1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як Польща дає раду з напливом біженців з України

Моніка Серадзька
2 березня 2022 р.

Кількість біженців, які прибули до Польщі з України після вторгнення Росії, уже перевищила 500 тисяч. Що очікує там людей, вимушених кидати свої домівки й тікати до чужої країни? Репортаж DW.

https://p.dw.com/p/47pae
Українські біженці в польському селищі Медика
Українські біженці в польському селищі МедикаФото: Michael Kappeler/dpa/picture alliance

Торговий комплекс у селі Медика, що на південному сході Польщі біля кордону з Україною, з його великим дисконт-центром та безліччю маленьких крамниць упродовж десятиліть був місцем, де поляки купували в українців дешеві цигарки, горілку, бензин. А українці із задоволенням купували недорогі та якісні товари, щоб потім вигідно перепродати їх на ринку у Львові.

Ніхто й уявити не міг, що за лічені години популярний ринок стане місцем, де вершиться історія. Від початку війни, яку 24 лютого Росія розв'язала проти України, кількість українських біженців з України, за даними ООН, досягла 800 тисяч і постійно збільшується. За даними станом на середу, 2 березня, понад 500 тисяч українців прибули до сусідньої Польщі. Шегині-Медика - один із восьми пропускних пунктів на польсько-українському кордоні, перетнувши який, тисячі українських біженців рятуються від російського вторгнення.

Читайте також: Коментар: Путін уже програв війну, об'єднавши проти себе українців

Без бюрократичних перепон

Наплив біженців є настільки великим, що для безперешкодного переходу людей на територію Польщі їм дозволили користуватися не лише вузьким пішохідним коридором, а й деякими автомобільними смугами, які закрили для руху автотранспорту.

Так біженці швидше дістануться місця призначення, пояснює Петро Закелаж, прессекретар регіонального підрозділу польської прикордонної служби. "Переходи відкриті на всіх пунктах перетину кордону з Україною. Тепер там пропускають навіть людей із простроченими посвідченнями особи чи взагалі без документів", - каже він.

Польський прикордонник допомагає українським біженцям, фото 26 лютого
Польський прикордонник допомагає українським біженцям, фото 26 лютогоФото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance

У тому, що біженцям доводиться дуже довго чекати на кордоні, винна українська сторона, комп'ютерні системи якої часто дають збій. На польській стороні перевірка забирає лише кілька хвилин, запевняє Закелаж. "Зараз у нас всі на місці, ніхто не йде у відпустку. Ніколи ще польській прикордонній службі не доводилося стикатися з такою масовою хвилею міграції", - зізнається він. Коли дозволяє час, Закелаж та інші прикордонники навіть допомагають українським жінкам нести їхні важкі валізи.

Довгий шлях до Польщі

Кордон перетинають переважно жінки та діти. Українським чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну через загальну мобілізацію.

40-річна Оксана Дубовенко разом зі своєю родиною виїхала з Житомира вранці у четвер, 24 лютого. Щоб дістатися до прикордонного переходу Шегині-Медика, довелося подолати відстань у 500 кілометрів. "Це було швидке, спонтанне рішення. Ми зібрали кілька валіз і поїхали машиною в бік кордону. Мій чоловік живе в Дюссельдорфі, він приїде за нами сюди, а потім ми всі разом вирушимо до Німеччини", - розповідає жінка.

Поруч із нею на бетонній лаві сидять її дев'ятирічний син, що вже засинає від утоми, та дві доньки віком 13 та 17 років, які спілкуються з друзями в Україні за допомогою смартфонів. На одній із валіз сидить дружина брата Оксани, який залишився у Запоріжжі. Вона вагітна - через чотири місяці має народжувати. Зі сльозами на очах жінка розмовляє з чоловіком по мобільному телефону.

За багатьма біженцями на кордон приїздять їхні родичі та друзі, які мешкають у ЄС
За багатьма біженцями на кордон приїздять їхні родичі та друзі, які мешкають у ЄСФото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance

Оксана теж не може стримати сліз, коли розповідає про своїх батьків, які залишилися вдома і змушені ховатися в бомбосховищі щоразу, коли спрацьовує сирена повітряної тривоги. "Моєму батькові вже за 60, але він хоче боротися за свою країну. До того ж мої батьки не хотіли залишати свого собаку одного. Ніхто з нас ніколи й не думав про еміграцію з України", - важко зітхає вона.

