Neue Zürcher Zeitung: опоненти Ющенка свідомо збільшують напругу в суспільстві

Європейська преса коментує антинатовські протести в Україні. Крім того, видання знову порушують тему суперечки навколо атомної програми Ірану. Однак спочатку про реакцію окремих політичних сил на спільні українсько-американські навчання. Швейцарська газета NEUE ZÜRCHER ZEITUNG зазначає:

Крим, де так часто розгорталися доленосні історичні події, знову охопили хвилювання. (...) Причина протестів – операція „Sea Breeze 2006“ – спільні військові навчання України та Сполучених Штатів. (...) Опоненти Ющенка вбачають у цих маневрах відмінну нагоду для того, щоб заробити собі політичні дивіденди і, з цією метою, що власне нікого й не дивує, вони намагаються використати відому неприязнь громадян до НАТО. (...) Не доводиться сумніватися в тому, що антиамериканські сили свідомо поширюють „суперечливу інформацію, інтерпретацію та грубу брехню”, аби таким чином збільшити напругу в суспільстві, - читаємо в газеті NEUE ZÜRCHER ZEITUNG.

Німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG пише:

Місцеві та московські протести проти українсько-американських маневрів на території Криму та поблизу його узбережжя є лише передвісником того, що слід очікувати президенту Ющенку, коли справа дійде до серйозного: коли він постукає у двері НАТО і йому відкриють. Якщо Україну запросять до Північноатлантичного альянсу, тоді слід рахуватися із зростанням напруги не тільки між прозахідно налаштованою частиною населення та прихильниками Москви; у відносинах між Росією та Заходом теж встановиться незатишна погода. (...) Попри те, що вже минули ті часи, коли Росія могла розглядати цю східноєвропейську країну як свою власність, Москва, однак, і надалі сумує за такою втратою і вважає, що серед усіх Росія найбільше програла внаслідок політичних змін у Європі. Якщо військова співпраця з Україною стане інтенсивнішою, тоді Захід мав би уважніше поставитися до турбот Москви, але при цьому не можна поступатися своїми інтересами на користь російських претензій на владу, застерігає газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

А тепер перейдемо до суперечки навколо атомної програми Ірану. Німецька газета BERLINER ZEITUNG пише:

Вперше за час президентства (Джорджа Буша) складається враження, що політику ідеології нарешті замінить реальна політика. Незважаючи на те, що США мають потенціал для війни проти Ірану, вони не хочуть цього робити. Принаймні вони не робитимуть цього доти, доки існує шанс, що проблему можна розв’язати іншим шляхом. Поступки США на користь Тегерана свідчать, що Вашингтон більше не наполягає на тому, щоб Іран на завжди відмовився від збагачення урану. Це має дуже велике значення, так само, як і готовність Вашингтона до прямих переговорів з муллами. Чи вдасться їм домовитися, сьогодні сказати не може ніхто. Але здається, що США знову намагаються діяти разом зі своїми союзниками і на перший план висувається не ідеологія, а життєві інтереси країни. Хочеться сподіватися, що в майбутньому в Білому домі більше не вживатимуть прикметники „злі” та „добрі”, коли говоритимуть про зовнішню політику, коментує газета BERLINER ZEITUNG.

Нідерландська газета DE VOLKSKRANT продовжує тему:

Під останніми пропозиціям розписалися п’ять постійних членів Ради ООН та Німеччина. (...) Ці пропозиції заслуговують на повагу. Слід зауважити, що їм передувало рішення США більше не уникати безпосередніх контактів з Тегераном та приєднатися до трьох великих європейських країн, які ведуть переговори стосовно іранської атомної програми. Таким чином одним ударом вдалося вбити відразу двох мух. По-перше, такий крок сприяє деескалації становища, адже він дає зрозуміти, що США не домагаються зміни режиму в Ірані, а хочуть, щоб той змінив свою поведінку. По-друге, тепер Вашингтону легше переконати Китай та Росію проводити відносно Ірану спільну політику, - вважає газета DE VOLKSKRANT.

Французька газета LE FIGARO дотримується такої думки:

Нові пропозиції ісламська республіка не може просто взяти й змахнути зі стола, як це робилося раніше. Адже тепер їх передали Тегерану від імені шести найважливіших країн світу: США, Франції, Великобританії та Німеччини, до яких приєдналися також Росія та Китай. (...) Нові пропозиції є значно кращими за оферту, поширену європейцями в серпні 2005-го року, оскільки цього разу їх чітко підтримали США. (...) І кожний знає, що інші теми, як, наприклад, гарантії безпеки, на яких наполягає Тегеран, теж винесуть на обговорення. Головне - розпочати діалог, - наголошує газета LE FIGARO.

Огляд преси підготував Володимир Медяний