Для чого у Гранаді збирається антипутінська коаліція

Саміт в іспанській Гранаді проходитиме на двох рівнях: спочатку, у четвер, 5 жовтня, 47 європейських держав - усі, крім Росії та Білорусі - зберуться разом, представляючи "Європейське політичне співтовариство", засноване рік тому в Празі як своєрідний альянс проти вторгнення Росії в Україну. Відтак у п'ятницю відбудеться неформальна зустріч 27 країн-членів Європейського Союзу. Тут нагальних проблем для обговорення досхочу, й найгострішою є тема міграції.

У режимі "швидкісних побачень"

У ході обох самітів керівники держав та урядів не ухвалюватимуть формальних рішень. Перш за все, Європейське політичне співтовариство, засноване президентом Франції Еммануелем Макроном, - це вільний клуб учасників без чітких бюрократичних структур. І це навіть добре, каже Стівен Блокманс з брюссельського Центру європейських політичних досліджень (CEPS). Третю подібну зустріч після Праги у 2022 році та Кишинева у червні 2023 року він називає політичними "швидкісними побаченнями". Тут немає чіткого порядку денного, тиску, необхідності узгоджувати спільні заяви, тож на невимушених зустрічах у таких робочих групах є багато можливостей для діалогу.

Керівники держав та урядів, які за інших обставин нечасто бачаться, мають можливість переговорити на цьому майданчику, каже політологиня Весела Чернева з аналітичного центру Європейської ради зовнішньої політики у Софії. "Це стосується тих 20 країн, які не є членами ЄС, які не зустрічаються щомісяця, як країни-члени ЄС. Їм просто потрібен форум, де можна було б справді переговорити на рівні голів держав та урядів. Тож, думаю, що це дуже корисно", - каже вона.

Читайте також: Боррель: Головна гарантія безпеки для Києва - членство в ЄС

Сенсаційної зустрічі між Пашиняном та Алієвим не буде

Для сторін досі гарячого конфлікту Азербайджану та Вірменії цей неформальний саміт теоретично міг би стати нагодою переговорів про вихід із гуманітарної кризи в Нагірному Карабаху, звідки після військової операції армії Азербайджану виїхало вже близько 120 тисяч етнічних вірмен-біженців.

Аналітик Стівен Блокманс вважає, що на адресу Азербайджану мали би пролунати чіткі й недвозначні заяви, адже жодні територіальні суперечки в Європі та на її периферії не повинні вирішуватися силою. Це стосується як російського правителя Путіна, так і президента Азербайджану Алієва. "Якщо Азербайджан у цьому контексті залишиться "за бортом", то значить так і має бути. Принаймні решта Європи таким чином продемонструє, що вона єдина в інтерпретації власних фундаментальних принципів", - коментує Блокманс.

Але азербайджанське державне інформаційне агентство APA повідомило, що Алієв не буде брати участі у зустрічі з делегацією з Вірменії у Гранаді.

Читайте також: Біженці з Нагірного Карабаху: "Йдеться про виживання"

Більше, ніж нагода для фотосесії?

Та головною темою Європейської політичної спільноти знову стане ситуація в Україні та російська загарбницька війна. Чи прибуде президент України Володимир Зеленський особисто до Гранади - до останнього трималося у таємниці.

Празький саміт рік тому надіслав Росії чіткий сигнал того, що Європа об'єднана у підтримці України. На наступній зустрічі у Кишиневі сигнал вже був таким, що Європа підтримує весь регіон, в тому числі й держави, які відчувають російську загрозу, як Молдова. А яким буде сигнал із іспанської Гранади, що на південному заході континенту? "Звісно, цього разу, ​​у "третьому турі" буде трохи складніше", - іронізує у розмові з DW політичний оглядач Стівен Блокманс і пояснює, що "для надіслання потужного сигналу великого сімейного фото, ймовірно, більше не буде достатньо. Стає дедалі більш очевидним, що ця зустріч потребуватиме певних відчутних результатів".

