1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Трансформація шахтарських міст в Україні: перші проєкти

9 грудня 2020 р.

Німецькі фахівці ділитимуться з українською владою досвідом перепрофілювання економіки шахтарських міст. Для спільної роботи у цьому напрямку вже обрали перші шість пілотних проєктів.

https://p.dw.com/p/3mT0v
Шахтарські мономіста України мають бути трансформовані
Шахтарські мономіста України мають бути трансформованіФото: Alexander Russky/TASS/imago images

В Україні налічується 65 "мономіст", економіка яких повністю залежна від вугільних шахт, зазначила, виступаючи у вівторок, 8 грудня на першому німецько-українському енергетичному дні перша заступниця міністра енергетики Ольга Буславець. Дводенна конференція проходить у Києві в рамках енергетичного партнерства, започаткованого у серпні урядами України і Німеччини. Оскільки протягом наступних десяти років влада планує закриття всіх збиткових державних шахт, нині саме час діяти, щоби визначити перспективу кожного з шахтарських міст, наголосила Буславець. "До 2070 року ми маємо позбутися видобутку викопних корисних копалин", - наголосила перша заступниця міністра.

"Ми можемо брати приклад з таких міст як Боттроп"

Українські і німецькі урядовці вже обрали шість міст, в яких будуть спільними зусиллями розроблятися пілотні проєкти трансформації - три на заході України і три на сході. "Під час моїх візитів до Німеччини я переконалася в успішному німецькому досвіді перетворення шахтарських міст", - сказала Ольга Буславець. За її словами, Україна може брати приклад з таких успішних міст як Боттроп. Це колишнє шахтарське "мономісто", в якому остання шахта закрилася два роки тому.

Виходячи з планів закривати останні шахти, Боттроп 2010 року був обраний для реалізації пілотного проєкту інноваційного міста. Згідно з проектом, цілий район міста з населенням у 70 тисяч людей модернізується і перетворюється на взірець енергоефективності. Мета - скоротити викиди вуглекислого газу на 50 відсотків. Енергетична модернізація не лише створює робочі місця у Боттропі, але й має дати фахівцям досвід, який можна застосувати по всій Німеччині.

Станіслав Тілліх - уповноважений федерального уряду Німеччини з питань вугільної трансформації в Україні
Станіслав Тілліх - уповноважений федерального уряду Німеччини з питань вугільної трансформації в УкраїніФото: picture-alliance/dpa/K. Nietfeld

Німеччина відмовиться від вугілля на 30 років раніше

Німеччина планує відмовитися від бурого вугілля до 2038 року, останню шахту з видобутку кам'яного вугілля закрили 2018-го. Концепція остаточної відмови від вугілля, зокрема, і від роботи електростанцій, які працюють на цьому паливі, а також трансформації шахтарських міст у Німеччині була ухвалена торік за результатами піврічної роботи так званої "вугільної комісії". Досвідом її роботи на першому німецько-українському енергетичному дні поділився один з її співголів експрем'єр-міністр Саксонії Станіслав Тілліх (Stanislaw Tillich).

"Нашим завданням було показати людям, що у них є майбутнє. Що робочі місця будуть створені ще до того, як будуть закриті шахти", - розповів політик. Тілліх наголосив на тому, що рішення про вуглевидобування і майбутнє шахтарських регіонів мають не одноосібно ухвалюватися урядом, а бути результатом широкого діалогу із залученням науковців, екологів, представників шахт і регіональних політиків. Німецька "вугільна комісія" складалася з 28 членів, лише троє з яких були політиками, нагадав Станіслав Тілліх. Він днями був призначений спеціальним уповноваженим федерального уряду Німеччини з питань структурних перетворень в українських вугільних регіонах.

Туризм біля сміттєзвалища: приклад Червонограда

Утім, схоже, перші кроки з модернізації українських шахтарських міст не завжди минають гладко, у тому числі у питаннях комунікації з владою на місцях. Зокрема, на конференції з'ясувалося, що у Червонограді, що на Львівщині, для реалізації пілотного проєкту трансформації обрали не ту шахту, яку наполегливо рекомендувала місцева влада. Як зазначив мер Червонограда Андрій Залівський, уряд планує спільно з німецькими фахівцями перетворити на туристичний об'єкт шахту, яка розташована поряд з великим сміттєзвалищем і поряд з якою вже затверджено проект будівництва сміттєспалювального заводу.

"Ми ж пропонували розробляти туристичний проєкт на шахті "Надія", яка закривається ще раніше - вже наступного року. Поряд з цією шахтою є озеро і ліс. До Львова лише 67 кілометрів", - розповів Залівський. Мер мріє за допомогою німецьких фахівців і донорських коштів зробити у передмісті Червонограда об'єкт індустріального туризму з можливістю відпочинку на природі. Для розвитку туристичного напрямку політик веде консультації з львівськими рестораторами.

Через шахти у Червонограді високий рівень грунтових вод, що нерідко призводить до повеней
Через шахти у Червонограді високий рівень грунтових вод, що нерідко призводить до повенейФото: picture-alliance/dpa/M. Lyseiko

Недешеве задоволення

Відкритим питанням передовсім залишається фінансування майбутніх трансформаційних проєктів. У Німеччині на створення 20 тисяч нових робочих місць у шахтарських містах федеральним урядом передбачено 40 мільярдів євро. Таким чином, кожне нове робоче місце створюється за допомогою субвенцій на два мільйони євро, вирахували торік журналісти німецької суспільної телерадіокомпанії ARD.

Як залучатиме кошти на модернізацію Україна, поки невідомо. Перша заступниця міністра енергетики України Ольга Буславець зазначила, що сподівається, зокрема, і на підтримку міжнародних партнерів.

Українських шахтарів залишать без роботи: туризм замість шахт (03.12.2020)