Як голосували на "виборах" і ховалися українці в окупації

У Росії в неділю, 17 березня, завершилося голосування на президентських виборах, у яких, за даними ЦВК, вже вп'яте переміг Володимир Путін. Через недопущення незалежних кандидатів влада багатьох країн на Заході ще до оголошення підсумків назвала голосування невільним та несправедливим, а "вибори", які провели на окупованих українських територіях, - незаконними. Поки у Москві звітують про особливо високу явку у так званих "нових регіонах" (так у РФ називають незаконно анексовані частини Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей України), джерела DW з Бердянська, Енергодара на Запоріжжі та Луганщини кажуть про помітне ігнорування "виборів" місцевим населенням. Усі наведені далі імена співрозмовників змінені з міркувань безпеки.

Затяжне голосування в окупації та зачинені школи

На відміну від регіонів Росії, де голосування проходило з 15 по 17 березня, на окупованих територіях України процес активізувався ще на початку минулого тижня. За словами співрозмовників DW, на Запоріжжі та Луганщині з 11 березня дітей перевели на дистанційне навчання, а школи закрили для роботи так званих виборчих комісій. Відтоді почався обхід будинків для збору голосів членами так званих виборчих комісій у супроводі озброєних військових.

Такий підхід до голосування в Енергодарі та прилеглих селах обґрунтували заходами безпеки, "щоб не створювати черги", каже у розмові з DW місцева громадська активістка і співробітниця Запорізької АЕС Олександра, яка виїхала з міста влітку 2023 року, але підтримує постійний зв'язок з тими, хто залишився в окупації. За словами жінки, після досвіду так званого референдуму про "приєднання" регіону до РФ восени 2022 місцеві очікували повторення пресингу також і під час "виборів" президента, втім, на цей раз все пройшло "більш спокійно".

"Мої знайомі, які живуть в багатоквартирних будинках, їм (представникам окупаційної влади. - Ред.) не відкривали, а ті не наполягали, як раніше (під час "референдуму". - Ред.), а просто йшли собі далі", - зазначає Олександра. Вона додає, що, за її інформацією, багато місцевих у ці дні зачинилися вдома та навіть відключили телефони, щоб уникнути участі у виборах. Водночас картинку підтримки створювали "фанати" Росії, які "прагнуть засвідчити своє бажання догодити президенту і чинній "владі", каже жінка.

Камери і автомати під час голосування на дому

В умовах "виборів" на дому принцип таємниці голосування не дотримувався, продовжує Олександра, адже нерідко тих, хто відкривав двері членам комісії, знімали на відео, що підтверджують також поширені в соцмережах відео. Зіпсувати бюлетень в присутності людей з автоматами в таких випадках, як свідчать джерела Олександри, було неможливо.

Можливість проголосувати і вдома, і на дільниці, уможливила варіант для проросійськи налаштованих жителів віддати свій голос двічі, адже, за словами місцевих, як каже Олександра, обліку як такого не велося. До того ж, за її інформацією, принаймні деякі бюлетені на окупованих територіях відрізнялися від російських відсутністю голограми та печатки і мали вигляд "роздрукованих на принтері".

Люди ховаються - сусіди здають

"Багато моїх знайомих просто виїхали на цей період з міста, бо є такі сусіди, які відкривають двері і звітують, хто ховається вдома. Деякі просто позачинялися. Навіть телефони повимикали. Всі налякані", - розповідає в розмові з DW Христина, уродженка ще одного окупованого міста на Запоріжжі - Бердянська. Сама жінка працювала у публічному секторі та виїхала з захопленого військами РФ рідного міста восени 2022 року. Зараз вона працює з тими, хто виїхав з окупації на підконтрольну Україні територію та підтримує зв'язок з тими, хто лишається в Бердянську.

Масово обходити будинки для голосування у місті почали 15 березня, до того це відбувалося переважно у прилеглих селах, каже жінка. "Кажуть, що ходили по всьому місту групи з двох цивільних та двох озброєних автоматами за списками. Щоправда, застарілими, адже запитували про людей, які вже багато років як продали квартири та переїхали. Люди розповідають, що поводилися (представники "виборчих комісій". - Ред.) чемно - буквально вмовляли відкрити, без примусу, як під час референдуму. В квартири не заходили", - розповідає колишня бердянка. Про випадки відмови від голосування чи псування бюлетенів їй не відомо, вона переконана, що це неможливо "під дулами автоматів", так само як і зберегти таємницю голосування.

З проханнями проголосувати "за краще майбутнє", за інформацією Христини, підходили також до людей на вулицях. "Про таке, щоб хапали, я не чула, але кажуть, що відмахнутися було важко, йшли по п'ятах. На вулиці голосували лише ті, хто був у списках. В іншому разі просили на дільниці взяти відкріпний талон, щоб проголосувати на місці. Про наявність паспорта РФ навіть не питали", - зазначає Христина.

На тлі вбивства на початку березня місцевої колаборантки, причетної до організації "виборів", у місті були помітні й листівки з погрозами іншим зрадникам, зокрема на бульварі Гайдара, ділиться жінка своєю інформацією. 

Напередодні "виборів" активізувалися роботи з ремонту доріг та дахів будинків. Відвертих випадків підкупу, як кажуть бердянці, не було. Втім, за словами Христини, на зборах голів ОСББ оголосили, що той будинок, де проголосує більше жителів, в першу чергу буде модернізований. "До того в Бердянськ завезли нові автобуси та встановили в будинках нові ліфти, обіцянки вони виконують. Ті глави ОСББ, які пішли на співпрацю, через це тиснуть на мешканців. Але є й такі, хто на ці збори ходить вимушено, щоб будинок не віддали в підпорядкування комусь іншому, та досі уникає подачі реквізитів на внесення до реєстрів РФ", - зазначає жінка.

Луганщина: говорити про "вибори" не прийнято, бо страшно

Жителька одного з населених пунктів Старобільського району Луганщини Ганна у розмові з DW також наголосила, що "вибори" пройшли більш спокійно, ніж вона очікувала. Хоча виборчі дільниці не були організовані в школах, дітей з 11 березня перевели на дистанційне навчання "через страх провокацій". За словами жінки, навіть на роботі на привласненому РФ українському держпідприємстві не було тиску щодо обов'язкової участі у голосуванні.

"Як такої помітної агітації не було. Скажу більше: були рекламні постери не Путіна. А в день тиші зобов'язали те все зняти", - каже уродженка Луганщини. Ажіотажу на виборчих дільницях вона не помітила, натомість, каже, в дні голосування людей на вулицях поменшало. За її спостереженнями, з урнами для голосування ходили переважно будинками маломобільних людей, зокрема її сусіда. "Розповів, що коли приходили, навіть прізвище чи документи не спитали, підпис поставили та й все. Він був без окулярів, то каже, що не зрозумів навіть, за кого (проголосував. - Ред.)", - розповідає Ганна.

Сама вона, як і більшість з її оточення, каже, не голосувала. Водночас, за її словами, напередодні і під час "виборів" люди відкрито не обговорюють, чи збираються голосувати та за кого саме. "На такі теми взагалі не прийнято говорити, хіба що натяками, бо страшно, що здадуть", - зазначає жінка.

Читайте також: Росія після виборів Путіна: нова мобілізація ймовірна?