Україна істотно поліпшила позиції щодо сприйняття корупції
30 січня 2024 р.
Упродовж 2023 року Україна отримала 36 балів зі 100 можливих у рейтингу "Індекс сприйняття корупції" від міжнародної організації Transparency International (TI).
Цей бал є нижчим за середній глобальний показник - 43. Загалом в оприлюдненому TI у вівторок, 30 січня, рейтингу Україна посіла 104 місце поміж 180 країн.
Водночас в організації зауважують: "Зростання України на три бали (порівняно з попереднім роком) - один із найкращих результатів за минулий рік у світі. Також Україна стала однією з 17 країн в цьогорічному рейтингу, що продемонстрували свій найкращий показник за увесь час".
Так само 36 балів за результатами дослідження мають Алжир, Бразилія та Сербія. На один баал краще сприйняття корупції оцінили в Албанії, Аргентині, Білорусі, Гамбії, Ефіопії та Замбії. А на бал менше, ніж Україна, отримали Боснія і Герцеговина, Домініканська Республіка, Єгипет, Непал, Панама, Сьєрра-Леоне та Таїланд.
Шостий рік поспіль рейтинг очолює Данія - з результатом 90. До топ-10 увійшли: Фінляндія (87), Нова Зеландія (85), Норвегія (84), Сінгапур (83), Швеція (82), Швейцарія (82), Нідерланди (79), Німеччина (78) і Люксембург (78).
Найгірші результати у Сомалі (11), Венесуели, Сирії і Південного Судану (по 13). У кінці списку також Ємен (16), Нікарагуа, Північна Корея, Гаїті, Екваторіальна Гвінея (по 17), Туркменістан і Лівія (по 18). Росія з 26 балами посідає 141 місце в переліку.
Читайте також: Корупція - інструмент зовнішньої політики Кремля: дослідження TI
Успіхи в боротьбі з корупцією в Україні, на які вказала TI
Серед головних досягнень з викорінення корупції в Україні у 2023 році в звіті TI згадали те, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) вручили низку гучних підозр топпосадовцям, зокрема ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву, ексголові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку, суддям Київського апеляційного суду В'чеславу Дзюбіну, Юрію Сливі, Ігорю Паленику, Віктору Глиняному, т.в.о. міністра громад, територій та інфраструктури Василю Лозинському, народним депутатам Сергію Лабазюку та Андрію Одарченку.
Серед гучних вироків в TI вказали, зокрема, екссудді Чаусу, який отримав 10 років із конфіскацією майна, та експрокурору Дмитру Сусу, котрий спочатку отримав дев'ять років в'язниці, а згодом його строк зменшили до семи років.
Загалом упродовж 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив 65 вироків, згідно з якими засуджені 83 особи, а шестеро виправдані. Відкрите 101 кримінальне провадження, у яких НАБУ і САП повідомили про підозру 257 особам.
Читайте також: Корупція у Верховному суді: "Масштаб справді неймовірний"
Додало Україні балів і те, що дедалі більше операцій з державних закупівель проводяться через Prozorro, де загальна сума договорів становила 887,7 мільярда гривень. "Понад 70 відсотків вартості закупівель на Prozorro торік припали на конкурентні, відкриті для бізнесу", - вказали в організації.
Також у TI зазначили, що впродовж 2023 року українська влада намагалася втілити чотири комплексні рекомендації, надані в звіті за попередній рік, хоча досягти цього вдалося лише почасти.
Антикорупційна реформа дає плоди, але є над чим працювати
З часів Революції Гідності і початком великого реформування за 10 років Україна додала загалом 11 балів у дослідженні.
"Досягнення стали можливі завдяки тривалому впровадженню антикорупційної реформи. Подальше покращення таких показників можливе лише за якісної імплементації розпочатих змін, а також при забезпеченні повної незалежності та автономності антикорупційних органів", - пояснили в TI.
В організації сформулювали три ключові рекомендації для української влади щодо покращення боротьби з хабарництвом.
Йдеться насамперед про необхідність підвищення ефективності боротьби з топкорупцією, зокрема, усуненням "суперечності в кримінальному законодавстві" та забезпеченням "розглядуу кримінальних справ у розумні строки". Не менш важливою, на думку експертів, залишається потреба ефективно використовувати на потреби держави активи корупціонерів та поплічників Росії. Також наголошується на необхідності початку реформи Рахункової палати та Державної аудиторської служби, що передбачає розробку та ухвалення Верховної Радою законопроєкту щодо Рахункової палати.