Після перерви на пандемію - культурні столиці Європи 2022 та 2023 років

Новий Сад - колоритний, гучний та багатогранний. У другому за розмірами місті Сербії живуть серби, угорці, словаки, хорвати, румуни, чорногорці, роми та представники інших етнічних груп. Культурне життя вирує. У 19-му столітті Новий Сад був центром сербської культури та важливим торговельним і виробничим центром. Тому його назвали "Сербськими Афінами".

Перед цим годинником треба постояти трохи довше, поки розберешся, котра ж година: маленька стрілка показує хвилини, велика - години, тобто все навпаки. Недарма цей годинник називають "п'яним". Місту його подарувала ерцгерцогиня й королева Австрії Марія Терезія приблизно в 1750-му році. Відтоді він і вводить в оману відвідувачів Петроварадинської фортеці.

Фортеця Петроварадин розташована на пагорбі над Дунаєм і є однією з найважливіших історично-культурних пам'яток Сербії. Ця фортеця належить до тих у Європі, котрі збереглися найкраще. Її особливість - підземні ходи, протяжність яких сягає 16 кілометрів. Починаючи від 2001 року, на території фортеці регулярно в липні відбувається чи не найбільший у Південно-Східній Європі музичний фестиваль EXIT.

Мілева Марич була першою сербкою і однією з перших жінок у світі, яка вивчала в університеті математику та фізику. У 1903 році Марич вийшла заміж за свого однокурсника Альберта Ейнштейна - супроти бажання його матері. Через одинадцять років шлюб розпався. Про її роль у розробці теорії відносності донині можна почути чимало міфів.

Еш - друге за величиною місто герцогства Люксембург. Еш - так само називається й окремий кантон, до складу якого входять 18 комун, вісім з яких є французькомовними. Маленький Люксембург розташований між Францією, Бельгією та Німеччиною і має велике європейське значення: тут у 1985 році була підписана Шенгенська угода, яка скасувала прикордонний контроль на території частини Європи.

12 квітня 1128 року Еш вперше згадується під назвою "Аш" у документах, складених Папою Гонорієм II. У 19-му столітті це місто розквітло завдяки видобутку залізної руди. Після того, як доменні печі остаточно охололи, місту довелося шукати нові шляхи розвитку. Сьогодні на території, де колись розташовувались промислові цехи, розкинувся університет.

Люксембурзький університет заснували 2003 року. Кампус Бельваль, де розташувалась університетська бібліотека, є яскравим прикладом поєднання сучасної і індустріальної архітектури. Близько 6700 студентів навчаються чотирма мовами: англійською, німецькою, французькою і люксембурзькою. Нині в Еш проживають представники понад 120 національностей - при цьому його населення становить лише 36000 жителів.

Каунас - друге за величиною місто Литви. Рік культури тут стартує 22 січня: близько 40 фестивалів, понад 60 виставок та більше 250 окремих заходів, у тому числі "Міжнародний день щастя" в березні. Очікується прибуття багатьох міжнародних зірок, таких як Марина Абрамович, Філіп Міллер, Вільям Кентрідж, Йоко Оно, Дженні Каган і Роберт Вілсон.

У рамках культурного року кураторка Дайва Цітваріене видасть книгу "The Jews of Kaunas" (укр. "Євреї Каунаса"). Також за допомогою графіті на стінах будинків тематизується єврейське життя міста. Чимало євреїв під час Другої світової війни німці зігнали в місцеве гетто, яке згодом було перетворено на концентраційний табір, і стратили.

Символом Каунаса як культурної столиці є нова міфічна істота Каунаське чудовисько. Цей персонаж створювали всі жителі міста. Його мета - нагадати про мультикультурне минуле, аби про Каунас більше не говорили як про "найбільш литовське з усіх литовських міст". Міфічна істота об'єднає минуле з майбутнім. Як саме "чудовисько" виглядає - поки таємниця. Її розкриють 22 січня 2022 року о 22.22.

Не менш цікавим обіцяє бути й 2023 рік, коли титули культурних столиць Європи отримають румунська Тімішоара, угорське Веспрем і грецький Елефсін. Якщо Новий Сад називають "сербськими Афінами", то місто Тімішоара відоме як "маленький Відень". Це місто на заході Румунії колись входило до Австро-Угорщини. Численні нещодавно відреставровані старі будівлі досі нагадують про ту історичну епоху.

Саме в цьому місті в кінці 1980-х років почалася революція проти комуністичного режиму. У Тімішоарі відбувались численні демонстрації, які часто завершувались криваво. На Оперній площі (фото) від куль загинуло чимало демонстрантів, серед яких були діти та підлітки. Невдовзі протести розрослилися й призвели до повалення комуністичного режиму в Румунії.

Однією з визначних пам'яток міста є Собор трьох святителів. Побудований незвично для православного храму - з вежами замість типових куполів. Але особливість не тільки в цьому - для будівництва довелося загнати в болотисту землю 1000 бетонних стовпів. Будівництво собору завершили в 1940 році. Сьогодні він є справжньою туристичною принадою.

12 листопада 1884 року на темних вулицях міста спалахнуло електричне світло. Тімішоара - одне з перших міст у Європі, де провели електричне вуличне освітлення. І сьогодні місто багато чим відрізняється від решти Румунії - економіка процвітає, рівень безробіття нижчий, ніж у решті країни, тут оселилися багато міжнародних компаній, передусім з Німеччини.

Ще одне місто, яке в 2021 році мало стати культурною столицею Європи, - Елефсін у Греції. Назва міста походить від Елевсінських містерій - таємничих обрядів під час свят на честь богині родючості, хліборобства й шлюбу Деметри. До участі в обрядах допускалися лише обрані. Елефсін був одним із найважливіших античних культових центрів.

Старий промисловий порт є одним з особливих об'єктів міста. Проте протягом багатьох років він уже не працює і використовується як корабельний цвинтар. Близько 30 кораблів і човнів тут іржавіють упродовж от уже десятиліть. Торік міське керівництво розпорядилось підняти з дна та утилізувати корабельні уламки - підготовка до року культури розпочалася.

Фінансово-економічна криза, яка кілька років тому сколихнула Грецію, далася взнаки й в Елефсіні: збанкрутілі підприємства, високе безробіття. Але тепер місто хоче засяяти новим блиском. Парки розчищають і причепуюють, реставрують будівлі - місто хоче постати модним і сучасним на початку культурного року. Елефсін стане культурною столицею 2023 року.

Угорське місто Веспрем також стане культурною столицею Європи у 2023 році. Воно розкинулось на північ від озера Балатон, за 75 хвилин їзди від столиці Будапешта. Упродовж століть єпископ з Веспрема коронував угорських королев. Тому Веспрем досі називають "містом королев".

У 2019 році Веспрем включили до мережі креативних міст ЮНЕСКО як місто музики. Тут регулярно відбувається ціла низка престижних фестивалів. В рік культури планується створити відкриті для всіх музичні майданчики, де зможе виступити кожен охочий, а мешканців та гостей міста мотивуватимуть опановувати якийсь музичний інструмент. Тож 2023 рік обіцяє бути культурно насиченим.