Молдовські санкції ЄС схвалено. У списку не лише олігархи

Європейський Союз уперше застосовує новий режим санкцій за дестабілізацію Молдови. У п'ятницю, 26 травня, посли країн ЄС у Брюсселі схвалили запровадження санкцій, які традиційно включають заморожування активів на території Євросоюзу та заборону на в'їзд. Очікується, що офіційно це рішення буде ухвалене Радою ЄС 30 травня, повідомив DW чиновник Євросоюзу.

"Росія спонсорувала дестабілізацію в Молдові понад рік, тому ці санкції - справа термінова й ухвалити їх треба було давно, як це було зроблено в США та Великобританії", - заявив депутат з Румунії Влад Георге, автор самої першої ініціативи в Європарламенті від 2022 року щодо запровадження заходів проти проросійських молдовських олігархів. "Відтепер усім, хто погрожує європейській перспективі Молдови, стане зрозуміло, що такі спроби не допускатимуться. ЄС захистить інтереси Молдови та її шлях до членства в союзі", - наголосив він.

Раніше у розпорядження DW потрапив документ із пропозицією верховного представника із закордонних справ Євросоюзу Жозепа Борреля до Ради ЄС запровадити санкції в рамках нового режиму щодо п'яти осіб: олігархів Ілана Шора та Володимира Плахотнюка, депутата від партії "Шор" Марини Таубер, колишнього силовика Георгія Кавкалюка та росіянина Ігоря Чайки.

Санкції щодо Ілана Шора

У Брюсселі стверджують, що лідер проросійської партії "Шор", бізнесмен Ілан Шор займається незаконним фінансуванням політичних партій у Молдові та підбурюванням до насильства проти опозиції, яка має проєвропейські погляди, а його партія навчає та фінансує "осіб з метою провокування заворушень під час протестів у Молдові".

Офіційний документ ЄС, який потрапив у розпорядження DW, посилається на вердикт Апеляційного суду Кишинева від 13 квітня 2023 року, який заочно засудив Шора до 15 років позбавлення волі та конфіскації 254 мільйонів євро за шахрайство та відмивання грошей. За даними прокурорів, олігарх є бенефіціаром і одним з основних учасників крадіжки мільярда доларів із банківської системи Молдови у 2014 році, разом з іншим олігархом-втікачем Володимиром Плахотнюком.

Молдовська влада заявляє, що кошти від цього розкрадання використовуються для штучного створення заворушень у країні. Як приклад наводяться організовані Шором у 2022-2023 роках акції протесту в Кишиневі, які супроводжувалися заворушеннями та фінансувалися його партією.

"Направляючи та плануючи демонстрації із застосуванням насильства, здійснюючи серйозні фінансові порушення щодо держкоштів та несанкціонований вивіз капіталу, Ілан Шор несе відповідальність за дії, що загрожують суверенітету та незалежності Республіки Молдова, а також її демократії, верховенству закону, стабільності та безпеці", - заявляють у Євросоюзі.

Читайте також: У Молдові почали розглядати запит про заборону проросійської партії "Шор"

Фігурант списку Володимир Плахотнюк

Володимир Плахотнюк - фігурант численних кримінальних справ у Молдові, пов'язаних із розкраданням держкоштів та їх незаконним виводом за межі країни. Він проходить як обвинувачений у справі про крадіжку мільярда євро, економічні наслідки якого досі відчуває економіка Молдови, зазначають у Брюсселі. Для порівняння: ВВП країни у 2022 році становив у перерахунку близько 14 мільярдів євро. Крім того, Плахотнюк перебуває під слідством за підкуп екс-президента Молдови Ігоря Додона пакетом готівки.

Тим самим Плахотнюк "несе відповідальність за дії та політику, що загрожують демократії, верховенству закону, стабільності та безпеці в Республіці Молдова шляхом підриву демократичного політичного процесу в Молдові", йдеться у документі ЄС.

Досі в пропозиціях Влада Георге та інших євродепутатів щодо запровадження санкцій за корупцію і дестабілізацію ситуації в Молдові фігурували олігархи Шор і Плахотнюк, котрі втекли з країни. Однак верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики пішов далі і вніс у свою пропозицію ще три імені. 

