Opel: Страйк триває, незважаючи на переговори

Конфлікт розпочався з того, що дирекція американського концерну General Motors після невдалого кварталу вирішила провести серйозну санацію свого дочірного підприємства Opel, головні потужності якого дислокуються в Німеччині. План передбачав заощадження 500 мільйонів євро, шляхом звільнення блиько 12 тисяч працівників на підпрємствах концерну в Європі. Наймасовіші звільнення передбачалися на німецькому заводі в Бохумі, де саме й розпочався страйк минулого тижня.

Ситуація на підприємствах Opel протягом вихідних лише загострилася. Керівник наглядової ради концерну Карл Петер Форстер намагався заспокоїти робітників і закликав повернутися їх на свої робочі місця:

«Проблеми наших співробітників ми беремо близько до серця. Ми докладаємо зусиль для того, аби знайти вирішення, яке б задовольнило обидві сторони. Але ми не думаємо, що страйк у будь-якій формі зможе допомогти справі».

Утім страйк підтримали ще два заводи Opel в Німеччині. Робітники не припиняли акцій протесту, назважаючи на те, що профспілки і керівництво підприємства проводило переговори з врегулювання конфлікту. Кожен день страйку приносить підприємтву мільйонні збитки. Варто зазначити, що незабаром блокування роботи трьох заводів зачепить й інші підприємства Opel, оскільки стане відчутним брак поставок від суміжників. Причому ця проблема стосуватиметься підприємства Opel не лише в Німеччині, а й в інших країнах Європи, зокрема бельгійської філії фірми в Антверпені. Міністр економіки Німеччини Вольфґанґ Клемент, намагаючись відвернути такий кризовий розвиток подій, наполегливо закликав «опельців» отямитися:

«Розуміючи ваші турботи, спричинені можливим скороченням робочих місць, я хочу висловити своє прохання співробітникам Opel, аби вони не загострювали вже й без того критичної ситуації. Слід довіряти сторонам на перегворах, які намагаються знайти вирішення проблеми».

Утім, робітники підприємства, маючи багаторічний досвід, не поспішають довіряти своєму начальству. Так один з працівників у інтерв»ю «Німецькій хвилі» заявив:

«Ми почуваємо себе глибоко обдуреними і покинутими. До нас відряджають якогось Форстера, котрий репрезентує нам програму санації. Але з цього нічого не виходить, то до нас скеровують американців, які намагаються вчинити тиск на нас. Ми більше не довіряємо керівництву, ми знаємо, що на цих панів не варто покладатися».

Незважаючи на заклики уряду та керівництва Opel, робітники підприємства продовжують свій страйк. З гідно з висунутим страйкарями ультиматумом, повернутися до праці вони готові лише після того, як керівництво підприємства відмовиться від планів санації, які передбачають масові звільнення працівників.

Любомир Петренко