1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ОсвітаУкраїна

Виклики української школи в новому навчальному році

1 вересня 2023 р.

"Як ти? Повертаємося до школи!" - перший урок в школах в Україні у новому навчальному році присвячений психологічній підтримці дітей. Ментальне здоров'я й освітні втрати - виклики, перед якими постала українська школа.

https://p.dw.com/p/4Vodr
В одній з українських шкіл (архівне фото)
В одній з українських шкіл (архівне фото)Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance

Новий навчальний рік в українській школі починається з нових викликів. Два роки пандемії COVID-19 та от уже півтора роки повномасштабної війни не пройшли непоміченими для українських дітей. "В Україні атаки на школи не припиняються, залишаючи дітей у глибокому стресі та без безпечного місця для навчання", - заявила днями у Женеві директорка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Європі та Центральній Азії Реджина Де Домініцис після того, як відвідала Україну. Вона звернула увагу на те, що в українських дітей спостерігаються ознаки загальної втрати знань, зокрема погіршення навичок української мови, читання та математики.

За даними ЮНІСЕФ, лише третина українських дітей молодшого та середнього віку повністю навчаються офлайн. Ще третина навчається у змішаному форматі - онлайн та офлайн, а третина - тільки онлайн.

Повернення до очного навчання вкрай важливе для дітей

У міністерстві освіти й науки (МОН) України погоджуються, що проблема з освітніми втратами є, однак це здебільшого стосується не знань, а вмінь учнів. "Ми навчилися навчати онлайн, давати знання дистанційно. На жаль, освітні втрати у нас справді є, але більше не в знаннях, а в практичних вміннях, компетентності, соціалізації, у певній суб'єктності самих учнів вільно незалежно ухвалювати рішення, втрати у критичному мисленні. Це ті речі, які набуваються під час спілкування у класі", - сказав у розмові з DW заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький.

З огляду на це міністерство рекомендувало повертатися до офлайн-навчання тим школам, де дозволяє безпекова ситуація. "Мало просто знати дату Переяславської ради, важливо вміти ще й критично проаналізувати її наслідки. Це речі, які потребують більшого обговорення з учителем й очного навчання. Тому міністерство працює над тим, аби допомогти закладам освіти встановити нормальні укриття, безпеку, аби ми якомога швидше могли повернутися до очного навчання, бо ми не можемо собі дозволити такі освітні втрати", - наголошує Винницький.  

У бомбосховищі однієї з київських шкіл
У бомбосховищі однієї з київських шкілФото: Oleksandr Kunytskyi/DW

Читайте також: Кличко: До укриттів навчальних закладів Києва матимуть доступ усі

"Батьки SOS" закликають до більшої підтримки з боку держави

З проблемою прогалин в знаннях дітей батьки часто залишаються наодинці. У громадській організації "Батьки SOS" констатують, що надолуження втраченого лягає на їхні плечі. Батьки шукають можливості наздогнати пропущену програму через репетиторів, однак не у всіх є можливість це оплатити. Співзасновниця "Батьки SOS" Альона Парфьонова вважає, що держава має подбати, аби кожна дитина отримувала ту допомогу, яку вона потребує.

"Ми не можемо просто залишити дитину на другий рік, бо щось вона вчила, щось ні. Найбільші втрати, які треба надолужити це у математиці, фізиці чи хімії. Тому і допомога має бути точкова, ми маємо запропонувати додаткові заняття, факультативи саме тій дитині і саме з того предмету, де є прогалини у знаннях. Але найголовніше, що без психологічної підтримки дітей навряд чи у нас щось вийде", - каже Парфьонова. Міністерство освіти та науки разом з ЮНІСЕФ уже розробили для освітян рекомендації щодо організації програм з надолуження освітніх втрат, радять учителям використовувати індивідуальний підхід, а головне зважати на психологічний стан дітей. 

