1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як РФ готує "вибори" на окупованих територіях України

Ігор Бурдига
29 серпня 2023 р.

У захоплених областях України Кремль проведе "вибори" у місцеві "думи". Правила так званого голосування абсурдні навіть для Росії.

https://p.dw.com/p/4VdTc
До місцевих рад на окупованих територіях вперше балотуються російські партії
До місцевих рад на окупованих територіях вперше балотуються російські партіїФото: Alexander Reka/TASS/dpa/picture alliance

Вибори до регіональних законодавчих зібрань чи то пак дум, а також до муніципальних та сільських рад призначені в Росії на 10 вересня - так званий єдиний день голосування.

У чотирьох областях України, на які Росія напала, окупувала та восени 2022 року "приєднала", Москва також планує провести так зване голосування. І, на відміну від нашвидкуруч організованих минулорічних "референдумів" це "голосування" на окупованих територіях Москва проводитиме за російським виборчим законодавством. Утім, для захоплених частин Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, які, з правової точки зору, є територією України, довелося зробити чимало винятків.

Читайте також: Псевдореферендуми: фейкове голосування під дулами реальних автоматів

Голосують українські громадяни

Росія почала активно роздавати паспорти мешканцям самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" ще 2019 року, а в окупованих районах Херсонщини та Запоріжжя - влітку 2022-го. Відтоді окупаційні адміністрації регулярно звітують про успіхи кампанії з паспортизації - так, за оцінкою прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, тільки за жовтень 2022 року - травень 2023-го у чотирьох регіонах було видано близько 1,5 мільйона російських документів.

За "російський Донбас", в "якому хочеться жити", все ще можна голосувати з українським паспортом
За "російський Донбас", в "якому хочеться жити", все ще можна голосувати з українським паспортомФото: Dmitry Yagodkin/TASS/dpa/picture alliance

Втім, цього, вочевидь, виявилось недостатньо для проведення "голосування". Наприклад, у Запорізький області місцева "виборча комісія" нещодавно відзвітувала про друк близько пів мільйона виборчих бюлетенів. Тоді як на початку місяця окупаційне "міністерство внутрішніх справ" повідомляло про 300 тисяч виданих паспортів. "Процес паспортизації наших громадян йде стрімко, але є певні проблеми із отриманням документа", - зазначала в коментарі російській газеті "Известия" так звана "голова виборчкому" окупованої Херсонщини Марія Захарова.

Тож мешканці окупованих областей зможуть "проголосувати" на російських "виборах" за українськими паперовими паспортами, iD-картками чи навіть водійськими посвідченнями за умови, якщо зможуть підвердити реєстрацію на цих територіях. Жителі Донецької та Луганської областей можуть пред'являти на дільницях ще й паспорти самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", що їх роздавали там від 2015 року, а також військові квитки "народних міліцій".

Читайте також: Життя в російській окупації: брати чи ні паспорт РФ?

Деокупація не перешкода

Російська армія обстрілює деокупований Лиман, але Кремль пропонує обирати депутатів до "муніципального округу"
Російська армія обстрілює деокупований Лиман, але Кремль пропонує обирати депутатів до "муніципального округу"Фото: Gian Marco Benedetto/AA/picture alliance

Після "приєднання" окупованих територій до Росії, Збройним силам України вдалося звільнити чималу їх частину. Перш за все, йдеться про правобережжя Херсонської області, деокуповане у листопаді 2022 року.

Втім, у Москві продовжують вважати ці території "своїми", а жителів - "російськими громадянами". А отже - пропонують їм взяти участь у "голосуванні". Для цього впроваджується загальноросійський механізм "Мобільний виборець", за яким громадяни Росії можуть проголосувати на виборчих дільницях не за місцем реєстрації.

Щоправда, для цього потрібно особисто подати заявку до одного з так званих багатофункціональних центрів, а отже - їхати до Росії чи на окуповані території. Тому послуга працюватиме радше для тих, хто покинув звільнені ЗСУ райони України разом з російською армією - так, про такий спосіб голосування оголосив голова окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Сальдо, зареєстрований у обласному центрі на Правобережжі.

Голова окупаційної адміністрації Херсонщини Володимир Сальдо - "мобільний виборець" і кандидат "Единой России"
Голова окупаційної адміністрації Херсонщини Володимир Сальдо - "мобільний виборець" і кандидат "Единой России"Фото: Maksim Blinov/Sputnik/AP/picture alliance

Таким чином, Сальдо може проголосувати на "виборах до обласної думи" - сам він балотується до неї на чолі списку партії "Единая Россия". А от вибори до так званих рад звільнених населених пунктів Правобережжя у Кремлі вирішили не проводити. Однак "вибори" до міськрад Голої Пристані та Олешок, звідки окупаційна адміністрація евакуювалась ще на початку 2023 року через бойові дії, все одно відбудуться.

