1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рада ухвалила у першому читанні дискусійний закон про медіа

Степан Смишляєв
30 серпня 2022 р.

Законопроєкт, прийняття якого є необхідним для євроінтеграції України, розглядається парламентом вже більше двох років. Зараз його критикують за ймовірне послаблення захисту України від російського культурного продукту.

https://p.dw.com/p/4GEVU
Засідання Верховної Ради України. Ілюстративне фото
Засідання Верховної Ради України. Ілюстративне фотоФото: Irina Yakovleva/TASS/imago images

Верховна Рада у вівторок, 30 серпня, 233 голосами "за" ухвалила у першому читанні проєкт закону "Про медіа" під реєстраційним номером 2693-д. По це у Facebook повідомила  заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та заступниця голови фракції "Слуги народу" у Раді Євгенія Кравчук.

Законопроєкт "Про медіа" знаходиться на розгляді парламенту більш двох років - вперше він був зареєстрований під номером 2693 у грудні-2019. В травні 2020 року його було відправлено на повторне перше читання, після цього він ще декілька разів доопрацьовувався профільним комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики. Остання редакція документу була підтримана комітетом не за довго до його розгляду в сесійній залі - 23 серпня.

У пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що чинне законодавство у сфері засобів масової інформації, "прийняте у 1993-2006 роках, є застарілим і не відповідає сучасному рівню технологічного розвитку у сфері медіа", а деякі форми існування медіа знаходяться поза правовим полем.

Читайте також: Рада схвалила закон про страхування журналістів під час війни

Вимога для євроінтеграції України

Автори законопроєкту наголошують, що ухвалення нового закону необхідне для євроінтеграції України та імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою ЄС 2018/1808 від 14 листопада 2018 року.

Напередодні розгляду документу в парламенті представництво ЄС в Україні наголосило, що нове законодавство має забезпечити конкурентний медіаринок з чіткими правилами для всіх, незалежним регулятором та узгоджуватися з директивою ЄС. "Це важливо для наступних кроків на шляху України до ЄС", - йшлося у дописі представництва у Twitter, оприлюдненому 29 серпня.

При цьому видання "Українські новини" 30 серпня, посилаючись на порівняльно-правовий аналіз до законопроекту 2693-д, наданий секретаріатом Кабінету Міністрів на публічний запит, повідомило, що "лише 10% законопроєкту стосуються прямих європейських зобов’язань, які взяла на себе Україна як країна-кандидат на вступ у Європейський Союз".

Водночас у висновку комітету Ради з питань інтеграції України до ЄС до останньої редакції документу стверджується, що він не суперечить зобов’язанням України перед Євросоюзом, але потребує доопрацювання, оскільки не повною мірою враховує положення Директиви 2010/13.

Читайте також: "Репортери без кордонів": війна Росії в Україні вдарила по свободі слова

Критика законопроєкту

Під час обговорення попередніх редакцій законопроєкту, лунали застереження щодо розширення повноважень регулятора - Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Основні ж претензії до останньої редакції документу стосуються послаблень обмежень на російський культурний продукт.

"34 народні депутати з п’яти  фракцій та позафракційні звернулися до спікера Руслана Стефанчука з закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт "Про медіа", щоб гуманітарний комітет ще раз його розглянув і усунув усі небезпеки розмінування культурного кордону з Росією", - написав 29 серпня у Facebook нардеп від "Європейської Солідарності" Володимир В'ятрович.

За його словами, законопроєктом, зокрема, скасовується заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків, знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, "дозволяється практично безкарне порушення на 10% квоти на українські пісні на радіо", робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.

Читайте також: В Україні немає телеканалів, що мовлять виключно державною мовою - Кремінь

У відповідь на критику один з авторів законопроєкту, голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що більшість з претензій і побоювань є безпідставними. "Є дуже невеликий перелік речей, які точно можна і треба врахувати до другого читання. Всі вони відомі, вже зафіксовані, і зробити це буде не складно", - написав він у Facebook 25 серпня.

Мовний омбудсмен про дерусифікацію й мову як зброю