1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Наскільки захищені українські ГЕС та ГАЕС?

27 червня 2023 р.

Чи можливі теракти на гідроспорудах України? Експерти стверджують, що приводів для хвилювання наразі немає. Однак владні структури готуються до будь-яких сценаріїв.

https://p.dw.com/p/4T5Al
Знищена гребля Каховської ГЕС, супутниковий знімок (16 червня 2023 року)
Знищена гребля Каховської ГЕС, супутниковий знімок (16 червня 2023 року)Фото: Maxar Technologies/REUTERS

Зараз в Україні налічується дев'ять потужних гідроелектростанцій (ГЕС), не враховуючи знищеної Каховської, чотири гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) на річках Дніпро та Дністер та близько 50 малих ГЕС невеликої потужності на цих та інших річках. З початком повномасштабної війни Росії проти України усі гідроспоруди знаходяться в зоні ризику і більшість з них неодноразово зазнавали російських ракетних обстрілів. Наскільки вразливими є українські ГЕС та ГАЕС та чи можливий  теракт як щодо Каховської ГЕС на інших гідроспорудах України?

Москва має проєкти українських ГЕС та ГАЕС

Усі ГЕС і ГАЕС в Україні, окрім однієї, проєктувало харківське підприємство ПрАТ "Укргідропроект". Як повідомив DW керівник пресслужби підприємства Владислав Рябенко, більшість гідрооб'єктів будувалися за радянських часів, тому креслення і проєкти українських ГЕС та ГАЕС в обов'язковому порядку передавалися до Москви на затвердження. Це означає, що зараз вони є у розпорядженні Росії. "На жаль, усі проєкти наших ГЕС та ГАЕС є також і у "Мосгидропроект". Ми не знаємо, що з цим робити. До війни наші інституції контактували, зараз контактів немає", - каже Рябенко.

При цьому, за його словами, вже за часів незалежності Україна неодноразово робила модернізацію гідроспоруд, тож про "дещо" на українських ГЕС і ГАЕС Росія таки не знає. "Модернізація проводиться постійно. Попри те, що вони мають креслення, те, що у них є на старих паперах, суттєво відрізняється від того, що є насправді", - зауважує представник "Укргідропроект". У компанії запевняють, що розробляли ГЕС та ГАЕС з врахуванням ризиків ядерної війни, до якої тоді посилено готувався СРСР, тож нинішні російські ракетні обстріли, хоч і завдають гідрооб'єктам пошкоджень, але не здатні їх зруйнувати.

Читайте також: Росія навмисно пошкодила греблю Каховської ГЕС - ISW

Гідрооб'єкти під надійною охороною

Це підтверджують і в "Укргідроенерго" - найбільшій гідрогенеруючій компанії України, яка експлуатує ГЕС і ГАЕС. "Каховська ГЕС була підірвана зсередини, що доказано на 99,9 відсотків. Такого плану руйнування, як ми бачимо там, завдати ззовні неможливо, бо гідроелектростанції були розраховані навіть під ядерний удар, під сейсмічні коливання 6-7 за шкалою Ріхтера, - сказав в інтерв'ю DW голова ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота. - Щоб зруйнувати ГЕС, потрібно скидати з літака не одну багатотонну бомбу в одне і теж саме місце, а російські літаки зараз не можуть залетіти безперешкодно на контрольовану Україною територію".

Сирота наголошує, що небо над Україною зараз захищене набагато краще, ніж на початку повномасштабного вторгнення РФ. За його словами, аби повторити на інших українських гідрооб'єктах те, що ймовірно Росія зробила на Каховській ГЕС, потрібно багато вибухівки і фізична присутність окупантів на самій станції. "На це потрібно багато часу, сотні кілограмів вибухівки та знання місця, де саме її закладати. Але це неможливо, бо зараз всі гідроелектростанції під надійною охороною. Тому можливості завдати катастрофічних руйнацій українським ГЕС у них немає", - пояснює голова "Укргідроенерго".

Екоцид і контрнаступ ЗСУ: наслідки знищення Каховської ГЕС

Ймовірність російського терору "великою водою" зберігається?