Ба більше: на Донеччині збираються "обирати" депутатів "Краснолиманского муниципального округа", попри те, що його центр, місто Лиман було звільнене ЗСУ ще у жовтні 2022 року.

Читайте також: Балада про війну та відбудову: як відновлюють села на Херсонщині

"Єдиний день" розтягується

Незважаючи на те, що 10 вересня у Росії офіційно проголошено єдиним днем голосування, в окупованих регіонах України "вибори" розтягнуться значно надовше. Їх жителям російські виборчкоми пропонують голосувати ще й 8-9 вересня - у ці дні працюватимуть виїзні комісії, тобто "проголосувати" можна буде просто з дому, так само, як і під час минулорічного "референдуму".

Передвиборча агітація у Донецьку
Передвиборча агітація у ДонецькуФото: Dmitry Yagodkin/TASS/dpa/picture alliance

Такі особливості голови окупаційних "виборчкомів" пояснювали "Известиям" на початку серпня турботою про безпеку виборців. Із цих же міркувань у населених пунктах поблизу лінії фронту "голосування" розпочнеться ще раніше: на Херсонщині - 2 вересня, а в інших трьох областях - 31 серпня.

В Україні таку форму "голосування" називають запорукою фальсифікацій. Генеральний штаб ЗСУ у зведенні від 25 серпня стверджує, що, зокрема, для цього на Запоріжжі начебто "з’являються особи, яких привозять із території Росії та розселяють в покинутих будинках місцевих мешканців".

Київ не визнаватиме "результати" російського "голосування" на окупованих територіях. 9 серпня Верховна Рада ухвалила постанову із закликом до парламентів та урядів іноземних держав, а також міжнародних організацій вчинити так само.

Читайте також: Звільнені міста й села: як Україні повернути не лише території, а й громадян?

Загадкові списки

Служба безпеки України розцінює активну участь у російських "виборах" на окупованих територіях як прояв колабораційної діяльності та державну зраду, переслідуючи як тамтешніх "кандидатів", так і "членів виборчих комісій". Речник спецслужби Артем Дехтяренко зазначив, що нині "іде масштабна робота" щодо розслідування майбутнього "голосування", втім не встиг детально відповісти DW на надіслані запитання до публікації цієї статті.

Російські партії пропонують українським виборцям на окупованих територіях кота в мішку
Російські партії пропонують українським виборцям на окупованих територіях кота в мішкуФото: Erik Romanenko/TASS/dpa/picture alliance

Саме побоюваннями щодо майбутнього переслідування з боку СБУ чи українських партизанів, член центрвиборчкому Росії Констянтин Мазуревський пояснював "Ведомостям" ще одну особливість "виборчого процесу" у "нових регіонах", як у Росії називають чотири окуповані області України. Річ у тому, що місцевим "виборчкомам" дозволили не публікувати поіменні списки кандидатів як в "регіональні думи", так і в "муніципальні ради". Виборцям пропонували знайомитись із переліками кандидатів, їхніми біографіями та іншими даними безпосередньо на "дільницях".

25 серпня російська ЦВК оголосила про завершення реєстрації так званих кандидатів. "Конкуренція на виборах у Херсонській та Запорізькій областях, Донецькій та Луганській народних республіках присутня, громадяни мають вибір, кому віддати перевагу на голосуванні", - цитують росЗМІ голову комісії Еллу Памфілову. Так, за крісла в "обласній думі" Донецької області змагатимуться 600 кандидатів, Луганської - 336, Запорізької - 220, Херсонської - 191. Ще кілька тисяч кандидатів балотуються до "рад" рівнем нижче.

Регіональні "виборчкоми" своїми постановами обмежили інформацію про так званих кандидатів, що підлягає оприлюдненню, кількома рядками: ім'я, рік народження, номер у списку, чи є іноземним агентом. Втім, і ці дані виборцям буде знайти вкрай складно.

Станом на 25 серпня рішення про затвердження списків "кандидатів" до "регіональних дум" опублікували тільки окупаційні "виборчкоми" Донеччини та Херсонщини. На сайтах Запорізької та Луганської комісій доступні тексти рішень, втім не самі списки. Переліки кандидатів до "місцевих рад" за два тижні до так званого голосування досі не оприлюднив жоден регіон.

Дивіться також: 

Харківщина під окупацією: страх, зрада та опір у Купʼянську