Читайте також: Уряд визначив, як діти-біженці вивчатимуть шкільну програму за кордоном

Ментальне здоров'я дитини виходить на перший план

Саме через стрес та психологічний стан, в якому  українські діти перебувають від моменту повномасштабної війни, навчальна програма слабше засвоюється школярами, кажуть експерти. Тому в цьому навчальному році школам доведеться більше працювати з ментальним здоров'ям учнів, аби вони могли сприймати навчальний матеріал. "Коли діти щодня перебувають під таким колосальним стресом, то природньо, що рівень знань знижується", - каже експерт з освіти, співзасновник освітньої платформи "Prometheus" Іван Приймаченко. Гострий стрес негативно впливає на здатність до навчання, до освоєння нового, пояснює він. 

Саме для подолання в учнів стресу та психологічного дискомфорту українським вчителям радили починати новий навчальний рік з першого уроку "Як ти? Повертаємося до школи!", аби поговорити з дітьми й про важливість ментального здоров'я. МОН запропонував педагогам кілька сценаріїв цього уроку, під час якого діти мають навчитися кількох технік саморегуляції для того, щоб подолати страх чи тривожність, заспокоїтися, розслабитися та підтримати себе як під час навчання, так і в позашкільному житті. Матеріали уроку містять відеозвернення психологів, які розказують дітям про те, як працюють емоції, та показують прості вправи, що допоможуть стабілізуватися у складні моменти. 

Школа в Харкові після чергового російського ракетного обстрілу, вересень 2022
Школа в Харкові після чергового російського ракетного обстрілуФото: Sofiia Bobok/AA/picture alliance

"Катастрофи немає, всі можуть вчитися. Але ті діти, які були свідками бомбардувань, травм різного масштабу, потребують допомоги психологів. Якщо дитина замкнена, не може соціалізуватися, відмовляється їсти, порушений сон, то це ознака глибокої депресії і їй потрібна особлива увага і навіть медикаментозне втручання", - каже Наталя Шульга, головна експертка з освіти коаліції громадських організацій "Реанімаційний пакет реформ", керівниця напрямку "Глобальна наука" Інституту Аспена.

За її словами, школярів з проблемами ментального здоров'я в українських школах не більше трьох відсотків, втім їм потрібна особлива увага батьків, педагогів та психологів. Разом з тим, Шульга радить освітнім закладам на початку навчального року провести загальний психологічний моніторинг всіх дітей, які повертаються в школи, та допомогти вчителям підготуватися до роботи з ментальним здоров'ям учнів у класі.

Читайте також: На часі чи ні? Освіту в Україні робитимуть новою попкультурою

"Унікальний досвід в освіті, якого немає в інших країн"

Наталя Шульга вважає, що зважаючи на війну та обставини, пов'язані з нею, Україна має перезавантажити "Нову українську школу", реформу яку в 2022 році тільки закінчили. Таке перезавантаження, як пояснила експертка, потрібне для того, аби підготуватися до впровадження повоєнної освіти, переглянути роль учителя в освітньому процесі. Річ у тім, продовжила Шульга, що нині учитель це не тільки людина, яка дає знання, а й ментор, фахівець з ментального здоров'я дитини, психолог, інноватор, який застосовує новітні цифрові технології у навчальному процесі. Саме тому, на її думку, вже зараз необхідно змінити базу професійної підготовки освітян з урахуванням цих викликів, а також більше вчити майбутніх педагогів критичному мисленню та власній стресостійкості.

Досвід українських шкіл останніх років може стати основою нової системи освіти в повоєнній Україні, переконаний Іван Приймаченко, засновник освітньої платформи "Prometheus". За його словами, через пандемію, а потім через війну Україна опинилася на передовій світових освітніх змін і вимушена швидко пристосовуватися до освітніх новацій.

"Уже кілька років ми навчаємо дітей у гібридному форматі: онлайн і офлайн, одночасно використовуються освітні платформи, підручники з усього світу, різні методи й підходи, аби навчити дітей бути стресостійкими й адаптивними, використовуємо передові цифрові технології. Такі наші освітні особливості можуть стати нашою силою, бо хоч жахливою ціною, але ми отримуємо унікальний досвід в освіті, якого немає в інших країн. Цей досвід нам стане у нагоді для швидких позитивних перетворень в країні", - сподівається Приймаченко.

Як школярки на Київщині відновлюють рідний ліцей