1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Про що розповідають збиті над Україною російські ракети

9 січня 2024 р.

Що змінилося в російських ракетах за час війни? Чи заважає РФ санкційний тиск виробляти зброю? Представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та техніки Андрій Рудик - в ексклюзивному інтерв'ю DW.

https://p.dw.com/p/4azFg
Наслідки російської ракетної атаки на Одесу 18 липня 2023 року
Наслідки російської ракетної атаки на Одесу 18 липня 2023 рокуФото: Ukrainian Armed Forces/REUTERS

Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки було створено в Україні вже після початку повномасштабного вторгнення РФ. Тут вивчають збиті російські ракети та дрони, а також гелікоптери, літаки, танки, БМП, міни тощо. Що змінилося в російських ракетах за час війни? Чи заважає РФ санкційний тиск виробляти зброю? На ці та інші запитання в інтерв'ю DW відповідає представник цього центру, капітан Андрій Рудик.

DW: Пане Рудик, як відбувається дослідження збитих російських ракет та зброї загалом? Наскільки це складний та тривалий процес?

Андрій Рудик: На дослідження зброї потрібен різний час - в залежності від її типу та номенклатури. Ми працюємо по всій Україні - не лише в Києві та області. Так, виїжджаємо на місця падіння уламків збитих ракет та дронів. Працюємо разом із представниками правоохоронних органів, обмінюємося інформацією. Також несемо службу в зоні бойових дій, в тому числі на лінії бойового зіткнення.

Капітан Андрій Рудик
Капітан Андрій РудикФото: Vladimir Shtanko/AA/picture alliance

Після здобуття трофеїв далі вже в центрі їх досліджуємо. Але спочатку перевіряємо, чи не несуть вони небезпеки. Загалом дослідження конкретного ворожого озброєння - доволі складний процес. Ми часто працюємо з обгорілими і деформованими залишками. Іноді росіяни затирають бортові номери, умовні позначення, серійні номери тощо. Тобто, перш за все, це пошукова робота, а потім кропітка аналітична робота.

Це непростий процес, тому що після збиття ракета практично знищується. Ми часто збираємо пазл з обгорілих деталей і мікросхем. Ідеальна ситуація, коли в ракети відбувся збій двигуна і вона просто впала, не розірвавшись. Але такого майже не буває.

Наразі ми вже маємо напрацьовану базу, а досвід деяких військовослужбовців центру, дозволяє миттєво ідентифікувати той чи інший компонент трофейного озброєння. Зазначу, що свого часу в роботі нам допомогла трофейна документація. Зрозуміло, що з ракетою чи безпілотником вона не падає. В ході контрнаступальних дій періодично вдається здобувати документацію про танки, бойові броньовані машини різних типів, артилерійські системи тощо.

Скільки за весь час роботи центру було досліджено озброєння?

Це таємна інформація, ми її не розповсюджуємо. Номенклатуру називаємо. Це, наприклад, танки Т-90М "Прорив", Т-72Б3, різні бойові броньовані машини різних модифікацій, крилаті стратегічні ракети Х-22, Х-55, Х-101, Х-47М2 комплексу "Кинджал" тощо. Тобто фактично вся зброя РФ, окрім хіба що крейсеру "Москва", так як він затонув. Важко досліджувати техніку ворожих повітряно-космічних сил, тому що вона знищується або в "сірій зоні", або на тимчасово окупованій території, або на території Російської Федерації.

Частина внутрішньої електроніки танку Т-90М "Прорив"
Частина внутрішньої електроніки танку Т-90М "Прорив"Фото: Photo of Research center for trophy and promising weapons and military equipment

Але ж були літаки, які збивалися і в Київській області на початку повномасштабного вторгнення…

Так, ми їх досліджували. Однак нам важливо постійно досліджувати озброєння на прикладі й інших зразків. Це потрібно для виявлення можливих модифікацій та вдосконалень. Ми воюємо з підступним ворогом, якого не варто недооцінювати.

Також є проблема з дослідженням мінного озброєння. Точніше, об'єктивні перепони. Справа в тому, що міни, зазвичай, знаходять в бойовому положенні, коли їх вже не можна знешкодити без підриву і подальшого руйнування їхніх окремих компонентів.

Ви згадали про модифікації. Цікаво, чи багато їх у російській зброї за весь час повномасштабного вторгнення?

