1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Територіальна оборона в Україні: все лише на папері

7 січня 2021 р.

В Україні хочуть змінити систему територіальної оборони. Відповідний законопроєкт у ВР зареєстрували депутати. Ідея надавати зброю представникам тероборони, однак, наразилася на критику.

https://p.dw.com/p/3nZeh
Територіальна оборона в Україні: чому досі все лише на папері
Фото: picture-alliance/dpa/F. Gentsch

Територіальна оборона в Україні існує й нині. Як вказано в законодавстві, територіальна оборона - це система загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період поза зонами бойових дій на всій території України або в окремих її місцевостях. Відповідно до закону "Про оборону", територіальну оборону на всій території країни організовує Генеральний штаб Збройних Сил України. Бригади територіальної оборони створюються на базі Сухопутних військ. Їхнє завдання: охорона стратегічно важливих об'єктів, військових комісаріатів тощо.

Однак поки що все це радше схоже на імітацію на папері, ніж на справді ефективну територіальну оборону, кажуть експерти. "Бригади тероборони мають зараз формуватися з місцевих мешканців, які не проходили військову службу, - констатує в розмові з DW колишній співробітник Генштабу ЗСУ, а нині голова Міжнародного центру протидії російській пропаганді та військовий експерт Юрій Кочевенко. Він зауважує, що територіальна оборона діє лише там, де активний міський голова і місцева влада вважає це важливим та виділяє на це кошти: купує спорядження, винаймає полігони. "Таких одиниці, в інших - тероборона лише на папері", - каже Кочевенко.

Як саме має здійснюватися підготовка населення до територіальної оборони в Україні, визначає відповідне положення, що затверджується указом президента. Останній раз це положення затверджував у вересні 2013 році ще колишній одіозний український президент Віктор Янукович. З 2014 року - після збройної агресії Росії на українському Сході та анексії Криму - в Україні намагаються реформувати систему територіальної оборони, але поки що всі такі спроби закінчувалися на етапі обговорень.

В останні дні року, що минув, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про територіальну оборону України". Цей документ передбачає виведення військ територіальної оборони зі складу ЗСУ в окреме військове формування і запровадження нового виду служби - територіальна військова служба. Його автор - депутат з фракції "Голос" Андрій Шараськін. Однак розробляв він його не сам, а разом з групою військових експертів та громадських організацій. Курував розробку законопроєкту заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) Сергій Кривонос. Щоправда відразу після представлення законопроєкту президент Володимир Зеленський звільнив Кривоноса з РНБО.

Читайте також: Нова зброя Польщі - як міністр Мачеревич хоче посилити армію

Зі зброєю під ліжком?

В основу законопроєкту, як пояснюють його розробники, покладений досвід створення системи територіальної оборони Естонії, Польщі, Швеції та Швейцарії. Пропонується, аби бригади територіальної оборони діяли не лише під час особливого періоду, а й у мирний час. Ключовими принципами законопроєкту є територіальність, масовість, мінімальний час боєготовності. "Я живу тут, я охороняю свій дім, вулицю. Поряд зі мною живуть люди, які є членами мого терпідрозділу, ми знаємо місцевість і всіх сусідів. Якщо ми бачимо чужинців, то можемо швидко зібратись і перевірити, хто ці люди. Ці бригади тероборони не переміщаються в інші регіони, а захищають свою територію", - пояснює "філософію" змін, які пропонується запровадити, голова правління ГО "Всеукраїнське об'єднання "Патріот" Анна Майборода, яка брала участь у розробці законопроєкту.

Головна новація законодавчої ініціативи: бригади тероборони повинні мати в своєму розпорядженні зброю для захисту території. "Коли кожен буде знати, що тут місто навчених людей зі зброєю, то подумає, перед тим, як зазіхати на цю територію", - каже Майборода.

Читайте також: Нелегальна зброя в Україні: скільки її та як її вилучити

Інша сторона медалі

В Офісі президента критично поставились до цього законопроєкту. За словами позаштатного радника глави Офісу президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки й оборони Олексія Арестовича, депутатський законопроєкт має кілька болючих ключових питань. За його словами, це не тільки питання зброї, але й порядок підпорядкування та фінансування тероборони. Окрім цього, на думку Арестовича, депутатський законопроєкт містить у собі високі ризики сепаратизму. За його словами, найближчим часом буде напрацьовано й внесено до Верховної Ради президентський законопроєкт про територіальну оборони. Арестович сподівається, що він усуне недоліки та ризики інших законопроєктів.

Військові, у  свою чергу, не дуже хочуть, аби територіальна оборона вийшла з-під їхнього контролю, тому воліють залишити їх у складі Сухопутних військ. "Якщо ми починаємо насичувати громади зброєю і військовою технікою, то це є потенційна загроза, чи не буде це використано лідерами окремих громад для створення територіальних штучних військових угрупувань. Через це роль регіонів може суттєво зрости. І цього бояться", - каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. За його словами, ризики сепаратизму справді існують, тому варто зважати й на це. "Тероборона має зшивати країну, а не створювати підґрунтя для федералізації. Тому з теробороною треба дуже обережно, бо це може бути міна уповільненої дії", - застерігає Згурець.

Голова Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко вважає, що через ці розбіжності й цього разу спеціалізований закон про територіальну оборону не буде ухвалений, як це було й впродовж шести останніх років. "Без зброї на руках у людей не вдасться побудувати ефективну територіальну оборону. Але будь-яку владу озброєння суспільства дуже лякає. І в попередньої влади був той самий страх, що й у нинішньої", - вважає військовий експерт.