Оксана працює менеджеркою з персоналу в банку в Житомирі. Зараз вона взяла відпустку - і не втрачає надії, що скоро зможе повернутись додому. За словами Оксани, вона ніколи навіть не замислювалася над тим, чим могла б займатися в чужій країні. Цій жінці все ще не віриться, що на її батьківщині триває справжня війна.

Читайте також: Військовий аналітик: Путін з Україною, схоже, припустився стратегічної помилки

Гуртожиток у спортзалі

Аня, 17-річна донька Оксани від першого шлюбу, досі не може прийти до тями після нелегкого шляху до польського кордону: "У якийсь момент нам довелося вийти з машини і пройти пішки кілька кілометрів, а потім - стояти в черзі більше десяти годин. Багато хто протискувався вперед, і я боялася, що люди задавлять мене, затопчуть". За словами дівчини, черга була кілометрів двадцять завдовжки, а то й більше.

Чергу довелося відстояти і в Польщі, але тут вона була набагато меншою. За багатьма українськими біженцями на кордон приїжджають друзі та родичі, які живуть у країнах ЄС, і забирають їх до себе. В одній лише Польщі проживає 1,6 мільйона українців. Більшість біженців, які залишили країну в перші години та дні війни, точно знала, хто їх забере на кордоні і куди вони потім поїдуть. Але з часом тут з'являється дедалі більше людей, які й гадки не мають, що з ними буде далі і де їм доведеться жити.

Для таких біженців польський уряд створив дев'ять центрів прийому, що розташовані уздовж 535-кілометрового кордону з Україною. Так, у прикордонному селі Медика гуртожиток для новоприбулих обладнаний у спортивній залі. Тут встановлені ліжка, є фельдшери, а жінки з-поміж місцевих жителів постійно доставляють гарячу їжу.

Досі чимало біженців, які прибували сюди, відразу потрапляли під опіку чисельних польських приватних громадських ініціатив, і тому в більшості випадків люди залишаються в гуртожитку нетривалий час. Однак незабаром ситуація може змінитися.

Читайте також: Війна Путіна з Україною: дні, що змінили курс Німеччини на 180 градусів

Польські волонтери

На залізничну станцію Перемишль - це містечко розташоване за 12 кілометрів від Медики - щодня прибуває кілька поїздів з України. Останнім часом вони дедалі частіше приходять із запізненням, графік через це збивається, а розклад оновлюється украй рідко. І тепер уже ніхто не знає, коли який поїзд прибуде.

На вокзалі Перемишля
На вокзалі ПеремишляФото: Monika Sieradzka/DW

Незважаючи на холод, тут навіть ночами чергують волонтери - чекають, коли прибуде потяг із біженцями, і пропонують українцям безкоштовне житло та трансфер. "Краків, Тарнув, три місця, безкоштовно", - написано на табличці, яку тримають у руках Пауліна та Еміліан. На вигляд їм не більше 20 років.

"Ми не могли просто сидіти вдома й дивитися на все це. Ми мали щось робити", - говорить Еміліан. За його словами, Пауліна знайшла у Facebook спонтанно створену групу підтримки, яка пропонує українським біженцям безкоштовне житло, і молоді люди почали співпрацювати з нею: вони надають безкоштовні послуги трансферу до місць призначення.

У приміщенні вокзалу Перемишля волонтери приймають від місцевих жителів пожертви. Люди приносять сюди одяг, їжу, воду, іграшки. Охочих допомогти біженцям з України дуже багато. Наприклад, коли одна благодійна організація оголосила про те, що для перевезення дітей біженців потрібні спеціальні автокрісла, не минуло і двох годин, як було зібрано 80 таких сидінь. Вантажівки з гуманітарною допомогою прибувають до Перемишля з усієї Польщі.

Простягнути руку допомоги

У неділю вранці мер Войцех Бакун попросив місцевих жителів призупинити постачання гуманітарної допомоги до Перемишля. "Ви організували стільки поставок, що наші склади вже заповнені вщерть. Ми не можемо більше приймати такі партії вантажу", - написав він на своїй сторінці у Facebook.

Уряд Польщі виступив із заявою про готовність прийняти мільйон біженців з України, які потребують допомоги. І про українців, які прибувають сюди, справді добре дбають. Причому великий внесок у це роблять приватні ініціативи. Так, починаючи з минулої неділі, волонтери з польського міста Перемишль спільно з добровольцями з українського прикордонного міста Мостиська Львівської області організують надання допомоги людям, які змушені стояти в довгій черзі на українській стороні кордону.