Мінськ або…?

Намір перенести місце зустрічі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з Мінська днями озвучив віцепрем'єр, міністр України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. "Ми категорично повідомили, що не будемо брати участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи, якщо раптом завершаться карантинні обмеження і буде запропоновано продовжити ці консультації, як раніше, безпосередньо в Мінську", - заявив він. Резніков пояснив це рішення тим, що білоруська влада перебуває "під впливом Російської Федерації", тому в української сторони "немає довіри до цієї території" і Київ шукатиме для зустрічей "іншу країну та інше місто".

Резнікова підтримав і очільник української делегації в ТКГ Леонід Кравчук, який також зауважив, що продовжувати перемовини у Мінську "не можна ні в якому разі", адже Білорусь перебуває "під каблуком Росії" і не є демократичною країною. Альтернативою, на його думку, могла б стати Польща.

Упродовж без малого семи років саме білоруська столиця залишалася місцем регулярних зустрічей для учасників ТКГ, а від початку пандемії засідання відбувалися у режимі відеоконференції. DW опитала експертів щодо перспектив знайдення альтернативного майданчика для переговорів, прийнятного для усіх сторін.

В ОБСЄ не коментують

"ОБСЄ як посередник у Тристоронній контактній групі не коментує заяви, зроблені сторонами", - так на запит DW з проханням прокоментувати слова Олексія Резнікова відповіли в Офісі спеціального представника Діючого голови ОБСЄ в Україні та в ТКГ.

У зовнішньополітичному відомстві Німеччини, яка є учасницею "нормандського формату" - переговірного майданчика високого політичного рівня для врегулювання ситуації на Донбасі - також відмовилися коментувати ці заяви. Прессекретар німецького МЗС Крістофер Бурґер (Christofer Burger) сказав лише, що йому знайомі відповідні публікації в ЗМІ.

Кремль: місце переговорів ТКГ - технічне питання

У Кремлі на заяву Резнікова відреагували стримано. "Я не знаю, наскільки офіційно оголошувалося про позицію України. Чи є це повною відмовою від того, щоб приїжджати в Мінськ", - заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. При цьому Росія, судячи зі слів спікера Кремля, не збирається наполягати на переговорах саме в Мінську. "Група є тристоронньою, треба буде виробити позицію ще двох сторін, - зазначив Пєсков, маючи на увазі ОБСЄ і Росію. - Поки якоїсь позиції з цього приводу немає".

Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак заявив, що обговорювати переїзд ТКГ з Мінська нецікаво. Козак вважає, що це "питання другорядні, технічні" і поки не закінчилися пандемія і "білоруська криза", вони - неактуальні. А віцеспікер і голова комітету з міжнародних справ Ради Федерації Костянтин Косачов поскаржився, що пошук нового місця для переговорів підмінить собою самі переговори. Він вважає, що у цьому і полягає мета української сторони. "Вона (українська сторона - Ред.) не зацікавлена ​​в просуванні вперед в переговорному процесі", - цитує Косачова рупор Кремля RT.

Офіційний Мінськ критикує Україну

Щодо офіційного Мінська, то міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей оцінив заяви Києва як небажання української сторони виконувати мінські домовленості щодо мирного врегулювання на Донбасі. Про це він заявив в ефірі телеканалу "Беларусь 1", цитує інформагенція "Інтерфакс-Захід".

Макей стверджує, що Мінську байдуже, де відбуватимуться засідання контактної групи. "Хай вони хоч в Антарктиді проходять - головне, щоб було досягнуто конкретного результату. А саме - зупинено бойові дії на Сході Україні", - сказав білоруський міністр. При цьому він нагадав, що Мінськ не напрошувався на роль посередника у врегулюванні конфлікту та у переговорному процесі, а пішов назустріч проханням України, Німеччини, Росії і Франції. За його словами, Білорусь попросили посприяти у врегулюванні кризи на Донбасі і влада країни намагалася сумлінно виконати це прохання. "Не хочуть вони працювати далі - будь ласка, хай шукають інше місце", - сказав білоруський міністр.