Найбільше таких модифікацій зустрічаємо в російських стратегічних крилатих ракетах і безпілотних літальних апаратах різних типів. В основному модифікації відбуваються на рівні електроніки. Чому? Ми припускаємо, що під впливом санкцій РФ намагається замінювати центральні процесори і ПЛІС-матриці (на відміну від звичайних цифрових мікросхем, логіку роботи ПЛІС не визначають при виготовленні, а задають за допомогою програмування. - Ред.) - критично важливі мікросхеми, які відповідають за швидкість обчислення процесів. Тобто, грубо кажучи, в ракеті вони відповідають за точність влучання по цілях. Таким чином РФ намагається знайти нові технологічні рішення проблем, породжених санкціями. Але я не скажу, що ці спроби успішні. Росіяни мають великі проблеми навіть з копіюванням технологій іноземного походження. Виробництво мікросхем - складний процес, яким займається невелика кількість держав у світі. РФ не може опанувати таку технологію, і це нам грає на руку. Часто говорять, що санкції не діють. Але, повірте, санкції діють. РФ має проблеми із доступом саме до критично важливих мікросхем - центральних процесорів та ПЛІС-матриць.

А чи має ваш центр підтвердження, що РФ уже налагодила власне повноцінне виробництво "шахедів"?

Історія про те, що РФ сама виготовляє "шахеди" ще не підтверджена технологічно. Нині ми продовжуємо знаходити старі зразки даного баражуючого боєприпасу. Якщо б вони масово їх виготовляли, то більше було б збитих дронів з модифікаціями. Адже корпус виготовлених в Ірані дронів є цільним і має наповнення у вигляді сот, надрукованих на 3D-принтерах. Тоді як начебто російський "шахед" має композитний корпус та інший наповнювач. Також росіяни ставлять на "шахеди" інші акумулятори, блоки і модулі супутникової навігації, бойову частину і двигун. Щоправда останній змінив своє походження, а не принцип роботи. Водночас ми не зафіксували змін в бортовому комп'ютері "шахеда". Росія робить багато кустарних модифікацій, експериментує. Таким чином ворог шукає технологічні рішення для здешевлення виробництва і способи обходу нашої системи протиповітряної оборони.

Обшивка іранського "шахеда" має вигляд бджолиних сот
Обшивка іранського "шахеда" має вигляд бджолиних сотФото: Photo of Research center for trophy and promising weapons and military equipment

На вашу думку, якби РФ не мала доступу до західних технологій, то вона б змогла виробляти зброю?

Я б не казав західних. Точніше буде іноземних. Нині я не можу підтвердити наскільки РФ має прямий чи непрямий доступ до іноземних технологій. Ми не називаємо ні компанії, ні держави, не показуємо дати виробництва. Чому? Тому що РФ могла багато запасів сформувати до початку повномасштабного вторгнення. Ми ж цього не знаємо.

По-друге, безумовно є питання контрабанди і обходу санкцій через треті, четверті, п'яті, десяті держави. Адже є товари подвійного призначення, які складно регулювати. От наприклад, контролери в російській зброї іноземного походження. Деякі з них підпадають під категорію товарів подвійного призначення, які складно регулювати санкційною політикою. А центральні процесори і ПЛІС-матриці - це вже суто військова технологія. Вони мають свій унікальний номер і маркування. Тому це легко відстежують, а ми ці дані передаємо партнерам. 

А чи є в російській зброї деталі із побутової техніки?

Не можна взяти, наприклад, чіпи, які використовуватимуться для обчислення, з пральної машини та вкрутити в ракету. Адже ракета - це зброя, яка має витримувати певні навантаження. Коли ракета летить на високій швидкості, то на неї здійснюють вплив зовсім інші фізичні і хімічні чинники, ніж ті, які мають місце під час роботи пральної машинки. Тому росіяни умовно не можуть скрутити центральний процесор з побутової техніки та поставити в ракету.

Водночас їм нічого не заважає копіювати ці технології. Вони дивляться на пайку або друк чіпів. Також вони ставлять в дрони камери з іноземної побутової техніки. Це неповний перелік того, як росіяни використовують іноземні компоненти у своєму озброєнні. 

Тобто неможливо обмежити РФ повністю доступ до іноземних технологій?

Це не зовсім компетенція нашого Центру. Ми не знаємо чи отримує РФ комплектуючі через треті держави або чи використовує власні запаси.

