Опір Туреччини щодо вступу Швеції до НАТО знято
11 липня 2023 р.
"Це історичний день", - задоволено повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пізно ввечері в понеділок у Вільнюсі. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган припинив чинити опір вступу 32-го члена Північноатлантичного альянсу після переговорів з прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Туреччина відкладала ратифікацію членства Швеції в НАТО протягом кількох місяців.
Тепер, під час зустрічі на вищому рівні, яку модерував Єнс Столтенберг, Ердоган і Крістерссон домовилися про нову угоду щодо боротьби з тероризмом. Швеція, очевидно, погодилася задовольнити відповідні турецькі побажання щодо посилення переслідування підозрюваних курдських терористів. Прем'єр-міністр Ульф Крістерссон, однак, заявив журналістам, що йдеться не про нові зобов'язання, а про виконання старих, які Швеція взяла на себе ще торік на саміті в Мадриді.
Дати вступу досі немає
Президент Туреччини Ердоган задоволений цими новими запевненнями і, зі свого боку, пообіцяв, що передасть до турецького парламенту на ратифікацію протоколи про вступ Швеції "якнайшвидше". Тож генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг поки не зміг назвати точну дату вступу Швеції до НАТО.
Другою країною, яка ще не ратифікувала вступ Швеції, є Угорщина. Генеральний секретар НАТО сказав, що він виходить з того, що Угорщина дотримається своїх зобов'язань і не буде "останньою країною, яка дасть остаточне схвалення вступу Швеції". За словами Столтенберга, ця проблема також вирішена завдяки кроку Туреччини. Тому угорський парламент також може ратифікувати угоду "якнайшвидше".
Швеція хоче виступити на підтримку Туреччини в ЄС
Нова умова, несподівано висунута президентом Ердоганом, а саме відновлення заморожених переговорів про вступ Анкари до Європейського Союзу, не відіграла великої ролі. Генеральний секретар НАТО Столтенберг зазначив, що Швеція, як член ЄС, хоче докласти зусиль для відновлення переговорів з Туреччиною. Однак з боку Європейського Союзу немає жодних обіцянок щодо цього.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також зустрівся з президентом Туреччини Ердоганом у Вільнюсі в понеділок увечері. Мішель лише заявив, що це була "конструктивна розмова". Сторони хочуть працювати над зближенням. ЄС давно призупинив переговори про вступ Анкари, оскільки в Туреччині не діють норми правової держави і є серйозні проблеми з дотриманням прав людини та демократичних цінностей. Крім того, Туреччина наполегливо відмовляється визнати члена ЄС Кіпр повноцінною державою. Туреччина утримує військову окупацію північної частини Кіпру.
Генеральний секретар НАТО Столтенберг пообіцяв задіяти "спеціального координатора" з питань боротьби з тероризмом, який буде опікуватися особливими проблемами Туреччини в цій сфері. Це перший випадок, коли НАТО здійснює таке призначення.
НАТО демонструє єдність
Швеція і Фінляндія, які десятиліттями були нейтральними державами, в травні минулого року подали заявки на членство в західному військовому альянсі невдовзі після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Фінляндія змогла приєднатися в квітні. Тепер і Швеція зможе зробити це, ймовірно, восени 2023 року. Таким чином Єнс Столтенберг допоміг вирішити головну внутрішню проблему НАТО якраз перед початком саміту Північноатлантичного альянсу, що триватиме у вівторок і середу у Вільнюсі. Отже, російському президенту Володимирові Путіну подали сигнал про те, що в НАТО є єдність, і що незабаром цей оборонний блок налічуватиме 32 країни-члени, з полегшенням зауважують дипломати.
З членством України доведеться зачекати
Тепер саміт за побажанням литовських господарів має повністю зосередитися на кандидаті номер 33: Україні, яка вже понад 500 днів перебуває у стані війни з Росією, яка на неї напала. Президента України Володимира Зеленського очікують у Вільнюсі. Він знову агітуватиме за якнайшвидший вступ своєї країни.
Однак чимало глав держав і урядів НАТО, в тому числі президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц, вже чітко дали зрозуміти, що питання вступу України до НАТО розглядатиметься лише після завершення війни з Росією. Інакше НАТО буде активно втягнуто у війну. Для України має бути сформований політичний пакет, який має містити конкретні зобов'язання щодо подальших кроків на шляху до членства. Над остаточними формулюваннями цього тексту ще триває робота.
Литва солідарна з Україною
Політолог Маргарита Сесельгіте з Вільнюського університету закликає швидко прийняти Україну до НАТО. "У Литві кажуть, що президент Росії Володимир Путін - боягуз. Він боїться НАТО. Як тільки Україна буде в НАТО, війна може закінчитися, тому що Путін буде занадто наляканий і не буде спроможний напасти на весь Північноатлантичний альянс". Подовження процесу вступу може бути сприйняте російським агресором як запрошення до затягування війни, сказала Сесельгіте в інтерв'ю DW.
Читайте також: Саміт НАТО у Вільнюсі: безпека України, роль Німеччини та непоступливий Ердоган
Фасади будинків, автобуси, вуличні ліхтарі та громадські площі - у Вільнюсі в багатьох місцях видно прапори НАТО й України. Народ Литви висловлює свою солідарність з країною, на яку протиправно напала Росія. Президент Литви Гітанас Науседа не втомлюється повторювати, що разом з союзниками по НАТО треба всіма силами захищатися від російської агресії в Україні. "Якщо не зробити цього сьогодні, завтра буде занадто пізно", - застеріг Науседа. Перед початком саміту він заявив, що час порожніх обіцянок минув, Україна заслуговує на конкретні зобов'язання і план для наступних кроків на шляху до членства в НАТО.