ЄСПЛ: що не так з українськими кандидатами на посаду судді?

Цього тижня сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила рішення відхилити подані Україною кандидатури на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), що у Страсбурзі. Таким чином асамблея підтримала відповідну рекомендацію профільного комітету ПАРЄ. "Комітет провів інтерв'ю з усіма кандидатами…і рекомендує Асамблеї відхилити список, тому що не всі кандидати відповідають критеріям для обрання суддею Європейського суду з прав людини, та звернутися до України з проханням подати новий список", - йдеться у рішенні. Чим список українських кандидатів не влаштував асамблею - розбиралася DW.

Фатальний конкурс

Кожна зі 47 держав-членів РЄ направляє для роботи в ЄСПЛ свого суддю. Протягом дев'яти років своєї каденції суддя розглядає позови та готує рішення за позовами громадян проти держави. При цьому, згідно з регламентом суду, навіть якщо судова скарга подана проти держави, чиїм представником є суддя, він все одно братиме участь у її розгляді.

Предметом розгляду ЄСПЛ можуть стати й справи міждержавні. А для України, яка з червня 2014 року подала до суду низку позовів проти Росії, а також має зустрічний позов РФ, присутність у ЄСПЛ свого компетентного представника критично важлива, вважають опитані DW юристи і правозахисники.

Часових рамок для подачі нового списку немає, проте Київ має це зробити якнайшвидше, адже офіційний термін повноважень судді ЄСПЛ від України Ганни Юдківської, яка обіймає цю посаду з 2010 року, сплив ще у 2019 році. Відтоді термін її повноважень подовжується автоматично допоки не буде обрано нового суддю.

Ще у квітні 2019 року Україна намагалася визначитися з кандидатами на посаду судді ЄСПЛ. Але хоча конкурсна комісія тоді й сформувала список з трьох фіналістів, проте до ПАРЄ він так і не дійшов. Причиною стало те, що Окружний адміністративний суд міста Києва зупинив проведення конкурсу, мотивувавши це тим, що процедура не відповідала міжнародним стандартам. Зокрема, були порушені часові терміни проведення конкурсу та принцип прозорості. Проте, схоже, що комісія, створена вже указом президента Володимира Зеленського, зі своїм завданням також не впоралася.

Читайте також: Коментар: Рішення ЄСПЛ - перша перемога України у боротьбі за Крим

Юридична освіта, досвід і високі моральні якості

Згідно з нормами Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та рекомендаціями ПАРЄ, кандидат на посаду судді ЄСПЛ не повинен бути старшим 65 років і не обов'язково має бути громадянином країни, від імені якої його обирають. Натомість обов'язковими є високі моральні якості, вища юридична освіта, а також кандидатові чи кандидатці слід мати "кваліфікацію, необхідну для призначення на високу суддівську посаду, чи бути юристом з визнаним рівнем компетентності".

Ця людина повинна мати досвід роботи або стаж наукової діяльності у сфері права або правозахисної діяльності не менше 10 років. Значною перевагою вважають роботу у міжнародних правозахисних чи судових структурах. Серед головних вимог також вільне володіння однією з офіційних мов РЄ - англійською або французькою. Ще одна важлива загальна умова ПАРЄ: фінальний список повинен бути гендерно збалансованим.

У травні цього року конкурсна комісія, проаналізувавши анкети 19 кандидатів, обрала трьох переможців - Миколу Гнатовського, Гаяне Нуріджанян та Олександра Мережка.
Гнатовський - авторитетний фахівець з міжнародного права, науковець та викладач. Він добре відомий у Раді Європі, бо чотири останні роки очолює комітет РЄ із запобігання катуванню та нелюдському поводженню. В експертних колах його вважали найвірогіднішим переможцем конкурсу.