Читайте також: ЄС віддає Україні та Молдові бюджет програм із РФ і Білоруссю

Чи може Україна сподіватися на прогрес у вступі до ЄС?

Під час своєї поїздки до Києва цього понеділка міністри закордонних справ ЄС уже підказали напрямок, у якому може піти сигнал цього подвійного саміту в Гранаді. Так федеральна міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) заявила, що "серце Європи" ніде не б'ється зараз так інтенсивно, як в Україні.

Бербок додала, що ЄС як "спільнота свободи" має простягнутися від Лісабону до Луганська на сході України. В Україні це чітко зрозуміли як сигнал того, що Україна, яка має статус країни-кандидата, швидко наближається до початку переговорів про вступ. "Так, я вважаю дуже ймовірним те, що Україна у грудні також дізнається дату початку переговорів", - вважає болгарська оглядачка Весела Чернева і додає, що паралельно йдеться і про військову та фінансову підтримку. І це також обговорюватиметься на обох самітах, особливо в світлі того, що у Словаччині приязний до Москви прем'єр-міністр може сформувати новий уряд, а підтримка США може бути заблокована у Конгресі суперечками щодо бюджету.

Читайте також:Кабмін: Виконали всі рекомендації для старту переговорів про вступ у ЄС 

Чи досягне ЄС прогресу у темі міграції?

На наступному неформальному саміті 27 членів ЄС президент Європейської Ради Шарль Мішель хотів говорити про стратегічні питання, європейську стратегічну автономію, питання інфраструктури та енергетики. Але через наплив мігрантів Італія не єдина, хто наполягає на обговоренні термінових рішень. Радники Шарля Мішеля хочуть обмежитися "зовнішнім виміром" міграції, тобто обговорювати тему співпраці ЄС з третіми країнами, такими як Туреччина чи Туніс, які повинні, за можливості, перешкоджати мігрантам діставатися Європи.

Але під час підготовки до саміту надійшла новина про те, що президент Тунісу Каїс Саїд не хоче виконувати нещодавно укладену на цю тему угоду з ЄС. Зі свого боку, у Євросоюзі пропонували економічну допомогу з метою утримання мігрантів. Саїд, натомість, відкидає довгострокові зобов'язання у 1,1 мільярда євро, називаючи їх "милостинею". Ключову роль у переговорах з Тунісом відіграла прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні. Тепер питання в тому, якою буде її реакція.

Новий міграційний пакт ЄС, який передбачає скорочені процедури надання притулку, більшу кількість депортацій та спільний розподіл біженців між всіма країнами ЄС досі перебуває у "підвішеному стані", адже Німеччина та Італія ніяк не можуть дійти згоди щодо ключових положень.

Читайте також: Президент ФРН вважає за потрібне обмежити нелегальну міграцію

Чи готовий ЄС до нового раунду розширення?

На саміті ЄС Шарль Мішель також хоче порушити політичну дискусію про реформи всередині Євросоюзу, щоби краще забезпечити очікуваний вступ шістьох західнобалканських держав, а також України та Молдови. У своєму листі-запрошенні до керівників держав та урядів Мішель закликає до того, щоби чітко стали зрозумілими наслідки цього кроку для нових членів, але перш за все і для самого ЄС. "Життєво важливо переосмислити майбутню динаміку Євросоюзу, наші процеси ухвалення рішень, крім інших питань, щоб і надалі гарантувати нам успішність. Йдеться про ці критичні питання: як ми працюємо разом, як ми ухвалюємо рішення, як ми об'єднуємо фінанси та цілі?", - каже Шарль Мішель.

Дискусії щодо впливу розширення на бюджет ЄС обіцяють бути особливо цікавими. Якщо до ЄС приєднається Україна, яку сьогодні вважають найбіднішою у Європі державою, то теперішні одержувачі європейських коштів у Східній і Центральній Європі, такі як Угорщина чи Польща, можуть самі раптово стати платниками-донорами.