1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як ФРН хочуть захищати німецькі Зелені - зокрема і від Росії

Михайло Бушуєв
6 травня 2021 р.

На зміну Анґелі Меркель може прийти політикиня з іншої партії: Анналена Бербок. Зовнішню політику ФРН вона уявляє інакше, ніж канцлерка, котра цього року йде з політики.

https://p.dw.com/p/3sysO
Кандидатка в канцлери від Зелених Анналена Бербок
Кандидатка в канцлери ФРН від Зелених Анналена БербокФото: Christian Thiel/imago Images

Якби вибори до Бундестагу відбувалися найближчої неділі, то більшість голосів набрала би партія "Союз 90 / Зелені", а кандидатка від партії Анналена Бербок (Annalena Baerbock) могла би стати наступною канцлеркою ФРН. Після висування Бербок кандидаткою в канцлери Зелені лідирують у соцопитуваннях. Партія колись брала участь в урядовій коаліції - за канцлера Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), але була лише "молодшим" партнером соціал-демократів. Перемога Зелених у вересні 2021 року означала би не лише політичну сенсацію, але й призвела би до значних змін у зовнішній політиці ФРН.  

Головна передвиборча обіцянка Анналени Бербок - забезпечити "зміни" політичного курсу Берліна. Що це означає в зовнішній політиці й політиці безпеки Німеччини? Цьому питанню була присвячена годинна дискусія між Бербок та Еккегардом Брозе (Ekkehard Brose), німецьким дипломатом і президентом Федеральної академії політики безпеки (Bundesakademie für Sicherheitspolitik, BAKS). Зустріч відбулася в понеділок, 3 травня, й стала центральною подією присвяченого політиці безпеки форуму DFS2021, організованого BAKS.

"Зовнішня політика ФРН може бути тільки загальноєвропейською"

Світ змінився, й кібератаки сьогодні - загроза для безпеки не менша і значно реальніша, ніж страх перед бомбардуваннями. А погіршення кліматичних умов загрожує Європі не менше за війни, конфлікти між ліберальними та авторитарними суспільствами загострилися - так формулює основні загрози для безпеки Бербок. На цьому тлі Німеччина, впевнена лідерка Зелених, зобов'язана стратегічно переглянути всю свою політику безпеки та зовнішню політику, котра має стати "активною" та "тільки загальноєвропейською".

Президент Федеральної академії політики безпеки Еккегард Брозе
Президент Федеральної академії політики безпеки Еккегард БрозеФото: Ekkehard Brose

Що вона має на увазі, кандидатка в канцлери пояснила на прикладі відносин Євросоюзу з Росією, розкритикувавши європейську політику за пасивність. "Ми бачимо, що відбувається, коли німецька, вона ж європейська, політика радше реагує замість того, щоб активно діяти - ми бачили це під час подій у Криму (2014 року. - Ред.) та в Нагірному Карабаху", - заявила Бербок. Коли ЄС бездіяльний, то "вакуум заповнюють інші, в Карабаху це були Туреччина та Росія". За її словами, в таких конфліктах знаходить вираження суперництво між "ліберальними демократіями" та "авторитарними" державами.

Кібератаки сьогодні - це вчорашні бомбардування?

Німеччині треба перехопити зовнішньополітичну ініціативу, впевнена Бербок. Але яким чином? Вона переконана, що це можливо завдяки визначенню загальноєвропейських стратегічних цілей - зокрема, в сфері безпеки. Бербок також зачепила тему, щодо якої висловлюються всі три кандидати в канцлери ФРН, - зобов'язань країн-членів НАТО до 2024 року збільшити витрати на оборону до двох відсотків ВВП. За цю планку Бербок пропонує не триматися. Також нерозумно, вважає вона, просто підвищувати витрати: "Від того, що ми заллємо гроші в діжку, на дні якої є дірки, в нас не стане більше безпеки", - відзначила Бербок.

Саме так, на її думку, робив чинний уряд ФРН. За останні десять років витрати на оборону зросли, але, тим не менш, третина вертольотів та танків Бундесверу все одно не придатні до експлуатації, висловила критику лідерка Зелених. До того ж, надто мало враховується чинник сучасних загроз, до яких Бербок віднесла агресію Росії проти України, виникнення терористичної квазідержави "Ісламська держава" (ІД) та кібератаки. Інфраструктура німецької землі Бранденбург останніми тижнями перевантажена через посилення кібератак, які вона порівняла з бомбардуваннями. Тому Берлін, на її думку, повинен визначити стратегічні цілі політики безпеки, до яких вона як прихильниця захисту довкіллі відносить і кліматичні виклики.

Вивезти ядерну зброю з ФРН? В обмін на відведення сил у Калінінграді

Зелені в своєму передвиборчому порядку денному пропонують поставити питання виведення ядерної зброї США з території Німеччини - в рамках міжнародних зусиль з ядерного роззброєння. США та Росія в 2021 році подовжили дію договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2) та збираються в наступні кілька років почати переговори про ядерне роззброєння.

Європейські члени НАТО могли би зробити свій внесок в успіх цих переговорів, упевнена Бербок. "Якщо ми заговоримо про ядерну зброю в Німеччині, то російській стороні можна було би сказати: а що з вашим арсеналом у Калінінграді? Це ж те питання, яке дуже хвилює балтійських та польських партнерів", - заявила кандидатка від Зеленых. Також Бербок закликала європейських членів Альянсу замислитися про стратегічний поворот у поводженні з ядерною зброєю та взяти на себе зобов'язання, що "ми не будемо першими завдавати ядерного удару". Досі НАТО залишає за собою таке право.

"Північний потік-2" за Бербок залишиться просто трубою

Дискусія в BAKS торкнулася й, безумовно, найгострішої теми німецько-російської співпраці останніх років: газопроводу "Північний потік-2". Німецькі Зелені, нагадала їхня лідерка, від самого початку виступали проти проєкту не лише з екологічних міркувань, але й тому, що "цей газопровід використовується для ізоляції України", заявила Бербок. Вона нагадала, що в результаті російської агресії проти України Євросоюз ухвалив "усвідомлене загальне рішення" скоротити залежність від російських енергоресурсів та почав запроваджувати санкції щодо російського керівництва за дії на сході України. 

Читайте також: Після Меркель: кандидати в канцлери та їхнє ставлення до України, РФ і Білорусі

На цьому тлі уряд ФРН зробив, за її словами, "на жаль, фатальну" помилку в тому, що "всупереч загальноєвропейській позиції і надалі стверджував, що "Північний потік-2" - це чисто економічний проєкт". Вона впевнена, що позиція ФРН саботує та послаблює загальноєвропейську позицію щодо Росії та робить неможливим для України "покладатися на те, що Європа - на її боці".

Разом з тим Бербок дала зрозуміти, що Зелені налаштовані прагматично й готові до компромісу щодо "Північного потоку-2", котрий зараз активно обговорюють як у Берліні, так і в Вашингтоні - завершення й заморожування проєкту. На питання президента BAKS Еккегарда Брозе, чи не було би "розумно добудувати" вже практично готовий газопровід, але не використовувати його, Анналена Бербок відповіла, що це "було би навіть дуже розумно". Одночасно з цим Бербок запропонувала подумати про зміцнення українських позицій на енергоринку ЄС тим, щоб у віддаленому майбутньому використовувати наявну газову інфраструктуру для транспортування нею  "зеленого" водню - пального, котре розглядають як екологічно чисту альтернативу традиційним корисним копалинам нафті та газу.  

Німеччина після Меркель: хто для України буде кращим канцлером? (22.04.2021)