Zavoloka: головне – магія творчості

Zavoloka – це не просто мистецьке ім’я, але й справжнє прізвище 28-річної киянки Катерини Заволоки. Катя створює експериментальну електронну музику. На її рахунку вже три персональні альбоми, перемога в міжнародному конкурсі Ars Electronica (Австрія, 2005), а також співпраця з низкою закордонних та українських митців. Приміром, з берлінською музиканткою AGF (Antye Greie-Fuchs) Zavoloka випустила великий спільний альбом, присвячений природі. «Загальна концепція альбому – нічого в природі не повторюється двічі, - розповідає Катерина. - Усе, що виростає, ми порівняли з ритмами, які на перший погляд дуже схожі, але насправді не повторюються між собою».

Молоду музикантку часто запрошують на гастролі за кордон. Щойно вона повернулася з Польщі та Німеччини. Наприкінці року в Португалії презентуватиме спільний проект з португальською художницею Летисією Морайєс – такий собі аудіовізуальний перформанс. Ведуться також переговори про виступи у Нью-Йорку та Вашингтоні на початку наступного року.

Нині Zavoloka працює над серією альбомів, присвячених чотирьом стихіям - вогню, воді, повітрю та землі. Перший альбом цієї серії «Viter» уже побачив світ. На черзі – вода. Як Катерині вдається створювати такі неповторні звукові асоціації? Каже, що головне для неї – це магія творчості: «Усе починається з ідеї – що саме я хочу відобразити. Іноді може надихнути просто якийсь один звук, з якого розгортається велика композиція. У новому альбомі в мене, наприклад, багато дуже-дуже старовинного українського вокалу. Я записую його по селах, в основному на Поліссі. Решта – це електронна музика, синтезатори, обробка музичних шматочків – семплів, з якими я потім у реальному часі імпровізую на концертах».

Продукт немасового споживання

Музику Катерини складно описати. Про неї пишуть: Zavoloka насолоджується звуком, розглядає його під різним кутом, наче ювелір, полірує, перш ніж вставити його в потрібне місце у своє музичне намисто. Цей експериментальний продукт явно не для масового слухача. Це не фонова музика, яка лунатиме з приймача. Чи не з’являється часом бажання зробити щось більш попсове? «Відштовхуватися від того, щоб сподобатися всім, гадаю, це не дуже правильно. Але мені, наприклад, подобається творчість німецького гурту «Extrawelt». Це вже музика більш у напрямку мейнстріму. Тому якщо я колись і займусь чимось подібним, то тільки тому, що мені це подобається, а не щоб задобрити слухача».

Попри вірність експериментальному стилеві, Катерині музикою вдається заробити собі на життя: «Звісно, я не можу сказати, що можна отак прямо дуже гарно жити з цього. Але я паралельно займаюся ще графічним дизайном, створюю музичні постери, плакати, флаєри. Це все так чи інакше пов’язано з музикою. Тому можна сказати, що в сукупності своєю творчістю я можу заробити собі на життя».

Освіту графічного дизайнера Катерина здобула в Києві ще до того як почала займатися експериментальною музикою. Каже, що така спеціалізація допомагає і в музичній кар’єрі. «Я сама оформлюю всі свої диски. Коли я розмірковую про концепцію альбому, я одночасно думаю і про те, як він буде оформлений графічно, як його краще представити. Гадаю, мистецтво – це така нероздільна штука: одне поєднується з іншим».

Візуальне мистецтво можна почути

Мабуть, саме ця творча освіта додає музиці Заволоки мистецького звучання. Звідси й здатність «вписатися» у різні мистецькі проекти, як, приміром, спільна робота з групою художників SYN у рамках виставки робіт 20 номінантів загальнонаціональної премії у сфері сучасного мистецтва «PinchukArtCentre».

«Це буде лазерна проекція через скло, для якої я спеціально писала музику. Лазер проходитиме через пляшку, яка крутиться на вініловому програвачі, тому відображення весь час змінюватиметься. Це символ поєднання архаїки із сучасними технологіями. Те саме я хотіла передати в музиці. Я використовувала в композиції голос та дихання через цифрові фільтри, стукіт серця та ще багато різних компонентів. Тобто це так само було поєднання архаїчного з сучасним. Усе це – в об’ємному звуці. Surround, який поширюватиметься через п’ять колонок. Вийшла така собі кімната для медитації».

Престижна премія «PinchukArtCentre» присуджується молодим українським митцям віком до 35 років. Володарів головної і двох спеціальних премій визначить міжнародне журі, до якого входять світові експерти в галузі сучасного мистецтва – художники, директори музеїв, критики. Окрім головної грошової винагороди у розмірі ста тисяч гривень і двох заохочувальних по 25 тисяч гривень, переможці отримають можливість пройти стажування в майстернях всесвітньо відомих художників. Відвідувачі виставки зможуть також проголосувати за переможця у номінації «Приз громадськості». Виставка у «PinchukArtCentre» триватиме до 20 грудня. А імена лауреатів поважне журі оголосить 4 грудня.

Автор: Христина Ніколайчук

Редактор: Володимир Медяний