1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нацстратегія доходів: чому бізнес б'є на сполох?

Олександр Савицький
4 січня 2024 р.

Затверджена урядом України Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки стривожила не тільки український бізнес, а й експертів.

https://p.dw.com/p/4ar5N
В Україні затвердили Національну стратегію доходів до 2030 року (ілюстративне фото)
В Україні затвердили Національну стратегію доходів до 2030 рокуФото: Roman Möbius/IMAGO

Під самий кінець 2023 року український уряд затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Основне послання документа - визначення підходів до збільшення Україною джерел отримання доходів задля того, щоб у майбутньому обходитися без допомоги зарубіжних партнерів. Міністерство фінансів називає Нацстратегію одним зі структурних "маяків" програми Механізму розширеного фінансування (EFF) Міжнародного валютного фонду. У відомстві стверджують, що текст документа розроблений згідно з рекомендаціями європейських партнерів на виконання рішення Ради ЄС про початок переговорів зі вступу України до ЄС.

Утім, стратегія спричинила вибух невдоволення громадськості, експерти і бізнес запекло дискутують щодо її положень, соцмережі резонують. Що й не дивно - положення документа під час розробки не обговорювались з широким колом фахівців та "адресатами" - платниками податків.

Читайте також: Дослідження: Вступ України до ЄС - посильне завдання

Громадськість та підприємці б'ють на сполох

Зокрема, на критику відразу наразилися зміни до принципів оподаткування громадян, самозайнятих малих підприємців, волонтерів та про фактичне скасування банківської таємниці, пояснює партнерка бухгалтерської компанії Wtdoitbm Яна Матвійчук. "Цим документом не просто відкривають банківську таємницю, а й надають право податковій службі автоматично з кожної суми, яка прийде на вашу картку, зняти 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб", - зазначає вона.

Також, каже Матвійчук, держава має намір ліквідувати спрощену систему сплати податків для фізичних-осіб-підприємців (ФОП). "Замість того, щоб ці маленькі бізнеси продовжували працювати і допомагати нашим батальйонам на фронті, вони будуть наймати батальйони бухгалтерів, щоби розрулювати всю цю бухгалтерію. Зрештою, переважна більшість волонтерів - це теж ФОПи, і вони також постраждають", - вважає бухгалтерка.

Крім цього, Матвійчук обурена намірами мінфіну надати право митниці на обшуки і самостійні досудові розслідування. "Все це не ліквідує корупцію, не дозволить державі збирати більше податків. Це зажене весь бізнес в тінь! Фізичні особи й підприємці перейдуть на розрахунки готівкою, Україна повернеться назад, в 1990-ті, а наша обороноздатність впаде", - застерігає Яна Матвійчук.

Урядовці виправдовуються

Міністр фінансів України Сергій Марченко, відомство якого розробило Нацстратегію, визнав, що документ отримав "досить критичну оцінку", але пояснив це, насамперед, браком комунікації з громадськістю. "Цей документ не є законом. Він є картою змін, які ми передбачаємо поступово запровадити до 2030 року. Це документ для дискусії, і ми готові широко його обговорювати впродовж досить тривалого періоду часу", - зазначив Марченко.

Він запевнив, що першим етапом має стати реформа фіскальних органів, підвищення рівня їхньої доброчесності, поборення корупції і, як результат, поява довіри до них платників податків. До завершення цього етапу будь-які зміни податкового режиму не впроваджуватимуться, заявив міністр. "Один з пунктів реформи - податкова не буде мати можливості безпосередньо взаємодіяти з платниками податків до появи необхідності детальної роботи з виявленими ризиками", - запевнив Марченко.

Читайте також: Рада вилучила "військовий" ПДФО у громад на користь держбюджету

Водночас заступниця міністра фінансів Світлана Воробей відкинула закиди в намаганні скасувати банківську таємницю. "В Європі, в світі взагалі, не існує банківської таємниці для податкових органів. Є проблема недопущення використання доступу до інформації для створення необґрунтованого тиску на бізнес. Коли спілкуєшся з іноземними донорами і партнерами, вони взагалі не розуміють, чому в податкової немає доступу до інформації про обсяги доходів фізичних осіб, компаній чи суб'єктів підприємництва. Ми не намагаємося взагалі скасувати банківську таємницю. Стратегія скерована на додаткові можливості бачити доходи, які мають бути оподатковані", - пояснила Воробей.

Питання залишаються

У Нацстратегії дуже правильно задекларована детінізація доходів фізичних осіб, вважає експерт з дерегуляції Ігор Дядюра. Але замість скасування банківської таємниці він пропонує посилити стимули до добровільного декларування доходів. "З огляду на те, що сталося з "Київстаром", я не дуже вірю в захист інформації про рух коштів на рахунках. Але в нас минулого року було подано лише 170 тисяч декларацій про доходи фізосіб, коли самих лише таксистів у нас понад 220 тисяч! То чому б вже зараз не надати доступ банкам перевіряти декларації своїх клієнтів і стимулювати їх вчасно подавати?" - запитав Ігор Дядюра.

Своєю чергою координатор "Економічної експертної платформи" Олег Гетман привітав передбачені у Нацстратегії попередження та усунення корупційних ризиків в діяльності податківців і митників, консолідацію інформаційних ресурсів в управлінні державними фінансами, їхню інтеграцію з європейськими системами податку на додану вартість, моніторинг руху акцизних товарів і системами платіжної інформації та боротьбу з перемитництвом.

Однак документ мінфіну містить в собі й цілу низку ризиків для громадян і бізнесу, переконаний економіст. Серед них він назвав звуження сфери спрощеної системи оподаткування та відновлення прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб. Негативною новиною Гетман вважає і надання повноважень податківцям без рішення суду накладати арешт на рахунки і майно підприємців та блокувати їх до погашення податкового боргу. А також оподаткування будь-яких надходжень на банківську картку фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, навіть якщо ці кошти отримані поза межами підприємницької діяльності. 

"Україна не може програти": міністр фінансів ФРН у Києві