Військова активність Росії: як реагують країни Скандинавії

Останніми тижнями однією з головних світових тем залишається концентрація російських військ на кордоні з Україною. Водночас той факт, що три кораблі ВМФ Росії увійшли в Балтійське море через протоку Великий Бельт у Данії з Північного моря, залишився майже непоміченим. Однак це добре помітили у Скандинавії, де дедалі більше занепокоєні російською військовою активністю. Докладніший огляд від DW.

Швеція

Реакція уряду у Стокгольмі була миттєвою та публічною: наприкінці минулого тижня на острів Готланд у Балтійському морі відправили низку броньовиків, а тамтешні вулиці патрулюють військові. На острові, який розташований в центрі Балтійського моря і знаходиться лише в 350 кілометрах від російського ексклаву Калінінград, проживає близько 60 тисяч осіб. Особливо в мальовничому портовому містечку Вісбю, столиці острова, зараз всюди видно присутність армії. Найгіршим сценарієм у шведській столиці вважають наступний: напад Росії у наступні дні або тижні не лише на Україну, але й на балтійські країни - Естонію, Латвію та Литву, а це вже недалеко від суверенної території Швеції.

Хоча Швеція і не є членом НАТО, вона тісно співпрацює з альянсом. Після анексії Росією українського півострова Крим у 2014 році Стокгольм знову посилив свою оборонну політику. У 2017 році шведи повернули військовий призов.

Читайте також: Швеція посилює боєздатність на тлі активності РФ у Балтійському морі

Фінляндія

У Фінляндії найдовша серед країн ЄС лінія кордону з Росією - понад 1300 кілометрів. Як і Швеція, Фінляндія також не є членом НАТО, бо досі для цього бракувало консенсусу серед фінів. Уряд у Гельсінкі тривалий час підходив до відносин з Москвою з прагматичних позицій, але зростання недовіри тепер уже не приховати. Дискусія про приєднання до НАТО у Фінляндії ведеться давно, однак особливо активно про це заговорили у грудні торік.

Очільниця фінського уряду Санна Марін поставила крапку у давнішніх суперечках і розпорядилася про закупівлю у Lockheed Martin 64 нових винищувачів F-35 вартістю у 8,4 мільярда євро. Наприкінці грудня стали відомі вимоги Росії припинити розширення НАТО за рахунок нових членів. Марін відповіла на це в одному із своїх телеінтерв'ю наступним чином: "Фінляндія не дозволить чинити на себе тиск".

Читайте також: Коментар: Путін жене фінів у НАТО

Данія

Копенгаген у відносинах з Москвою зараз дотримується подвійної стратегії. Що це означає? З одного боку, як і у Швеції, в Данії посилили військову присутність у Балтійському морі і скерували до країн Балтії фрегат, кілька винищувачів F-16 і близько 200 військових. Данія є однією з країн-засновниць НАТО, тому місія підпорядковується верховному командуванню оборонного альянсу.

З іншого боку, уряд у Копенгагені також вирішив підтримати Україну приблизно 22 мільйонами євро. Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод, який недавно повернувся з візиту в зону конфлікту на сході України, у соцмережі Twitter висловив стурбованість останніми кібератаками на сайти українського уряду.

Читайте також: Данія викликала посла Росії через порушення повітряного простору

Норвегія

Як одна із країн-засновниць НАТО, Норвегія входить до західного оборонного альянсу з 1949 року. Оборонна політика відіграє важливу роль у самоідентифікації норвежців, а близько 8 тисяч юнаків і дівчат щорічно проходять військову службу. Норвегія має майже 200-кілометровий сухопутний кордон з Росією, і обидві країни також змагаються за сфери впливу в Арктиці. Це ще одна причина демонстрації підвищеної військової активності останнім часом. Нещодавно норвезький уряд домовився про нову військову угоду зі США, згідно з якою Норвегія може надати американській стороні доступ до чотирьох військових баз, які можна б використовувати у разі початку воєнних дій.

Крім того в березні та квітні на території Норвегії пройдуть навчання НАТО Cold Response - одні з найбільших після завершення "холодної війни". Очікується, що участь у них візьмуть близько 35 тисяч військових з 28 країн НАТО та країн-партнерів Альянсу. Окрім військових маневрів, уряд в Осло стурбований і російськими кібератаками. На початку цього тижня прем'єр-міністр Йонас Гар Стере в одному з інтерв'ю сказав, що підтримувані Росією хакери вже тримають "під прицілом" комп'ютерні сервери норвезького парламенту та уряду.