Місцеві депутати в РФ і заклики до відставки Путіна

Після місцевих виборів у Росії місцеві депутати 18 округів Москви та Санкт-Петербурга виступили з публічною заявою, вимагаючи відставки президента РФ Володимира Путіна. У понеділок, 12 вересня, звернення опублікувала у Twitter депутатка петербурзького муніципального округу "Семенівський" Ксенія Торстрем. Вона закликала інших місцевих депутатів приєднатися до заяви.

Схожі заяви місцевих депутатів почали з'являтися в Росії ще минулого тижня. Рада муніципального утворення "Смольнінське" в центрі Санкт-Петербурга 7 вересня проголосувала за рішення направити до Держдуми РФ звернення до її депутатів із закликом усунути президента Росії Володимира Путіна з посади через держзраду у зв'язку з військовими діями РФ проти України.

DW поговорила з автором цієї ініціативи Дмитром Палюгою і одним з місцевих депутатів, які її підтримали, Микитою Юферєвим про те, чому вони пішли на цей крок і на яку реакцію розраховують. Розмова відбулася ще до того, як їх обох викликали в поліцію через буцімто "дискредитацію" російської армії. 

Передісторія звернення петербурзьких місцевих депутатів до Держдуми

За словами Микити Юферєва, що є депутатом з 2019 року, "думка протестувати" з'явилася в нього та його колег досить давно, а саме, 24 лютого 2022 року. Разом з іще одним депутатом тієї ж самої місцевої ради в Санкт-Петербурзі - Дмитром Балтруковим - та депутатами з різних політичних рухів з інших муніципалітетів Юферєв подав заявку на проведення 24 лютого мітингу "під тоді ще дозволеним гаслом": "Ні війні: за мир, за мир з Україною та політичну стабільність". Проте міська влада мітинг не погодила.

Тоді Юферєв та його колеги запросили всіх жителів Санкт-Петербурга на відкрите засідання Ради муніципального утворення "Смольнинське" 2 березня. "Прийшло дуже багато народу. Прийшли поліцейські, прийшов ОМОН. Було багато касок, багато автозаків, але обійшлося спокійно", - згадує депутат у розмові з DW. - Ми погодили звернення до президента Путіна про те, що треба завершувати спеціальну операцію і розійшлися".

Звернення було надіслано до Кремля, проте відповіді його підписанти не отримали, каже Юферєв. У серпні він направив ще одну заяву на адресу президента РФ - цього разу особисто від себе - із закликом завершити війну з гуманітарних міркувань: "Адже мільйони українців стали біженцями, понад 5000 мирних жителів, за даними ООН на той момент, загинули, в тому числі близько 300 дітей". Цього разу відповідь надійшла. У ній ішлося про те, що звернення розглянуто і що Росія проводить "спеціальну військову операцію з демілітаризації та денацифікації", розповідає Юферєв.

"Діяльність президента не відповідає інтересам Росії"

7 вересня колега-депутат Юферєва Дмитро Палюга вніс на засідання ради проєкт звернення до Держдуми із закликом усунути президента з посади через державну зраду.

У розмові з DW сам Палюга та його колега Микита Юферєв наголошують, що, звертаючись до Держдуми, вони діяли у правовому полі та користувалися лише прописаними в законі процедурами. "Поки що прецедентів, щоб когось засудили за запит до державного органу, не було. Крім того, російське законодавство прямо забороняє це робити", - зазначає Палюга.

За його словами, рішення підготувати звернення до депутатів Держдуми не було спонтанним. Сама ідея прийшла Палюзі, коли він почав помічати, що навіть у так званих патріотичних російських пабліках і Telegram-каналах, користувачі яких традиційно підтримують курс влади, почали з'являтися висловлювання про те, що "діяльність президента РФ не відповідає інтересам Росії".

"Ознаки держзради у діях Путіна"

Копію звернення до Держдуми РФ Палюга та Юферєв опублікували на своїх сторінках у Twitter. На думку його авторів, у діях президента РФ Путіна містяться ознаки злочину, передбачені статтею конституції РФ про держзраду. А саме вони звертають увагу на чотири пункти.

Йдеться, зокрема, про знищення боєздатних підрозділів армії Росії, загибель і каліцтво молодих і працездатних громадян РФ, шкоду російській економіці, ймовірне розширення НАТО після початку війни в Україні, а також оснащення української армії сучасною західною технікою, яке саме по собі суперечить меті "демілітаризувати" сусідню державу. "Насправді ми не вважаємо наближення НАТО прямою загрозою для Росії, але намагаємося звернутися до різної аудиторії з різними аргументами, щоб переконати їх у необхідності завершити це діло", - пояснює Юферєв.

За його словами, десять із двадцяти членів його місцевої ради, зокрема голова від провладної партії "Єдина Росії", 7 вересня на голосуванні щодо звернення були відсутні. Однак десятьох депутатів, за російським законом, було достатньо для повноцінного кворуму та ухвалення легітимних рішень. Як наслідок - семеро з присутніх проголосували за те, щоб спрямувати звернення до Держдуми.

"Звернення до росіян, які проти того, що відбувається"

Відповідаючи на запитання DW про те, яку реакцію на своє звернення очікують він та його колеги, Микита Юферєв наголошує: "Усі наші звернення, незважаючи на наявність важливих та вагомих адресатів, спрямовані не їм. Ми розуміємо, що вони, швидше за все, нам не дадуть відповідь, або у відповіді буде якась ахінея, як це було з моїм серпневим листом: це, радше, звернення до росіян, які перебувають тут, у Росії, і які так само переживають через те, що відбувається. Щоразу ми намагаємося їм показати, що вони не одні, що ми теж тут є, що нас багато - людей, які проти того, що відбувається, це не "мала кількість зрадників", як каже пропаганда. Нас дуже багато".

Аналогічну позицію має і Дмитро Палюга: "Це було нами зроблено головним чином для того, щоб показати іншим людям, які не згодні з тим, що відбувається в країні, що є депутати, які теж не згодні. І ці депутати готові вголос говорити про це".

Коментуючи долю московського місцевого депутата Олексія Горінова, якого у липні визнали винним "у поширенні хибної інформації" про російську армію і засудили за це до семи років позбавлення волі, петербурзький політик каже: "Безумовно, ми розуміємо, що йдемо на ризик, але ми зважили, що так буде правильно зараз”. Аналогічно реагує на це запитання Микита Юферєв: "Якщо захочуть притягнути, то, звісно, ​​притягнуть. Але що робити - мовчати?". Юферєв впевнений, що, як він висловився, мілітаристи - це не переважна більшість населення Росії.

"Ми ж усі виховані поколіннями, які пройшли Другу світову війну, головна приказка наших бабусь і дідусів яка була? Аби не було війни. Так, вони зараз назвали це все "спеціальною військовою операцією". Але люди починають розуміти, що це насправді таке, що там відбувається, скільки там смертей, - розмірковує він. - У нас дуже миролюбний народ, і я думаю, що те, що відбувається, буде дуже скоро відкинуто людьми, які проживають у Росії".