Німецька інфекціоністка: Від COVID-19 потрібні різні вакцини

Відома німецька інфекціоністка, професорка Мерилін Аддо (Marylyn Addo) зараз керує клінічними випробуваннями однієї з тих трьох вакцин від коронавірусу SARS-CoV-2, у фінансуванні яких бере участь уряд ФРН. Починаючи від 2015 року, вона очолює інфекційне відділення Університетської клініки Гамбург-Еппендорф (Universitätsklinikum Hamburg-Eppendorf, UKE). У державному Німецькому центрі інфекційних досліджень (DZIF) вона координує вивчення нових інфекційних хвороб.

Читайте також: Перегони з коронавірусом. Як забезпечити вакциною весь світ

Мерилін Аддо народилася в 1970 році у Тройсдорфі під Бонном, її батько - лікар, він родом з Гани, мати - німкеня, працювала в адміністрації лікарні. Співрозмовниця DW вивчала медицину в Боннському університеті, в Страсбурзі (Франція), Лозанні (Швейцарія) і Лондоні (Великобританія), а потім близько 15 років займалася науковими дослідженнями на медичному факультеті Гарвардського університету (США), де зосередилася на вивченні СНІДу. Після повернення до Німеччини вона брала участь у розробці вакцин проти вірусу Ебола і коронавірусу MERS-CoV, відомого як Близькосхідний респіраторний синдром.

DW: Упродовж кількох днів пролунали дві гучні новини про успіхи при створенні вакцин від COVID-19. Це прорив?

Мерилін Аддо: Це один з проривів. Щоправда, поки що ми маємо від цих компаній лише повідомлення для преси. Треба ще побачити наукові дані, розібратися в деталях. Наприклад, чи в усіх вікових групах захисна функція цієї вакцини проявляється в однаковій мірі. Але в будь-якому випадку, це був дуже обнадійливий сигнал. Адже ще нещодавно не було впевненості, чи можна взагалі створити проти SARS-CoV-2 дієву вакцину.

Але ж сумніви в стійкості імунної відповіді залишаються й надалі?

Звичайно, залишаються, тому що ми зіткнулися з абсолютно новою пандемією і поки що навіть точно не знаємо, наскільки стійким виявиться природний імунітет. Тому ми не можемо відповісти і на запитання про тривалість поствакцинального імунітету. Ми бачимо лише проміжні результати. Дослідження ефективності вакцин розраховані на тривалий період.

Зазвичай на створення вакцин ідуть роки, а тут - всього кілька місяців. Чи є небезпека отримати ненадійний препарат з серйозними побічними діями?

На нас, що тестують вакцини, лежить величезна відповідальність, адже ми робимо щеплення здоровим людям. Тут треба відповідати найвищим стандартам, і в ЄС регулятор суворо стежить за їх дотриманням. Тож розробники вакцин проходять, як завжди, всі три необхідні фази досліджень. Лише цього разу роблять це набагато швидше, ніж раніше.

Чому?

Через цілу низку причин. По-перше, цього разу набагато швидше, ніж раніше, вдалося отримати геном вірусу. По-друге, нові технології - наприклад, створення препаратів на основі РНК (рибонуклеїнової кислоти. - Ред.) - дозволили в найкоротші строки розробити саму вакцину. Тому набагато швидше можна було перейти і до власне клінічних випробувань. По-третє, деякі процеси цього разу йшли у розробників паралельно, аби не було затримок між окремими фазами досліджень. По-четверте, регулятори в нинішній надзвичайній ситуації дозволили подавати звіти для перевірки під час випробувань, а не після їхнього завершення.

В інтерв'ю наприкінці жовтня ви говорили, що в світі зараз розробляються понад 170 вакцин від COVID-19.

Зараз їх уже, здається, понад 200.

Чи не занадто марнотратно у самий розпал пандемії людство використовує свої наукові, лабораторні, фінансові ресурси? Може, мало б сенс якось об'єднати зусилля?