Читайте також: "Родич, який став ворогом". Чому сваряться Україна і Білорусь?

Мінський процес себе остаточно вичерпав?

Попри стриману реакцію офіційних столиць, ідею перенести ТКГ з Мінська підтримує чимало оглядачів. Аналітик українського Центру оборонних стратегій Олександр Хара вважає, що обрати Мінськ місцем для переговорів щодо Донбасу було від самого початку помилковим. "Білорусь і до останніх подій з придушенням свободи слова, побиттям активістів і наближенням до Росії, була союзницею Москви. Хочу нагадати, що ці країни мають спільні колегії міністерств закордонних справ та оборони", - сказав він у коментарі DW.  Альтернативою Мінську, на його думку, може бути "будь-яка неупереджена країна". Як приклад, Хара називає Австрію, Швейцарію чи Туреччину.

Дослідник політичного життя Донбасу, автор Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін в розмові з DW зазначив, що питання переїзду ТКГ обговорюється ще з початку протестів у Мінську. Але він вважає, що нові переговори почнуться не раніше, ніж закінчиться нинішнє загострення ситуації. На думку експерта, на мінський процес чекає серйозне переформатування. "Колишній підхід вичерпав себе і не задовольняє жодну зі сторін - ні Європу, ні Росію, ні Україну", - упевнений Скоркін.

Щодо самої Білорусі, то їй тут нема на що особливо реагувати, тому що вона не є формальним учасником цих переговорів, вважає аналітик мінського Центру європейської трансформації Андрій Єгоров. "Мінськ тільки надає майданчик і в деяких випадках несе відповідальність за організаційну частину", - пояснив Єгоров, підкресливши, що білоруська влада "хіба що може висловити жаль з приводу того, що українці більше не вважають Білорусь нейтральною країною". Оглядач зауважує, що "білоруський нейтралітет завжди був дуже умовним".

Читайте також: Єрмак: Мінські угоди підписувалися з розумінням того, що виконати їх неможливо

ОБСЄ має продемонструвати ініціативність

Експертка берлінського Фонду науки і політики (SWP) др. Сьюзан Стюарт (Dr. Susan Stewart) розуміє, чому Мінськ став неприйнятним для України. Після президентських виборів у серпні 2020-го Білорусь зближується з Росією, а відносини між Україною і Білоруссю погіршилися. Крім того, на думку Стюарт, в останні кілька місяців Україна намагалася надати нових імпульсів переговорам в рамках "нормандського формату" і в рамках ТКГ, тому останню ініціативу української сторони теж можна розцінити як спробу поновлення процесу.

Ідея про заміну Мінська була цілком очікуваною, погоджується старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). За його словами, зараз, коли режим Лукашенка ще більше залежить від Москви фінансово та безпеково, коли ФСБ "допомагає" білоруському КДБ проводити репресії, Мінськ вже не є нейтральною територією. "Це цілком зрозуміло з української точки зору. Проте не знаю, чи розуміють це Париж і Берлін", - наголосив Ґрессель у коментарі DW. 

Позицію українського уряду щодо Мінська поділяє і брюссельський аналітик Бруно Лете з Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів. "Як можна проводити мирні переговори у країні, яка застосовує насильство проти власного народу?", - ставить риторичне запитання експерт. Сьогоднішня Білорусь "чітко переорієнтована на Росію, що робить її роль нейтральної території доволі сумнівною".

Проте Лете висловлює застереження, що Росія може "використати це як привід, щоб звинуватити Україну в бойкоті ТКГ, що може призвести до призупинення консультацій у цьому форматі". Експерт вважає, що найліпшим виходом буде, якщо Україна звернеться з проханням до ОБСЄ "запропонувати альтернативні місця зустрічей" ТКГ.