Нові об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО

Між 17-им та 19-им століттями торговці з Судану дійшли аж до Західної Африки. У Кот д'Івуарі змішалися місцева та ісламська архітектури. Вісім добре збережених цегляних мечетей зараз оголошено об’єктом Світової спадщини. Вони досі залишаються важливими свідченнями Трансахарської торгівлі, яка сприяла поширенню ісламу та ісламської культури.

Шпаєр, Вормс та Майнц були в епоху Середньовіччя найважливішими центрами єврейського релігійного життя в Німеччині. У Вормсі розташоване найстаріше зі збережених єврейських кладовищ Європи. У Шпаєрі - найстаріша міква на північ від Альп. Рішення і постанови синагогальних з'їздів, що проходили в Майнці, визнавалися всіма громадами Німеччини.

Давньоримський оборонний комплекс Лімес відгороджував Римську імперію на півночі від германців. Дві ділянки Лімесу вже занесено до списку Світової спадщини. Тепер черга дійшла й до Нижньогерманського Лімесу, довжина якого становить майже 400 кілометрів. Він простягається від міста Катвейк на узбережжі Північного моря в Нідерландах до Бад-Брайзіга на південь від німецького Бонна.

Ніцца тепер теж може вихвалятися титулом об'єкту Світової спадщини. Французьке портове місто змагалось за цей статус як "столиця туризму на Рів'єрі". Космополітичне місто на Лазурному узбережжі славиться своєю архітектурою, музеями та мистецтвом. Європейське дворянство, королева Великобританії Вікторія, але також російський цар полюбляли приїздити сюди.

З Японією, як правило, пов'язують чайну церемонію та кімоно. Але як люди жили тут тисячі років тому? Дещо дізнатись можна з доісторичних пам'яток періоду Дзьомон (13000 до 300 років до нашої ери) у південній частині острова Хоккайдо і північній частині регіону Тохоку на острові Хонсю. Реконструйована стоянка Саннай Маруяма (на фото) постала приблизно 5900 років тому.

Комплекс Чанкільо - це монументальна споруда, якій уже 2300 років. Вона розташована посеред перуанської пустелі й охоплює храмовий комплекс, гірську фортецю та ці 13 веж на гірському хребті. Вежі зведено таким чином, що повністю повторюють рух сонця впродовж року. Чанкільо вважається найстарішою сонячною обсерваторією Америки.

Наскельні зображення у культурному районі Хіма є вражаючою документацією культурного життя на Аравійському півострові впродовж понад 7000 років. Чудово збережені зображення розповідають про полювання, флору й фауну та про повсякденне життя людей, які населяли цю територію. Мандрівники та армії, які тут зупинялися, залишали написи та петрогліфи на скелях аж до кінця 20-го століття.

Про Цюаньчжоу на сході Китаю італійський мандрівник Марко Поло писав не інакше, як про "дуже велике й благородне місто". Між 10-им та 14-им століттями цей діловий центр був одним із найбільших портів світу. Багате місто Цюаньчжоу відігравало важливу роль на "шовковому шляху".

Храм Рамаппа вважається відмінним прикладом архітектури періоду Какатія (1123-1323 роки). Він розташувався за 200 кілометрів на південний схід від Хайдарабада. Храм зведено з пісковику. Будівництво розпочалося в 1213 році та, яка вважається, тривало чотири десятиліття. Храм оздоблено скульптурами високої мистецької якості, з яких можна дізнатися про танцювальні та культурні звичаї того часу.

Трансіранська залізниця перетинає чотири кліматичні зони. Вона простяглася на 1400 кілометрів - від Каспійського моря на північному сході Ірану до Перської затоки на південному заході країни. Між 1927 та 1938 роками було зведено 360 мостів та 224 тунелі. Будівництво фінансувалось лише за рахунок податків - у такий спосіб керівництво Ірану прагнуло запобігти впливу іноземних інвесторів.

Кордуанський маяк вважається найстарішим маяком, що досі працює і слугує дороговказом для кораблів. Його було зведено 1611 року. Ця споруда заввишки 68 метрів стоїть на кам'яному плато в гирлі естуарію Жиронда. Комітет світової спадщини ЮНЕСКО особливу увагу звернув на мистецьку, архітектурну та технологічну цінність цієї вежі з її колонами та прикрашеними фігурами стічними жолобами.

Бульвар Paseo del Prado в іспанській столиці Мадрид разом із сусіднім парком Buen Retiro ще називають "музейним трикутником". Поблизу розмістилась ціла низка всесвітньовідомих музеїв, серед яких і Museo del Prado. Культурний ареал значною мірою постав у 17-му столітті. Цей об'єкт Світової спадщини представляє нову ідею міського простору та розвитку в період просвітницького абсолютизму.

Занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО фрески знаходяться у восьми сакральних та світських будівлях в історичному центрі Падуї. Фрески датуються 14-им століттям. Попри те, що вони були створені різними митцями, журі розглядає їх як один цикл, оскільки за їхньою допомогою можна простежити розвиток настінного мистецтва впродовж одного століття.

Колишній оборонний комплекс складається з 45 фортів, шести фортець, а також сотень казематів та гідротехнічних споруд. Ця оборонна система була зведена в 19-му столітті. У випадку ворожої інтервенції захисники були здатні швидко й цілеспрямовано затопити цілі ландшафти. Вартим уваги є те, що чимало елементів цієї системи на перший погляд взагалі не видно, оскільки вони зливаються з ландшафтом.

Колонія художників на пагорбі Матильди (Mathildenhöhe) в Дармштадті заснована в 1899 році. Архітектурний комплекс на Матільденгее являє собою унікальний пам'ятник епохи модерну. У 1901-1914 роках Mathildenhöhe була одним з найважливіших європейських і світових центрів мистецтва і архітектури. Ця мистецька колонія вважається символом прориву архітектури та дизайну в нову епоху.

Одинадцять історичних курортів у семи європейських країнах включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У Німеччині - це міста Бад Емс, Баден-Баден та Бад-Кіссінген (на фото). Обидва останні курорти відомі своїми природними мінеральними джерелами.