1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Тероризм

Реакція Зеленського на Луцьк має бути винятком - експертка

22 липня 2020 р.

Що мотивує нападника на захоплення заручників? Як оцінити реакцію української влади на драму у Луцьку? Про це DW розпитала експертку Міжнародного центру контртероризму (ICCT) у Гаазі Румяну ван Арк.

https://p.dw.com/p/3fhsh
Луцьк
Після завершення драми із захопленням заручників у ЛуцькуФото: picture-alliance/AP Photo/Ukrainian Police Press Office

DW: Пані ван Арк, президент України Володимир Зеленський пішов на виконання вимоги нападника з Луцька і записав відеозвернення. Як Ви це оцінюєте?

Румяна ван Арк: Резолюція Ради Безпеки ООН 1904 від 2009 року вимагає від країн-членів запобігати виплаті викупів напряму чи опосередковано, групам або особам, які вважаються терористами відповідно до режиму санкцій ООН. У 2013-му, відповідно до цієї резолюції, країни G8 однозначно відкинули можливість виплати викупів. У цьому контексті реакція президента України є незвичною та достатньо нетиповою. Разом з тим, згідно з наявною зараз інформацією, вимоги (нападника - Ред.) не стосувалися виплати грошей. Збереження життів було головним міркуванням, тому ця реакція, мабуть, зрозуміла за цих конкретних обставин. До цього треба ставитися як до винятку, який лише підтверджує загальну лінію держав. 

Що зазвичай мотивує нападника на скоєння такого злочину, як озброєне захоплення заручників?

Тут немає однозначної відповіді. Мотиви можуть бути різними: від особистих до ідеологічних і політичних або ж навіть поєднання двох, усіх трьох або навіть більшої кількості мотивів. Сам по собі намір дуже важко розслідувати і довести - як у випадку таких стандартних злочинів, як вбивство, так і у випадку тероризму чи його підтримки. Саме через ці труднощі, особливо у контексті терористичної діяльності, часто виникає необхідність спільних розслідувань спецслужб та поліції.

Др. Румяна ван Арк з Міжнародного центру контртероризму у Гаазі,
Др. Румяна ван Арк з Міжнародного центру контртероризму у Гаазі, НідерландиФото: Hilko Visser

Нападник у Луцьку був відомий правоохоронним органам. Повідомляється, що раніше він вже був засуджений, зокрема, за бандитизм і незаконне поводження зі зброєю. Чи можна було попередити учорашню драму із захопленням заручників?

На жаль, навіть у випадку, якщо певна особа перебуває у полі зору спецслужб та поліції і проти неї велися розслідування, дуже важко передбачити, чи така особа колись здійснить терористичний акт. Невідомо і те, коли це може статися. Попри те, що особа могла у минулому скоїти злочин, могла радикалізуватися або ж набути екстремістських поглядів, це ще не означає, що одного дня така людина скоїть або сприятиме здійсненню терористичного акту. Важливим було б встановити, чи були у спецслужб та поліції потенційні можливості чи змога для дій, унаслідок яких цим подіям (у Луцьку - Ред.) можна було б запобігти. Розслідування щодо нападника у "Манчестер Арена" та звіт комісії британського парламенту може бути корисним з практичної точки зору для інших служб безпеки та поліції. Наприклад, вжиття заходів щодо особи, яка зустрічається або контактує з відомими екстремістами, зміна поведінки, соціальні мережі тощо. 

Читайте також: Коментар: Жодних подвійних стандартів, коли йдеться про тероризм

Деякі аналітики застерігають від того, що увага медіа та публічність можуть надихнути інших нападників на скоєння подібних злочинів. Як вважаєте?

Завжди є шанс, що після гучних подій та публікацій про злочини і тероризм можуть статися нові спроби вчинити теракти. Науковці часто вважають терористичні акти політичним театром, адже зловмисники та афілійовані з ними групи шукають якомога ширшої громадської платформи для поширення своїх поглядів та ідеології. Медіа тут досить непросто зберегти баланс - повідомляти про перебіг події, яка розгортається, і не надавати при цьому трибуну нападникові. Саме тому підхід (голови уряду Нової Зеландії - Ред.) Джасінди Ардерн, яка сконцентрувалася на жертвах нападу у Крайстчерчі, але відмовилася називати ім’я нападника, здобув похвалу серед академічної спільноти та серед практиків.

Читайте також: Global Media Forum 2018: Якщо медіа не повідомлятимуть про тероризм, то хто?