Зовнішній вигляд оптико-електронної системи стратегічної крилатої ракети Х-101
Зовнішній вигляд оптико-електронної системи стратегічної крилатої ракети Х-101Фото: Photo of Research center for trophy and promising weapons and military equipment

Чому важливо досліджувати російську зброю? Лише з точки зору оцінки санкційного впливу?

Звісно, що і ця причина має місце. Але ми ж військові, і нам, перш за все, отримані знання дають змогу протидіяти цій зброї. Наприклад, та ж ракет Х-101 - це російська розробка, вже після розпаду Радянського Союзу. І в нас не було щодо неї інформації - про бортовий комп'ютер, блок супутникової навігації тощо. Наразі ми вже працюємо з її модифікаціями. Так, росіяни в ракету Х-101 додали блок постановки перешкод Л-504. Він вистрілює дипольними відбивачами для того, щоб ускладнити засобам радіолокаційної розвідки пошук цієї ракети для подальшого збиття системами протиповітряної оборони. Таку модифікацію ми знайшли торік. В базовій комплектації Х-101 цього пристрою не було.

І наскільки цей блок є ефективним?

Він не став ефективним настільки, наскільки росіяни хотіли. Збройні сили України навчилися протидіяти цьому і збивають такі ракети. Звісно, не на сто відсотків. Адже жодна система ППО у світі не дає стовідсоткової ефективності.

Читайте також: Масовані ракетні удари. Наскільки стабільною є українська ППО

Зовнішній вигляд блоку постановки перешкод Л-504 на корпусі стратегічної крилатої ракети Х-101
Зовнішній вигляд блоку постановки перешкод Л-504 на корпусі стратегічної крилатої ракети Х-101Фото: Photo of Research center for trophy and promising weapons and military equipment

Після обстрілу Києва 2 січня в інтернеті були опубліковані кадри падіння майже цілої ракети в Дніпро. Стверджувалося, що це "Кинджал". Чи досліджували цю ракету? Адже, якщо це "Кинджал", то Україна вперше отримає ракету у більш-менш вцілілому стані. 

Наразі ведуться роботи. Ще не підтверджено, що це "Кинджал". Як це можна візуально визначити лише по відео? Той же "Іскандер" має подібну до "Кинджала" будову.

З огляду на ваші дослідження, чи могли б сказати зброю походженням з яких країн Росія вже використовувала проти України?

Іранські баражуючі боєприпаси Shahed. Більше поки до нас нічого не потрапляло на дослідження. В публічній площині обговорюють, що КНДР також постачає артилерійські снаряди до РФ. Але вони до нас не потрапляли. Можливо, це пояснюється тим, що їх складно захопити. Адже артилерія знаходиться за 20 кілометрів від лінії фронту. Але поки вони до нас не потраплять і ми їх не проаналізуємо, нічого сказати не можу.

Нещодавно в Білому домі заявили, що Росія вже використала проти України балістичні ракети з КНДР. Згодом українські слідчі заявили, що виявлені уламки однієї з ракет, якою війська РФ обстріляли місто Харків 2 січня, "дуже схожа" на ракету з КНДР. Чи вже досліджували ці ракети? Чи дійсно РФ застосовує проти України північнокорейські ракети?

Наразі такої інформації немає. Ми постійно в роботі, збираємо деталі. Це кропіткий процес. Якщо це дійсно була північнокорейська ракета, ми проведемо відповідні дослідження та з часом розповімо про це. 

Окрім ракет, дослідження, які провели фахівці вашого центру, допомогли посилити протидію ще якійсь російській зброї?

На основі зібраної інформації надаються рекомендації. Зокрема, ми знаємо як боротись зі зв'язком на тих же танках Т-90М "Прорив", зі зв'язком на автоматизованих машинах управління вогнем артилерією та радіолокаційних станціях контрабатарейної боротьби "Зоопарк-1М". І це неповний перелік. Також ми досліджуємо ворожу екіпіровку. Наша задача якраз і полягає в тому, щоб дослідити слабкі місця ворожого озброєння та військової техніки.

Ви могли б назвати зразки російської зброї, які б вас здивували?

У більшості випадків це копіювання іноземних технологій. Звісно, я не можу сказати, що вони все скопіювали. Але нас дивує, що за наявності великої економіки та піару російської армії, реального розвитку немає. Кількість вони мають, але не якість. Це нас здивувало.

Скільки БПЛА виробляє Україна й чи треба копіювати "шахед"