Друга кандидатка - Гаяне Нуріджанян, яка є також ученою у сфері міжнародного права, веде викладацьку діяльність. Вона працювала у системі ЄСПЛ. А в її анкеті у графі "досвід у сфері прав людини", вказується участь у діяльності Міжнародної дорадчої групи РЄ про розслідування подій на Майдані та робота у Міжнародному кримінальному суді.

Олександр Мережко - чинний депутат Верховної Ради від партії "Слуга народу", голова української делегації в ПАРЄ, віцепрезидент асамблеї. Він - юрист-міжнародник за освітою, має солідний академічний доробок і викладацький досвід в Україні та закордоном. Своєю правозахисною діяльністю вказав членство у Тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі та діяльність депутата ПАРЄ. Жоден з кандидатів не має досвіду роботи у судових органах.

Читайте також: Чому Берлін підтримав збереження членства Росії в Раді Європи

Політична заангажованість?

Що ж саме не влаштувало комітет ПАРЄ у запропонованих кандидатурах і чому "завернули" увесь список? Річ у тім, що на розгляд ПАРЄ держава повинна подати трьох претендентів, чия професійна кваліфікація та якості мають бути приблизно однаковими. "Судячи з офіційного рішення комітету, можна припустити, що питання виникли не до всіх кандидатів. Проте, на мою думку, очевидна різниця у кваліфікації претендентів і стала причиною відмови", - сказав у коментарі DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері прав людини.

Представники української опозиції переконані, що ПАРЄ відкинуло список через присутність у ньому прізвища депутата від правлячої партії, віцепрезидента асамблеї Мережка. "Хоча прямої письмової заборони на це не існує, але й діючої практики, щоб чинного члена Бюро ПАРЄ обирали (на посаду судді ЄСПЛ. - Ред.) не було. Бо зрозуміло, що тут присутня відверта політична заангажованість", - припустив у розмові з DW член української делегації в ПАРЄ від партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко. За його словами, "влада забула про те, що принцип "просування" близьких людей, який діє в Україні, не працює у Страсбурзі".

Цю думку поділяє і Дегтярьов, який зауважує, що присутність у списку представника панівної української партії "цілком могла бути однією з причин" рішення, ухваленого ПАРЄ. "Хоча ЄКПЛ цього напряму не забороняє, але дивно було б бачити на посаді судді людину, яка фактично є представником держави", - сказав експерт. Проте він наголосив, що Мережко "не єдина кандидатура, до якої могли виникнути питання".

Читайте також: Україна - знову у трійці антилідерів за кількістю вироків ЄСПЛ

По новому колу

Те, що список кандидатів був нерівноцінним, - наслідок неправильно проведеного конкурсу, вважає правозахисник, директор Благодійного фонду "Людина і право" Борис Захаров. За його словами, правозахисні організації заявляли президентові Зеленському, що умови конкурсу треба переглянути, бо вони не відповідають рекомендаціям ПАРЄ, зокрема принципам прозорості та відкритості.

Одним зі серйозних недоліків конкурсної комісії стало й те, що до її складу увійшли лише науковці та викладачі. Таким чином, вважає Захаров, конкурс був нечесним, і "три представники академічної спільноти були обрані представниками тієї ж спільноти". "У нас в Україні є дуже сильні адвокати практики у галузі Європейського суду з прав людини, але вони не проходять конкурс", - сказав він в ефірі одного з українських телеканалів.

Експерти переконані, що для проведення нового конкурсу українська влада має переглянути його умови. За словами Дегтярьова, конкурс - доволі складний процес, який повинен відповідати певним вимогам, а його регламент має бути зрозумілим і відомим заздалегідь. Дегтярьов пропонує прописати процедуру у законі. "Я переконаний, що Рада Європи надасть експертну підтримку Україні для організації нового конкурсу, якщо Україна цього захоче", - підсумував він.

Тепер українська влада має створити нову комісію із відбору кандидатів для обрання суддею ЄСПЛ від України, провести конкурс серед бажаючих, обрати трьох найкращих та знову подати фінальний список на розгляд ПАРЄ.