найкращі якості: у складній ситуації він обрав більш сміливу політику. Залишається лише сподіватися, що розплачуватися за все, зрештою, не доведеться людям у Білорусі.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.