Звичайно, з часом тему оптимізації зусиль варто було б критично обговорити. Адже щось подібне сталося при розробці вакцини від вірусу Зіка - дуже багато взялися за справу, але зареєстрованої вакцини досі так і немає. Водночас цілком очевидно, що для боротьби з COVID-19 знадобляться різні вакцини, однією-двома тут точно не обійтися. Адже поки що, повторюся, нам дуже мало відомо про цей вірус. Ми, наприклад, ще не знаємо, якій віковій групі найкраще пасуватимуть які вакцини. Тож в нинішній ситуації добре, що розробники йдуть широким фронтом, спираються на різні платформи й технології - це перш за все інактивовані, векторні і мРНК-вакцини.

В Університетській клініці Гамбург-Еппендорф теж триває робота над вакциною - ви керуєте її клінічними випробуваннями. Чим вона буде відрізнятися від інших?

У Німецького центру інфекційних досліджень DZIF є своя платформа, яка дозволяє реагувати на актуальні події. На її основі ми свого часу розробили вакцину від іншого коронавірусу MERS і тепер адаптували її до SARS-CoV-2. Це одна з трьох німецьких вакцин, які отримали цьогоріч фінансову підтримку від федерального міністерства освіти і наукових досліджень. Дві інші - це розробка BioNTech, а також вакцина фірми CureVac. Наш проєкт фінансується виключно з громадських коштів, це відрізняє його від багатьох консорціумів фармакологічної індустрії. У нас векторна вакцина, як і російська Sputnik V. Ми зараз перебуваємо в першій фазі її тестування і готуємо другу.

У Росії, крім Sputnik V, зареєстрували вже другу вакцину від коронавірусу, на підході - третя. На Заході їх дуже жорстко критикують. А яка ваша думка?

Я краще інформована про Sputnik V, оскільки у творців цієї вакцини була розробка проти Еболи, на основі якої вони зробили препарат проти COVID-19, а я теж багато займалася Еболою. Так ось, критику викликала зовсім не стратегія, націлена на створення векторної вакцини. Критикували те, що на той момент, коли пан Путін оголосив про її реєстрацію, вакцину отримали, якщо не помиляюся, всього близько 80 осіб.

А скільки людей повинні були б перед реєстрацією за міжнародними стандартами взяти участь у тестуванні?

Регулятори в ЄС і США вимагають п'ятизначних цифр - не менше, ніж 20-30 тисяч. І компанії BioNTech та Pfizer, і американська Moderna, і розробники китайських вакцин залучили до досліджень у рамках третьої фази близько 30-40 тисяч осіб. Це робиться для того, аби виявити рідкісні побічні дії. Якщо ви протестували 80 осіб, то ви найвірогідніше не знайдете ускладнення, які трапляються один раз на п'ять тисяч щеплень.

Уявімо собі: весна чи літо 2021 року, на світовому ринку до продажу допущені більше десятка вакцин, людина хоче зробити собі щеплення. За якими критеріями лікарям та їхнім пацієнтам слід обирати вакцину, якщо, звичайно, вибір є: технологія, ціна, частота щеплень, країна походження?

Ключовий критерій - які вакцини надають найбільший захист і викликають найменшу побічну дію. Крім того, слід враховувати, які вакцини найкраще підходять для певної вікової категорії та при тих чи інших хронічних захворюваннях. Припускаю, що, скажімо, в сорокарічних вибір буде ширше, ніж у людей старших за 65 років. Адже з досвіду щеплень від грипу ми знаємо, що в цьому віці вони нерідко викликають лише слабку імунну відповідь. Але цілком можливо, що якісь вакцини від COVID-19 виявляться вельми ефективними саме в цій віковій групі.

Звичайно, багато чого буде залежати від дій політиків - про постачання яких вакцин і в яких кількостях вони домовляться з виробниками. Але кожному, хто хоче зробити щеплення, я радила б уважно дивитися на дані про ефективність і безпеку. Це найважливіше. Все інше, зокрема й те, де вакцина зроблена - в Німеччині, Америці чи Росії, речі вже другорядні.

Читайте також: Глава МОЗ ФРН обіцяє, що вакцинація проти COVID-19 не буде обов'язковою