Le Monde: Путін вбачає у державі інструмент примусу

Щодо ситуації, яка склалася навколо уряду у Варшаві, австрійська газета Der Standart зазначає:

Хоча коаліцію, яка три тижні тому розпалася разом зі звільненням селянського лідера Анжея Леппера, знову відроджено, назвати Качинського переможцем в жодному разі не можна. Він пішов на поступки лише тому, що не знайшов іншого партнера для коаліції. Ім’я ж справжнього переможця у Варшаві – Леппер. Спроба партії „Закон і справедливість” підім’яти під себе коаліційного партнера „Самооборону” провалилася. Тепер Леппер тримає Качинського під контролем. Відновлення коаліційного уряду походить на спробу однієї партії, яка відчуває, що втрачає владу, зберегти її в своїх руках. У майбутньому з Варшави слід очікувати мабуть картини подальшого політичного животіння. Тим часом селянський лідер потиратиме собі руки, - вважає австрійське видання Der Standart.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

Леппер добився свого поверення в уряд завдяки перспективі, що його фракція в протилежному випадку проголосує за розпуск парламенту. Таким чином „порятунок” коаліції у Варшаві є водночас поразкою прем’єр-міністра Качинського. Своєму заступнику Лепперу він так швидко цього не забуде. Полякам же й надалі доведеться чекати на стабільний, дієздатний уряд. Своїм виборцям брати Качинські пообіцяли подолати корупцію та зупинити „розпродаж” польских інтересів. Але держава, яку вони хотіли зробити потужнішою, стане лише ще слабкішою через їхнє чіпляння за владу, - коментує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Ділова газета Handelsblatt риторично запитує:

Що це за країна ЄС, в якій безчесно звільняють віце-прем’єра для того, щоб той через кілька тижнів з тріумфом повернувся на свою посаду? Вірогідно, в Польщі таке є можливим, як довів приклад Анжея Леппера. Тепер радикальний селянський лідер став навіть ще впливовішим, ніж раніше. Своїм поверненням він має завдячувати тверезому розрахунку глави польського уряду Ярославу Качинському: без „Самооборони” Леппера його національно-консервативна партія „Закон та справделивість” не матиме у парламенті більшості. А на можливих інших партнерів крім невеликого праворадикального угруповання Качинський розраховувати не може. Що ж стосується перевиборів, то його уряд не пережив би нового голосування. Отже, мета виправдовує засоби, навіть якщо від цього страждає імідж Польщі, - аналізує німецьке видання Handelsblatt.

Перейдемо до іншої теми. Європейські видання пишуть про ситуцію в Росії. Французька газета Le Monde, зокрема, зауважує:

Вважати, що Володимир Путін наведе в Росії порядок, було помилкою. Кількість політично мотивованих злочинів не зменшилася. Швидше навіть навпаки. Вбивство Анни Політковської привернуло до себе увагу, оскільки вона була відома своєю мужністю. Але вона тільки одна з багатьох. (...) Після того, як у відносинах між Москвою та Тбілісі запанувало напруження, грузини стали жертвою офіційного расизму. А держава навіть не напружується, щоб загальмувати активність правоекстремістських груп. До того ж, помилково вважати, що Путін керується тими самими принципами, що й західноєвропейські уряди. В його очах держава не є арбітром між загальними та приватними інтересами. Згідно зі старою російською традицією, яка залишилися в спадщину ще від царів і яку зміцнив радянський режим, держава – це інструмент примусу, якому люди мають служити й підкорятися, - читаємо у французькій газеті Le Monde.

Італійська газета Corriere della Sera звертає увагу на проблеми захисту прав людини в Росії:

Між 1996-м та 2005-м роками у Росії від рук замовних убивць загинуло 24 журналісти, 13 з них – у час перебування при владі Путіна. Після вбивства Анни Політковської (...) настала черга й Олександра Вороніна, економічного експерта агентства ІТАР-ТАРС. Його знайшли зарізаним у його власній квартирі. (...) Вбивства журналістів у країні, яка є членом ООН, яка підписала загальну хартію з прав людини й залишається світовою супердержавою, перетворюються на прикмету існування проблеми із захистом прав людини. І це та проблема, яку міжнародна спільнота не повинна ігнорувати в обмін на російські нафту та газ, - закликає італійська газета Corriere della Sera.

Огляд преси підготував Володимир Медяний