Хто така Марина Таубер

Марина Таубер, депутатка парламенту Молдови від партії "Шор" - єдина з фігурантів списку санкцій ЄС перебуває в країні. Вона проходить як обвинувачена у справі про крадіжку мільярда євро. Крім того, Таубер під слідством у двох кримінальних справах, пов'язаних із отриманням незаконного фінансування від організованого злочинного угруповання та з фальсифікацією фінансового звіту партії "Шор".

У грудні 2022 року молдовська прокуратура провела кілька обшуків у справі про незаконне фінансування партії "Шор". Потім влада виявила кошти, які, за версією прокуратури, були призначені для організації антиурядових протестів та оплачування їхніх учасників. 

Після акцій протесту в 2023 році, організованих "Рухом для народу", до якого входить і партія "Шор", було вилучено ножі, кинджали та легкозаймисті речовини, внаслідок бійок між поліцією та демонстрантами затримали 54 особи. За даними молдовської поліції, Таубер була однією з головних організаторів цих акцій.

Як повідомила Антикорупційна прокуратура Молдови, депутатка використовувала спеціальні засоби зв'язку, щоб давати прямі вказівки главам територіальних відділень партії "Шор" про те, як доставляти людей на демонстрації, організовувати транспорт та отримувати гроші для оплати участі в акціях.

Марина Таубер "несе відповідальність за дії, що загрожують суверенітету та незалежності Республіки Молдова, а також демократії, верховенству права, стабільності та безпеки країни", заявляють у ЄС. 

Читайте також: "Розгойдати Молдову". Партія "Шор" і "тарифні протести"

Творець "тіньового уряду"

Георге Петру Кавкалюк - колишній заступник начальника Генерального інспекторату поліції Республіки Молдова. Він відомий тим, що разом із Шором організував протести із застосуванням насильства у жовтні 2022 року, в яких сам же брав участь. Він вербував колишніх поліцейських до воєнізованої групи для "захисту" агресивних демонстрантів від влади. Крім цього, він створив "тіньовий уряд" для заміни демократично обраного уряду Республіки Молдова, йдеться у документі ЄС.

Таким чином, у Брюсселі стверджують, що Кавкалюк несе відповідальність за "дії щодо підриву суверенітету та незалежності Республіки Молдова, а також демократії, верховенства закону, стабільності та безпеки в країні".

Росіянин у молдовському списку

Ігор Чайка - російський бізнесмен, який спрямовував кошти на проєкти ФСБ щодо дестабілізації Республіки Молдова, заявили у Брюсселі. Як зазначено в документі, він грав роль російського "гаманця", переправляючи кошти на активи ФСБ у Молдові з метою посилення там контролю Кремля. У зв'язку з цим він "несе відповідальність за підтримку дій щодо підриву суверенітету та незалежності, а також демократії, верховенства закону, стабільності та безпеки в Республіці Молдова".

Новий санкційний режим

Рада ЄС 28 квітня ухвалила новий санкційний режим за дії щодо дестабілізації Молдови. Він дозволяє вводити обмежувальні заходи щодо осіб, які здійснюють дії щодо підриву суверенітету та незалежності Молдови. Брюссель навів як приклади таких дій спроби перешкодити демократичному політичному процесу, включаючи вибори, або спроби повалення конституційного ладу, у тому числі із застосуванням насильства.

Спроби дестабілізації Молдови помітно почастішали з початку війни Росії проти України і становлять пряму загрозу стабільності та безпеці на зовнішніх кордонах ЄС, наголосили в Брюсселі. Новий санкційний режим - "важливий політичний сигнал підтримки" Кишинева з боку Брюсселя, зазначив Боррель.

У травні 2022 року Молдова стала кандидатом на вступ до Євросоюзу, подавши заявку щодо прискореної процедури разом з Україною. У лютому президент Молдови Майя Санду звинуватила Росію в намірі повалити уряд у Кишиневі. Москва відкинула звинувачення.