Російська армія зацікавлена знищувати дамби, греблі та ГЕС, які на них стоять, задля того, щоб внаслідок руйнувань неконтрольований розлив води з водосховищ зупинив контрнаступ Збройних сил України(ЗСУ), неодноразово стверджували в українській владі та армії. Як приклад - наводять інцидент у травні, коли зруйнували дамбу Карлівського водосховища у Донецькій області, що призвело до затоплення кількох населених пунктів. Уже в червні було зруйновано греблю Каховської ГЕС на Херсонщині та саму станцію, що призвело до катастрофічних наслідків з людськими жертвами. У цьому Україна також звинувачує Росію. Хоч та відповідальність і відкидає, багато що вказує саме на підрив росіянами, під контролем яких перебувала станція. Американське видання New York Times проаналізувало інженерні плани ГЕС та поспілкувалося з фахівцями і дійшло висновку: греблю Каховської ГЕС було пошкоджено вибухом, який влаштувала Росія.

Пізніше, за даними Сил оборони Таврійського напрямку від 12 червня, у тоді окупованому росіянами селищі Новодарівка в Запорізькій області була підірвана дамба, що призвело до затоплення вздовж берегів річки Мокрі Яли. "Дамби, тобто гідротехнічна споруда з піщано-глинистих ґрунтів, каміння, що захищають низовини від затоплення, з'єднання напірних споруд гідровузлів з берегами на ракетні обстріли, на жаль, не проєктувалися", - констатує керівник пресслужби ПрАТ "Укргідропроект" Владислав Рябенко. Тому в Україні ризик розливу великої води все ж таки є і до цього треба готуватися.

Читайте також: Україна готується до спалаху інфекційних хвороб на півдні

Вчені моделюють наслідки ймовірного затоплення від пошкодження ГЕС та ГАЕС

Ще навесні 2022 року, коли російська армія вела інтенсивні бої на північному заході від української столиці науковці Інституту проблем математичних машин та систем НАН України обрахували та змоделювали характер затоплень Києва та Київської області в разі пошкодження Київської ГЕС. Ці обрахунки мали допомогти владі швидко розробити заходи своєчасного реагування на можливу катастрофу, попередження й захист населення.

Серед тих, хто брав участь у прогнозуванні затоплення берегів Дніпра в Києві внаслідок прориву дамби Київської ГЕС за її ймовірного руйнування, був і Марк Железняк, професор Інституту радіології довкілля Фукусімського університету, український вчений-гідролог. Як він пояснив DW, ще раніше група вчених Інституту проблем математичних машин та систем НАН України за його керівництва розробила систему математичного моделювання повеней, яку після вторгнення РФ адаптували для прогнозування підтоплення територій Київщини у разі руйнування греблі Київського водосховища.

"Наші розрахунки показали, якщо навіть за якихось умов Київська ГЕС буде зруйнована, що малоймовірно, то якихось катастрофічних наслідків для Києва не буде. Навіть у мікрорайоні Оболонь, який знаходиться найближче до ГЕС, будуть лише невеликі підтоплення. Проблематично може бути лише у поселеннях на південно-східній околиці Києва у Корчуватому та Гаванських садах, де є затоплення навіть при повенях", - зазначив Железняк. При цьому він виключає сценарій руйнування Київської ГЕС чи іншої гідроелектростанції, допоки об'єкти контролюються Україною. "Оскільки всі ГЕС контролюються Україною, то не може бути таких руйнувань, як на Каховській ГЕС, яка була окупована РФ. Бо для того, щоб зруйнувати ГЕС, вибухівку потрібно було закласти саме в середину станції", - пояснює науковець.

Читайте також: Каховська ГЕС не підлягає відновленню після знищення - "Укргідроенерго"

Потрібна антидиверсійна робота

Подібні розрахунки вчені на початку року зробили і для Каховської ГЕС. Вони стали у нагоді для швидкої евакуації населення у Херсонській та Миколаївській областях. У планах науковців було зробити прогнозування для всіх ГЕС Дніпровського каскаду, однак тоді забракло коштів для завершення проєкту. Наразі, за словами Марка Железняка, після катастрофи Каховської ГЕС українська влада має намір поновити проєкт з моделювання наслідків ймовірних пошкоджень чи руйнувань українських гідроспоруд.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що попри неможливість пошкодити українські ГЕС з повітря Росія продовжуватиме ракетні обстріли гідроспоруд та посилить диверсійну роботу на цих об'єктах. Тож українські правоохоронні органи мають посилити безпеку ГЕС та основних гідровузлів. "Росія й надалі намагатиметься вести диверсійну роботу щодо українських наших гідроелектростанцій. Найімовірніше на Київській, Кременчуцькій чи Дніпровській ГЕС. Тому українській розвідці чи контррозвідці треба посилити антидиверсійну роботу, аби захистити ГЕС", - переконаний Омельченко.

"Тут життя нема": вода спала, що залишилося?