1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаАлбанія

Греція може стати на заваді вступу Албанії до ЄС

Какі Балі
11 грудня 2023 р.

Відносини між Грецією та Албанією ніколи не були простими. Зараз країни опинилися на порозі нового загострення - Афіни натякають, що можуть не підтримати початок переговорів про вступ Албанії до ЄС.

https://p.dw.com/p/4ZqFD
Прапори Албанії та Греції
Важкі відносини між Албанією та Грецією сягають корінням в історіюФото: Pond5 Images/imago images

Сирна крамниця Алтіна Месхіні - справжня туристична принада в Перметі, що на півдні Албанії. Вона розташована у великому бункері, побудованому 1939 року фашистською Італією під керівництвом Муссоліні. Під час італійсько-грецької війни 1940-1941 років його використовували італійські солдати, аби обстрілювати з артилерії окопи грецької армії.

Тоді Албанія була окупована Італією. Після того як грецька армія змусила італійську відступати, за Пермет точилися кровопролитні бої. За даними посольства Греції в Тирані, близько 8000 грецьких солдат втратили життя у боях на території Албанії під час грецько-італійської війни. Близько 1300 з них поховані на албанських кладовищах.

Сирна крамниця в колишньому бункері в Перметі
Сирна крамниця в колишньому бункері в ПерметіФото: Ani Ruci/DW

На думку Алтіна Месхіні, нагадувати людям про війну, як він це робить за допомогою своєї крамниці, - важливий крок, аби зрозуміти, наскільки цінними є життя та мир. "Подивіться на мою крамницю, - каже він у розмові з DW. - Її побудували, аби забирати життя в абсурдній війні. Я використовую її, аби підтримувати життя, годуючи людей".

Офіційно Греція та Албанія досі в стані війни

Та якщо окремі люди на кшталт Месхіні винесли уроки з минулого, про відносини між Албанією та Грецією важко сказати те саме. Двосторонні відносини між країнами уже довгий час обтяжені проблемами, багато з яких сягають корінням у минуле. Серед них - не владнані суперечки щодо морських кордонів, стан війни з Албанією, який досі офіційно не скасований у Греції, а також право на володіння землею та нерухомістю серед представників грецької меншини в Албанії.

Читайте також: Як завдяки старанням Греції Балкани стали на бік України

Війну Албанії Греція оголосила 1940 року, після того як на неї напала фашистська Італія з албанської території. І хоч 1996 року Албанія та Греція підписали угоду про дружбу, обидві країни-члени НАТО офіційно досі перебувають у стані війни.

За даними грецького міністерства закордонних справ, уряд в Афінах іще 1987 року ухвалив рішення про скасування стану війни з Албанією. Але парламент Греції так досі й не ратифікував це рішення. Питання "технічного" воєнного стану вже довгий час є джерелом напруження між країнами.

Рядно з портретом Енвера Ходжі, Албанія
До 1990-их років в Албанії правив комуністичний режим, встановлений Енвером ХоджеюФото: Gent Shkullaku/AFP/Getty Images

Для Албанії скасування стану війни важливе, адже це може дати старт переговорам про репарації для меншини чам. Її представники довгий час жили на території нинішнього регіону Епір на північному заході Греції. Після Другої світової війни Греція змусила тікати левову частку мусульман із меншини чам, закинувши їм колабораціонізм під час окупації. Крім того, Греція конфіскувала земельні ділянки цих людей. Після падіння комуністичної диктатури в Албанії в 1990-х роках уряд у Тирані вимагає в Греції репарацій, а представники меншини чам - права повернутися на історичні землі. Греція ці вимоги відкидає, її аргумент: хто хоче повернути собі право власності, має звертатися до суду.

Заарештований кандидат у мери в Албанії - етнічний грек

Утім, зараз головним предметом суперечки між Грецією та Албанією є випадок Фреді Белері - 52-річного представника грецької меншини в Албанії. 14 травня його обрали мером міста Хімара на південному заході Албанії, населення якого становлять переважно албанські греки. Белері й досі не обійняв посаду, адже за два дні до виборів його заарештували за підозрою в підкупі виборців. Чоловік усі звинувачення відкидає. Усі його клопотання про звільнення з-під арешту, а також про початок виконання посадових обов'язків албанські суди досі відхиляли.

Адріатичне узбережжя Албанії - магніт для туристів
Адріатичне узбережжя Албанії - магніт для туристівФото: GENT SHKULLAKU/AFP

Багато хто пов'язує цей інцидент із боротьбою за земельні ділянки та нерухомість на мальовничому адріатичному узбережжі Албанії, а також туристичним потенціалом Хімари. "Багато ділянок на узбережжі належать етнічним грекам, які живуть у Хімарі та прилеглих селах. Із різноманітних причин - передусім через корупцію у державних і комунальних органах, які відповідають за нерухомість, - місцеві власники не можуть інвестувати в нерухомість", - каже адвокат Скердіан Дулі, який працює в Хімарі. Утім, проблеми мають не лише етнічні греки, але й інші місцеві жителі.

Зовнішні інвестиції у прибережну інфраструктуру

Справа в особливостях албанських законів, які регулюють прибережні території. Усі інвестиції в таких регіонах мають погоджуватися національною радою, в якій головує прем'єр-міністр Еді Рама. Крім того, ця рада може призначати сторонніх інвесторів для інвестицій у проєкти на території місцевих і фактичних власників. Адвокат Дулі вважає, що такі правила уможливлюють "крадіжку земельних ділянок місцевих власників". За даними Дулі, у Хімарі є близько 4000 земельних ділянок, яких стосуються спірні правила. Фреді Белері, який перебуває в опозиції до правлячої Соціалістичної партії прем'єра Рами, перед обранням мером пообіцяв змінити ситуацію.

Прем'єр Албанії Еді Рама
Прем'єр Албанії Еді РамаФото: Albania Prime Minister,Press Office

Греція гостро відреагувала на затримання та арешт Белері та закинула Албанії порушення принципів верховенства права та прав грецької меншини. В Афінах вважають ув'язнення Белері політично мотивованим. Греція, яка є членом Євросоюзу, натякнула, що може заблокувати початок переговорів про вступ Албанії в ЄС. Аби такі переговори розпочалися, потрібна одноголосна підтримка всіх країн-членів.

Читайте також: ЄС готовий розширюватися: хто головний кандидат?

Глибока недовіра між Албанією та Грецією

На думку журналіста і письменника Ставроса Цімаса, дуже велику роль відіграє взаємна недовіра у відносинах між Грецією та Албанією. "Від часів комуністичного диктатора Енвера Ходжі, коли країна була ізольована, в Албанії панує відчуття, що країна оточена ворогами. У політичних, історичних та журналістських колах панує підозра, що Греція націлена на те, щоб розірвати Албанію на шматки", - каже він. "Недовіра панує і з грецького боку, притому що грецька громадськість не особливо цікавиться подіями в Албанії", - додає журналіст.

Тим часом Алтін Месхіні з Пермета розповідає, що в його сироварню в бункері щороку приходять багато італійських та грецьких туристів, яких притягує особлива історія цього місця. "Коли ми говоримо про минуле, то всі ми єдині в бажанні жити мирно та мати хороші сусідські відносини. Ми хочемо, аби минуле залишилося в історії та не затьмарювало наше теперішнє та майбутнє".

Албанія відкриває архіви часів диктатури